Косміди

Для клонування фрагментів ДНК довжиною 35-40 т.п.н. використовуються векторні молекули, які називаються космідами. Косміди – невеликі плазміди, в які in vitro введені cos-сайти ДНК фага l (звідси походить назва всього типу векторів). В ДНК нормальних фагових частинок cos-сайти знаходяться на кінцях молекули, вони розділяють мономери фагової ДНК. Декілька послідовно з’єднаних мономерів утворюють конкатемери. В процесі спакування cos-сайти впізнаються ферментними системами бактерій, в результаті чого відбувається відрізання ділянки ДНК конкатемера.

Таким чином, наявність cos-сайтів в ДНК є єдиною необхідною умовою спакування ДНК в фагові частинки. Це означає, що весь фаговий геном може бути заміщений in vitro на фрагмент чужорідної ДНК аналогічної довжини. Така штучна фагова частинка нежиттєздатна, але введена за допомогою фагової частинки в середину бактерії чужорідна ДНК починає реплікуватись автономно як плазміда, розміри якої 30-40 т.п.н.

Над’ємні векторні системи

Дослідження генів в хромосомах вищих рослин, тварин та людини потребує створення векторів для клонування фрагментів ДНК довжиною декілька сотень тисяч пар основ. Цим вимогам відповідають векторні системи, що сконструйовані у вигляді штучної міні- хромосоми (YAC –yeast artificial chromosome, BAC – bacterial artificial chromosome та інші).