Медико-технологічні стандарти лікування раку легенів

Лікування недрібноклітинного раку полягає насамперед у виборі адекватного оперативного втручання: атипова резекція (периферійний рак), лобектомія (периферійний рак, рак сегментарного бронху без поширення на бронх частки легені); білобектомія, як правило, нижня (центральний рак середнього та нижнього бронхів з поширенням на проміжний), верхня білобектомія (при проростанні пухлини середньої частки у верхню або навпаки, при центральній пухлині бронху верхньої частки, що поширена до його гирла при необхідності збереження тканини легені за умови низьких дихальних резервів); пульмон-(пневмо)ектомія (при поширенні на корінь легені, головний, проміжний бронхи).

Отже, обсяг і характер оперативного втручання визначається стадією хвороби, клініко-анатомічною формою і розповсюдженням пухлини. Передопераційна підготовка здійснюється у відповідності з наявними порушеннями з боку різних органі і систем. Протипоказання до операції можуть бути загального і онкологічного характеру.

Лікування дрібноклітинного раку Т1-2 N1M0 стадії - комплексне, вміщує один із зазначених видів резекції легень з наступною хіміопроменевою терапією. Передопераційна ТgТ за інтенсивно-концентраційною методикою 4-5 фракцій по 5 Гр сумарно 20-25 Гр в статичному режимі; операція через 3-4 доби. Післяопераційна ТgТ при Т3N1-2M0 до 50-60 Гр сумарно. В стадії Т1-3N1-2M0 оперативне втручання протипоказане, застосовують хіміопроменеве лікування. Хіміотерапія: циклофосфан 2000 мг/м², доксорубіцин 100 мг/м², вінкристин 4 мг/м², цисплатин 50 мг/м², метотрексат 60 мг/м², етопозид 500 мг/м², карбоплатин 450 мг/м².

При ТgТ за радикальною програмою опромінюють первинну пухлину, корінь легені, ділянки регіонарного метастазування з протилежних фігурних полів до 40 Гр. Через 3-4-тижні поле зменшують до відповідності первинній пухлині, продовжують опромінення до 60 Гр.

Питання диспансеризації

Для повноцінного здійснення диспансеризації хворих на рак легенів після радикального лікування необхідна регулярність обстеження: протягом перших двох років – 1 раз на 3 міс, на 3-й рік – 1 раз у 6 міс, потім раз на рік. Така частота диспансерних обстежень обумовлена, по-перше, високою злоякісністю раку легенів і, по-друге, критичним терміном (перші три роки після лікування), у якому у 50-60% хворих може розвинутися рецидив захворювання, або з¢явитися віддалені метастази.