Поняття, структура і класифікація персоналу

Лекція № 4

Тема лекції:

Персонал підприємства та продуктивність праці

План лекції:

1. Поняття, структура і класифікація персоналу.

2. Продуктивність праці: сутність, методи визначення.

3. Розрахунок чисельності персоналу.

4. Мотивація персоналу.

Література:

1. Основна:

1.1 Господарський кодекс України від 16.01.2003 № 436-IV зі змінами і доповненнями від 06.11.2012 № 5480-VI [Електронний ресурс]. – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/main.cgi?nger=2755-17.

1.2 Закон України «Про господарські товариства» від 19.09.1991 № 1576-XII зі змінами і доповненнями від 18.12.2011 № 3384-17 [Електронний ресурс] – Режим доступу: http://zakon2.rada.gov.ua/laws/show/1576-12.

1.3 Афанасьев Н.В. Экономика предприятия: Учеб. пособие [Текст] / Н.В. Афанасьев, А.Б. Гончаров — X.: ИНЖЭК, 2004. — 528 с.

1.4 Василькое В.Г. Організація виробництва: Навч. посіб [Текст] / В.Г. Василькое. — К.: КНЕУ, 2005. — 524 с.

1.5 Вінш Ж. А. Планування діяльності підприємства. Підручник [Текст] / Ж. А. Вінш, М.О. Турчінюк — К.: Професіонал, 2004. — 320 с.

2. Додаткова:

2.1 Економіка підприємства: Підручник [Текст] / За ред. С.Ф. Покропивного. — 2-ге вид., перероблене та доповнене. — К.: КНЕУ, 2004. — 528 с.

2.2 10. Економіка підприємства: Підручник [Текст] / За ред. А.В. Шегди. — К.: Знання, 2006. — 614 с.

2.3 11. Кожекин Г. Л. Организация производства: Учеб. пособие [Текст] / Г. Л. Кожекин, Л.М. Синица. — Минск: ИП "Экоперспектива", 1998. — 334 с.

2.4 12. Лафта Дж. К. Теория организации: Учеб. пособие [Текст] / Дж. К. Лафта — М.: Изд-во "Проспект", 2005. — 416 с.

Зміст лекції:

Поняття, структура і класифікація персоналу

У всій сукупності ресурсів підприємства особливе місце посідають трудові ресурси, оскільки від їх якості залежить зрештою рівень добробуту населення та конкурентоспроможність економіки.

Трудові ресурси — це частина працездатного населення, що за своїми віковими, фізичними, освітніми даними відповідає певній сфері діяльності. Слід відрізняти трудові ресурси реальні (ті люди, які вже працюють) та потенційні (ті, що можуть бути залучені до конкретної праці).

На рівні окремого підприємства для характеристики усієї сукупності працівників частіше застосовують терміни "персо­нал", "кадри", "трудовий колектив". Перевагу слід надати тер­міну "персонал" як більш узагальненому, універсальному. Термін "трудовий колектив" має соціально-політичний від­тінок. У зарубіжній і національній системах термін "кадри" часто ототожнюється лише із частиною працівників — спеціа­лістами або ж працівниками, які мають досить високий рівень кваліфікації та значний стаж роботи на певному підприємстві.

Персонал підприємства — це сукупність постійних праців­ників, що отримали необхідну професійну підготовку і (або) ма­ють досвід практичної діяльності.

Всі працюючі діляться на дві категорії:

· промислово-виробничий персонал, зайнятий виробництвом і його обслуговуванням;

· непромисловий персонал – зайнятий у невиробничій сфері підприємства (працівники дитячих і лікарсько-санітарних установ).

За характером виконуваних функцій персонал підприємства поділяють на категорії за Класифікатором професій (ДК 003-95): "Робітники", "Технічні службовці", "Фахівці", "Професіонали", "Керівники".

Робітники — це персонал, безпосередньо зайнятий у про­цесі створення матеріальних цінностей, а також зайнятий ре­монтом, переміщенням вантажів. Крім того, до складу робітників належать оператори зв'язку, прибиральники, охоронці, кур'єри та ін.

В аналітичних цілях всіх робітників можна поділити на основних — тих, що безпосередньо беруть участь у процесі створення продукції — та допоміжних — тих, які викону­ють функції обслуговування основного виробництва. Поступово, з розвитком виробництва, його механізації та автома­тизації грані між основними та допоміжними робітниками стираються, а роль останніх (зокреманаладчиків, механіків) зростає.

До технічних службовців належать працівники, що здійсню­ють підготовку та оформлення документів, облік та контроль, господарське обслуговування, зокрема, діловоди, секретарі, обліковці та ін.

Фахівцями вважаються працівники, які володіють знання­ми в одній або кількох галузях наук, займаються інженерно-технічними, економічними та іншими видами діяльності (інже­нери, економісти, бухгалтери, нормувальники, адміністрато­ри, юрисконсульти, соціологи та ін.).

До професіоналів належать працівники, які мають високий рівень знань в галузі фізичних, математичних, технічних, біо­логічних, агрономічних, медичних або гуманітарних наук, підкріплений наявністю диплома найвищої кваліфікації, ска­жімо, рівня кандидатів або докторів наук.

До керівників відносять працівників, що обіймають посади керівників підприємств, установ, організацій і їх підрозділів незалежно від форм власності та видів діяльності, а саме: директорів (генеральних директорів), начальників, завідувачів, керуючих, виконробів, майстрів на підприємствах, у структурних одиницях та підрозділах; головних спеціалістів (головного бухгалтера, головного інженера, головного механіка та ін.), а також заступників керівників, що займають пере­лічені посади.

Залежно від характеру трудової діяльності персонал підприємства розрізняється за професіями, спеціальностями, рівнем кваліфікації.

Професія – особливий вид трудової діяльності, що потребує теоретичних знань та практичних навичок.

Спеціальність – вид діяльності в межах професії, що має специфічні особливості і потребує від працівників додаткових спеціальних знань та навичок.

Рівень кваліфікації – ступінь оволодіння працівниками тією чи іншою професією або спеціальністю.

Професійно-кваліфікаційна характеристика працівників підприємства фіксується у штатному розписі (документ, що щорічно затверджується керівником підприємства, і являє собою перелік згрупованих за відділами та службами посад службовців, категорій робіт, посадових окладів).