2015-10-13
575
З навчальної дисципліни: Актуальні проблеми криміналістики
Категорія слухачів: студенти 5 курсу
Навчальна мета: формувати у слухачів системне знання у галузі окремих криміналістичних методик на основі комплексного використання знань, здобутих при вивченні криміналістичної техніки і криміналістичної тактики.
Виховна мета: сприяти формуванню професійних якостей спеціаліста правоохоронної сфери діяльності, а саме діяльності з розкриття злочинів.
Розвивальна мета: розвивати інтелектуальні здібності до аналізу вихідного матеріалу при розв’язанні конкретних слідчих ситуацій.
Навчальний час: 2 години.
Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання, ноутбук
Наочні засоби: диск, флешка
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Кримінальне право України, Кримінальний процес, Криміналістика, Кримінологія.
План лекції (навчальні питання):
1. Класифікація і криміналістична характеристика злочинів проти життя і здоров’я особи.
2. Типові слідчі ситуації та слідчі версії по справах про вбивства.
3. Особливості розслідування окремих видів вбивств.
4. Особливості розслідування тілесних ушкоджень
Література:
Адельханян Р. А. Расследование похищения человека / Адельханян Р. А. – М.: МЗ Пресс, 2003. – 212 с.
Бахін В. П. Кримінальний вибух: поняття, характеристика, аналіз, розслідування / В. П. Бахін, М. А. Михайлов. – К., 2001. – 132 с.
Бурданова В. С. Расследование причинений телесных повреждений / Бурданова В. С. – Л.: Ин-т усоверш. следствен. работников, 1989. – 77 с.
Весельський В. К. Торгівля людьми в Україні (Проблеми розслідування): Навч. посіб. / В. К. Весельський, В. В. Пясковський. – К.: ЕНТ, 2007. – 268 с.
Видонов Л. Г. Криминалистические характеристики убийств и система типовых версий о лицах, совершивших убийство без очевидцев / Видонов Л. Г. – Горький, 1978.
Горбачевський В. Я. Попередження та розкриття вбивств на замовлення: Дис. на здобуття наук. ступ. к.ю.н. – К., 1999. – 257 с.
Діяльність органів внутрішніх справ по запобіганню торгівлі людьми. – Харків: УВС, 2001. – 244 с.
Коновалова В. Е. Убийство: искусство расследования / Коновалова В. Е. - Х., 2001.
Коновалова В. Тероризм: проблеми методики розслідування злочинів // Вісник Академії правових наук. — 2003. — № 2-3. — С 721-732.
Криміналістичне забезпечення розкриття та розслідування нерозкритих злочинів минулих років (умисних вбивств та тяжких тілесних ушкоджень). – К., 2001. – 68 с.
Попов В. И и др. Организация расследования умышленных убийств: Метод. реком. – Луганск, 2001. – 69 с.
Раскрытие умышленных убийств и других тяжких преступлений против личности: Метод. рекомендации для ОВД / УУР УМВД Украины в Херсонской обл. – Херсон, 2001. – 16 с.
Расследование преступлений против личности, порядка управления, общественного порядка и общественной безопасности. – К., 1975. – 205 с.
Саинчин А. С. Особенности первоначального этапа раскрытия убийств, совершенных по заказу / Саинчин А. С. – Одеса: Юридична література, 2002. – 156 с.
Саинчин А. С. Убийства по заказу (уголовно-правовой, криминалистический и криминологический аспекты): монография / Саинчин А. С. – Одеса: Юридична література, 2003. – 248 с.
Синєокий О. В. Планування та організація розслідування кримінальних справ про умисні вбивства, які скоєні в умовах неочевидності / Синєокий О. В. – Запоріжжя, 1999. – 69 с.
Снигерев А. П. Раскрытие умышленных убийств: учебно-практич. пособие / А. П. Снигерев, И. М. Колошко. – Харьков, 1996. – 86 с.
Снігерьов О. П. Умисні вбивства. Попередження та розкриття: Практичний посібник / Снігерьов О. П., Матвійчик В. В., Никифорчук Д. Й. – К.: КНТ, 2005. – 100 с.
Тяжкие и особо тяжкие преступления: квалификация и расследование: Руководство для следователей. – М.: Спарк, 2001. – 494 с.
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ:
Основою побудови методики розслідування є криміналістична характеристика злочинів, до елементів якої відносять: спосіб вчинення; спосіб приховання; місце, час та обстановку; «слідову картину»; особу злочинця; особу потерпілого.
