Організація спортивно-масової роботи у місцях масового відпочинку населення

Зони масового відпочинку населення є об'єктом, посиленого попиту у людей усіх вікових груп. До них відносяться: парки культури і відпочинку, зелені масиви, зони відпочинку поблизу річок, озер та ін. У цих місцях зосереджений великий резервний потенціал для розвитку СМР.

У зонах масового відпочинку населення можуть бути організовані групи і секції з традиційних видів спорту: теніс, плавання, біг та ходьба, бадмінтон, міні-футбол, хокей, лижні види спорту, ритмічна й атлетична гімнастики та ін.

Крім того, найбільш розповсюдженими стали засоби нетрадиційного оздоровлення: йога, ушу, акватлон (боротьба під водою) тощо.

Місця масового відпочинку населення - це хороше місце для організації фізкультурних свят, а також для масових гулянь. На них можна проводити і народні свята з дотриманням національних традицій. Наприклад, близько 1000 р. в Україні відзначалося свято Івана Купала з великим вогнищем, хороводами та організаціями різних забав Запорізькі козаки виконували традиційний танок України - "Гопак". Наприклад, такий елемент, як "щупак" (удар у стрибку зігнувшись руками і ногами) потребував відмінної фізичної підготовки. Для тих, хто займаються єдиноборствами, радимо ознайомитися з традиціями техніки бойових умінь запорізьких козаків.

У місцях масового відпочинку населення дуже цікаві різні свята на воді. Тут можна визначити місця для глядачів - берег річки, озера, художнє оформлення річки, озера і берегів, також можуть бути квіти, плакати, повітряні великі кульки, різні плавальні засоби. У зимовий час - організація катків, народних гулянь і традиційних забав.

Крім того, у парках культури і відпочинку, а також: у місцях масового відпочинку населення можна проводити змагання дворових і вуличних команд, конкурси силачів, "відкритий килим"' - для борнім (такі змагання борців проводяться на півдні України, де головною нагородою є живий баран, або півень), для боксерів-аматорів "відкритий ринг" (цей вид змагань був дуже поширеним в Україні та Росії у вигляді кулачних боїв, де билися до появи першої крові). У традиціях українських єдиноборств були популярними "силачі-мандрівники", які започаткували такі види змагань.

Звичайно, для відмінної організації, цікавого проведення, а також дотримання всіх правил і заходів безпеки необхідно мати чітко розроблений сценарій та оргкомітет.

Як відомо, всіма фізкультурно-спортивними організаціями за місцем проживання керують державні і громадські організації. До Державних організацій відносяться: відділи справах молоді та спорту. охорони здоров'я, народної освіти, культури, внутрішніх справ, житлового господарства. Громадські організації: ДФСТ "Україна", "Колос", "Спартак", "Динамо", спілки молоді, комітет спілки сприянню оборони.

Необхідно все ж таки відзначити функції комітету спілки сприянню обороні, який під час перейменування повинен сприяти розвитку СМ і ФОР за місцем проживання, оскільки за різної політичної влади оборону країни необхідно зміцнювати.

Якщо розглядати фінансування кожної одиниці СМ за місцем проживання з обліком економічних процесів нашого суспільства, то воно може мати вигляд:

· Центр "Спорт для всіх" +громадські організації + самофінансування;

· клуб аматорів ФВ і С - організація, в якій створено клуб, + членські внески + спонсори + фінансова допомога інших організацій + добровільні внески громадян + самофінансування;

· культурно-спортивні комплекси - за кошторисом, розробленим координаційною радою і затвердженим на фінансовий рік згідно з рішенням виконкомів. Фінансування спільних масових заходів здійснюється за рахунок централізованих у виконкомах коштів, відрахунків підприємств, установ, організацій.

Фінансування окремих спортивно-масових заходів, організованих на випадок якого-небудь свята, пов'язаних з рекламою продукції або діяльністю підприємств (організацій), а також фізкультурно-оздоровчих заходів з метою збору населення з агітаційних питань, здійснюється за рахунок коштів організації або особи, з ініціативи яких відбувається це свято.

На жаль, на сьогодні у цьому напрямі державні органи приділяють мало уваги розвитку СМ і ФОР за місцем проживання, оскільки, залишається стереотипне мислення про те, що за поняттям "фізичне виховання" більшість з них убачає не культуру рухів, а набір двох десятків вправ, що прищеплене некваліфікованими вчителями у школах, які викладали уроки фізкультури.

Тому доцільно починати професійну діяльність з розгляду поняття "культура"- культура здоров'я, тіла, мислення, зовнішнього вигляду, поведінки та спілкування.


Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: