Значення Переяславського договору для розвитку суспільно-політичного ідеалу України (диспут)

Методичні рекомендації:

В українській історії не так багато подій, які б викликали збурення суспільної та наукової громадськості настільки, як це ми бачимо в оцінках Переяславського договору 1654 р. З цивілізаційної точки зору укладення між Україною та Росією угоди, яка спочатку передбачала особисту унію двох держав, потім трансформувалася в протекторат, а згодом стала підставою для інкорпорації України до складу Російської імперії, було певним історичним нонсенсом. Тому до цього питання постійно звертаються як історики, так і політологи.

У підготовці до диспуту вам слід ґрунтовно вивчити “Аналітичні оцінки Національного інституту стратегічних досліджень”, зокрема у частині “Історіографічні концепції та політичні інтерпретації”. Подано 5 основних підходів до оцінки Переяславської угоди – отож, вам потрібно розділитись на 5 проблемних груп, кожна з яких буде аргументувати свою позицію та групу спостерігачів-коментаторів. Для підготовки аргументації слід ознайомитись із основними положеннями, викладеними у відповідній літературі. Проблемна група готує основну доповідь (до 10 хв.), 3 питання до опонентів. Потрібно пам’ятати основні правила ведення диспуту: спокійно вислухати доповідача, не перериваючи його виступ викриками чи зауваженнями, аргументи підтверджувати цитатами, а не власними емоціями та інспіраціями.

Джерела

1. Договірні статті з російським царем// Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.3, кн.1

2. Переяславська угода в документах і матеріалах// Історичний журнал. – 2003. - №6. – С. 74 – 84.

Література:

1. Переяславська угода 1654 року: історичні уроки для Українського народу. Аналітичні оцінки Національного інституту стратегічних досліджень. – http://old.niss.gov.ua/book/per_rad.htm

2. Бжеський Р. Переяславська умова в планах Богдана Хмельницького та “Переяславська легенда”// Розбудова держави. – 2004. - № 1-3. – С.45 – 66. (окреме вид. – Львів, 1998)

3. В 300-ліття Хмельниччини (1648-1948). – Мюнхен, 1948.

4. Горобець В. Еліта козацької України в пошуках політичної легітимації: стосунки з Москвою та Варшавою, 1654 – 1665. – К., 2001.

5. Грабовський С. Переяславська Рада: міф і його відлуння // Сучасність. – 2004. - №1. – С. 68 – 78.

6. Махун С. Переяславська Рада – возз’єднання чи поглинання// День. – 2002. –10 січня.

7. Оглоблин О. Українсько-московська угода 1654 р.// Хроніка-2000. – 1998. - № 27-28. – С. 52 – 89. (окреме вид. – Нью Йорк – Торонто, 1954).

8. Рафальський О.О. Переяславський договір України з Росією 1654 року. Ретроспективний аналіз. – К., 2004.

9. Салтовський О. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки. – К., 2002

10. Смолій В.А., Степанков В.С. Українська державна ідея ХVІІ – ХVІІІ століть: проблеми формування, еволюції, реалізації. – К., 1997.

11. Стецишин О. Міф, який живе й донині: Переяславська угода// Політика і культура. – 2002. - №42. – С. 42 – 43.

12. Чухліб Т. Переяславська угода 1654 р. у контексті міжнародного утвердження ранньомодерної Української держави: причини, укладення, наслідки// Український істор. журнал. – 2003. – №1,3,4.

13. Шевчук В. Суспільно-політична думка в Україні у другій половині ХVІІ – на початку ХVІІІ ст.// Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.3, кн.1

14. Шевчук В. О. Козацька держава як ідея в системі суспільно-політичного мислення ХVІ – ХVІІІ ст.: у 2 кн.. – К., 2007.

Модуль 3. Українська політична думка періоду національно-культурного відродження (ХІХ – початок ХХ ст.)

ТЕМА 6. УКРАЇНСЬКА ПОЛІТИЧНА ДУМКА ПЕРШОЇ ПОЛОВИНИ ХІХ СТОЛІТТЯ

1. Суспільно-політичні погляди М. Максимовича.

2. Історіософські та суспільно-політичні ідеї М. Костомарова.

3. Витоки світогляду Т. Шевченка, його національно–політичні погляди.

Джерела

1. Максимович М. Про вірші червоноруські // Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.5, кн.1. – С.232-234.

2. Книги буття українського народу // http://izbornyk.org.ua/rizne/kmt02.htm

3. Костомаров М.І. Закон Божий (Книга буття українського народу). К., 1991.

1. Костомаров Н.И. Автобиография. Бунт Стеньки Разина. – К.,1992.

2. Костомаров М. Дві руські народності // Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.5, кн.1. – С.247-251.

Література:

1. Гончарук П.С. Історичні погляди Кирило-Мефодіївців. – К., 2002.

2. Горський В.С. Історія української філософії: Курс лекцій. – К., 1996.

4. Жмир В.Ф. Історія становлення української національної свідомості //Філософська і соціологічна думка. – 1991. – №2.

5. Політичні ідеї Т.Г.Шевченка // http://www.refine.org.ua/pageid-5488-1.html

6. Політичні погляди Кирило-Мефодіївського братства// http://ua.textreferat. com/referat-11427-3.html

7. Потульницький В.А. Нариси з української політології /1819-1991/: Навч. Посібник. – К.,1994.

8. Салтовський О. Концепції української державності в історії вітчизняної політичної думки. – К., 2002 (http://litopys.org.ua/salto/salt06.htm)

9. Сліпушко О. Українська суспільно-політична думка ХІХ ст. // Тисяча років української суспільно-політичної думки: У 9-ти Т. – К., 2001. – Т.5, кн.1. – С.7 -130.

10. Суспільно-політична діяльність М.І. Костомарова // http://history.vn.ua/ article1/ehri0.html

Методичні рекомендації:

У контексті теми розглядається внесок у розробку проблем держави і права першого ректора Київського університету Михайла Максимовича. Визначте схожість поглядів вченого з просвітницькими концепціями та ідеями романтизму, класичної філософії.

Микола Костомаров – яскрава особистість, чия творчість охоплювала найширші наукові та суспільно-політичні інтереси передової української інтелігенції середини та другої половини XIX ст. Визначте основні положення, що окреслюють концепції самобутності українського народу, єдності слов’янських народів, християнського соціалізму М.Костомарова. Чому саме ідеї Костомарова стали основою політичної доктрини Кирило-Мефодіївського товариства? Як змінюються його погляди після заслання? Зафіксуйте у конспекті першоджерел основні положення «Закону божого» та «Двох руських народностей».

Оцінка політичних поглядів Тараса Шевченка в різних наукових школах досить часто є відмінною і, навіть, суперечливою. Багатогранність його творчості та роль яку вона відіграла в становленні сучасної української нації змовили прагнення прихильників різних політичних доктрин "прихилити" його авторитет "на свій бік". Опрацюйте дослідницьку літературу про суспільно-політичні погляди Т.Г.Шевченка. Чому він вважається речником української національної ідеї?