Розвиток літератури та мистецтва

За складних умовах працювали діячі літератури і мистецтва.

Всупереч обставинам, у 40–50-х роках створено чимало творів, що залишили помітний слід у художній культурі українського народу.

Особливу популярність у повоєнні роки здобула творчість О. Г ончара, автора трилогії «Прапороносці», повісті «Земля гуде».

Плідно творили також прозаїки В. Козаченко, В. Собко, письменник і режисер О. Довженко, гуморист Остап Вишня (П. Губенко), поети М. Рильський, П. Тичина, В. Сосюра, А. Малишко, Л. Первомайський.

Перемога у війні сприяла зростанню особистого авторитета Й. Сталіна і сталінського режиму. Повоєнний час починається зі славнозвісного сталінського тосту «за великий російський народ».

Це свідчило про прагнення Сталіна сполучити комуністичну ідеологію з ідеєю виняткової місії росіян у світовій історії (російським великодержавним шовінізмом). Так, у СРСР виникло явище, яке дістало назву від імені головного провідника А. Жданова. «Ждановщина» (1946–1949 pp.) означало широкий наступ сталінського режиму в галузі ідеології, культури, науки, літератури, мистецтва з метою встановлення жорстокого контролю над духовним розвитком радянського суспільства. Жданов виступав офіційним теоретиком й організатором цього наступу. Ця кампанія мала на меті посилити культурно-ідеологічну ізоляцію радянського суспільства, протиставити інтелігенцію іншим прошаркам суспільства, розпалити шовіністичні та антисемітські настрої, посилити процес русифікації, відновити образ внутрішнього ворога, так необхідного для тоталітарного режиму. Наступ був спрямований насамперед протии тих, хто прагнув лібералізації культурної атмосфери і захоплювався досягненнями західної культури. Водночас передбачалося ще більше піднести досягнення російської культури і науки на противагу успіхам інших народів.

Наступи на українську культуру