Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета навчальної дисципліни «Актуальні проблеми криміналістики» – поглиблення та розширення базових теоретичних знань одержаних під час вивчення курсу криміналістики, оволодіння практичними навичками поповнення особистих знань з виявлення та розкриття найбільше небезпечних злочинів, що вчиняються організованими злочинними угрупованнями з використанням корупційних зв‘язків з представниками судових, правоохоронних та інших державних органів. Прищеплення навичок інформаційно-аналітичної роботи з документами для виявлення, розкриття та розслідування кримінальних правопорушень, отримання доказової інформації під час розслідування злочинів та провадження окремих слідчих (розшукових) дій гласного та негласного характеру.

Завдання навчальної дисципліни:

Завдання вивчення актуальних проблем криміналістики – формування у студентів системи знань і умінь швидко та ефективно орієнтуватися в широкому потоці інформації, що характеризує сучасну злочинну діяльність та діяльність державних органів щодо запобігання та розкриття як традиційних так і нових видів злочинів. Це загальне завдання конкретизується шляхом вирішення в процесі навчання окремих завдань.

У результаті вивчення навчальної дисципліни студент повинен

– знати: сучасні уявлення та дискусійні питання про предмет криміналістики її інтегруюче місце в системі юридичних наук;

– дискусійні питання щодо формування системи криміналістики, характеристику її складових елементів;

– закономірності двох видів суспільної діяльності людини, що вивчаються криміналістикою;

– поняття, сутність та класифікацію методів, що використовуються в криміналістиці, критерії допустимості використання спеціальних методів в кримінальному провадженні;

– сутність та наукові засади криміналістичної ідентифікації, її значення у слідчій, експертній і судовій практиці;

– види, форми, об’єкти та суб’єктів криміналістичної ідентифікації;

– поняття, сутність, наукові засади та можливості криміналістичної діагностики;

– поняття, завдання та джерела криміналістичної техніки, правові, організаційні, етичні і тактичні засади використання науково-технічних засобів у кримінальному провадженні;

– особливості застосування науково-технічних засобів для виявлення та документування протиправної діяльності окремих осіб та злочинних груп, формування на цій основі судових доказів;

– поняття, завдання, значення, види і форми використання спеціальних знань у кримінальному провадженні;

– поняття, сутність та види інформаційно-аналітичного забезпечення кримінального провадження;

– наукові і правові засади криміналістичного обліку;

– принципи організації і функціонування криміналістичних обліків;

– способи реалізації даних обліків у розшуку осіб, предметів, розкритті злочинів;

– допоміжні інформаційні системи, що використовуються правоохоронними органами в розшуковій діяльності;

– тенденції та перспективи розвитку криміналістичних обліків, проблеми їх автоматизації і комп’ютеризації;

– поняття розкриття злочинів по гарячих слідах та характеристику факторів, які ускладнюють цю діяльність;

– характеристику актуальних проблем щодо форм роботи розкриття злочинів по гарячих слідах;

– основні вимоги до висування версій щодо вчинення злочину групою осіб та щодо особи підозрюваного при розслідуванні по гарячих слідах;

– поняття та класифікацію криміналістичних версій, правила їх побудови та перевірки;

– поняття і сутність планування розслідування по гарячих слідах;

– поняття, сутність і види тактичних операцій (комбінацій) при розкритті та розслідуванні злочинів по гарячих слідах;

– порядок прийняття процесуальних і тактичних рішень при розкритті злочинів по гарячих слідах;

– тактичні особливості проведення окремих слідчих (розшукових) дій при розслідуванні по гарячих слідах;

– криміналістичне поняття злочинів проти інтелектуальної власності;

– особливості проведення слідчого огляду при розслідуванні злочинів проти інтелектуальної власності;

– криміналістичне поняття комп‘ютерних злочинів, їх характеристика та слідова картина;

– криміналістичну характеристику вбивств, спричинення тілесних ушкоджень та інших злочинів проти особи;

– особливості початкового етапу розслідування злочинів проти особи;

– типові слідчі ситуації та слідчі версії при розслідуванні вбивств, тілесних пошкоджень та інших злочинів проти особи;

– тактичні операції з метою встановлення особи загиблого;

– криміналістичне поняття торгівлі людьми;

– особливості виявлення торгівлі неповнолітніми, причини та заходи щодо їх подолання;

– основні способи вчинення торгівлі людьми;

– типові версії при розслідуванні торгівлі людьми.

вміти:

- використовувати отриману, внаслідок дослідження джерел матеріальних та ідеальних відображень, інформацію для розкриття і розслідування кримінальних правопорушень;

використовувати рекомендації окремих криміналістичних методик при розкритті, розслідуванні та запобіганні злочинів.