Робота в клініці з хворим

Планування додаткового обстеження та лікування

Оптимальний план лікування хворого на рак легенів повинен незмінно базуватися на чотирьох основних принципах діагностики:

1. Встановлення клініко-анатомічної форми захворювання із зазначенням локалізації первинної пухлини;

2. Визначення точних меж розповсюдження пухлинного процесу (ступінь розповсюдження первинної пухлини, ураження внутрішньогрудних лімфатичних вузлів, проростання до оточуючих органів і структур, віддалені метастази), тобто стадії захворювання і за системою TNM;

3. Морфологічна верифікація пухлини з уточненням її гістологічної структури і ступеня диференціювання;

4. Визначення функціональних можливостей життєво важливих органів і систем організму.

Згідно медико-технологічних стандартів медичної допомоги онкологічним хворим при підозрі на рак легенів повинні бути виконані такі обстеження:

Рентгенографія органів грудної порожнини у двох проекціях. Конвенційна томографія. Пункційна біопсія під рентгенологічним контролем. Бронхоскопія з біопсією. Цитологічне дослідження харкотиння. Комп`ютерна томографія.

Слід прагнути точно встановити стадію хвороби. Для цього застосовують ультразвукове сканування печінки та, за показаннями, медіастиноскопію, пункційну або ексцизійну біопсію надключичних лімфовузлів, прескаленну біопсію. Остаточне визначення стадії процесу найчастіше здійснюється під час операції.

Класифікація раку легенів за системою TNM (МКХ-0 - С34)

(6-е видання, 2002 р.)

Гістопатологічна градація

GX – Ступінь диференціації пухлини не може бути визначений

G1 – Високий ступінь диференціації

G2 – Проміжній ступінь диференціації

G3 – Низький ступінь диференціації

G4 – недиференційована пухлина