Загальне в методиці розслідування таких злочинів визначається єдністю об’єкта посягання, специфікою засобів вчинення злочинів і слідів, які ними породжуються, характеристикою типових груп осіб, які їх вчиняють. Цими особливостями обумовлюються можливості виявлення і розшуку злочинців, а відповідно, організації і тактики провадження слідчих (розшукових) дій гласного та негласного характеру та оперативно-розшукових заходів.
Спосіб вчинення. Може бути різноманітним: застосування вогнепальної та холодної зброї, удавлення зашморгом, дія високої температури, утоплення та ін. Спосіб часто дозволяє висунути версію про особу злочинця і мотив вчинення злочину; орієнтує на місця можливого знаходження слідів та речових доказів; може сприяти встановленню особи потерпілого (мається на увазі характер попередніх стосунків потерпілого із злочинцем).
В криміналістичному аспекті специфіка конкретних дій, спрямованих на досягнення злочинного результату, і обумовлена цим слідова картина визначаються перш за все характером застосованих засобів вчинення злочинів і способом їх використання. При вчиненні убивств і заподіянні тілесних ушкоджень це пов’язано з різними видами знарядь, зброї, джерел підвищеної небезпеки, силами і явищами природи.
З урахуванням видів засобів вчинення злочинів, які використовуються в криміналістичній методиці виділяють наступні способи убивства: а) з використанням вогнепальної та холодної зброї, а також вибухових речовин; б) з використанням побутових предметів; в) з використанням фізичної сили (удушення, утоплення); г) з використанням отрути і отруйливих речовин (отруєння).
Слідову картину утворюють обставини і сліди події злочину. Типова слідова картина вчинення злочину, уявляє собою сукупність матеріальних та ідеальних відображень, що викликані діями злочинця і потерпілого. В кожному випадку вона є прямим відображенням способу вчинення злочину, яке впливає на формування слідчої ситуації і визначає шляхи і можливості розкриття злочину.
Портрет злочинця залежить від того, є злочин умисним або необережним. Перші характеризуються негативно, мають такі якості, як агресивність, жорстокість, егоїзм, цинізм, зневагу до чужих інтересів, розбещеність тощо.
Особа потерпілого часто вказує на особу злочинця (зв’язки зі злочинцем, характер їх стосунків, мотиви вчиненого злочину). При розслідуванні таких злочинів слід враховувати віктимність поведінки жертви.
Початковий етап розслідування злочинів, які розглядаємо, характеризується двома основними ситуаціями: 1) наявністю матеріальних відображень, які вказують на ознаки злочину (виявлення трупа або його частин, слідів крові, знарядь убивства, тілесних ушкоджень на тілі потерпілого і т.п.); 2) наявністю інформації про вчинення злочину при відсутності слідів його вчинення (безвісне зникнення особи тощо).
Початковий етап розслідування злочинів, які розглядаємо, характеризується двома основними ситуаціями: 1) наявністю матеріальних відображень, які вказують на ознаки злочину (виявлення трупа або його частин, слідів крові, знарядь убивства, тілесних ушкоджень на тілі потерпілого і т.п.); 2) наявністю інформації про вчинення злочину при відсутності слідів його вчинення (безвісне зникнення особи тощо).
Незважаючи на різноманітність ситуацій, які виникають на початковому етапі розслідування убивств за типовістю об’єму і інформаційної бази їх кількість обмежена.
1 ситуація. Виявлено труп, його частини або інші наочні ознаки злочину.
ІІ ситуація. Особа без вісті відсутня. Є обґрунтовані припущення, що вона вбита.
Коли підозрюваного затримано на місці події, або отримана на місці події інформація (відомості від очевидців, залишені сліди) вказує на особу, характерні дві ситуації, які обумовлюються позицією, зайнятою підозрюваним.
1 ситуація. Підозрюваний визнає свою вину у вчиненому. Завдання слідчого полягає у встановленні мотивів і обставин вчинення злочину, перевірці відповідності показань наявним доказам у справі.
ІІ ситуація. Підозрюваний заперечує свою причетність до вчинення злочину або висуває мотиви, що виправдовують його (діяв в умовах необхідної оборони тощо).
Огляд місця події дозволяє з’ясувати наступне: а) яка подія відбулася і чи є вона злочином (вбивство, самогубство, природна смерть, нещасний випадок); б) чи є місце виявлення трупа місцем убивства і якщо ні, за якими ознаками можливо судити про місце вчинення злочину; в) хто убитий; г) коли; д) скільки було злочинців, яким шляхом вони проникли і зникли з місця злочину; є) яким способом, з використанням яких засобів вчинено вбивство, які заходи вжито для приховання; ж) що залишив злочинець на місці події, що уніс з собою і які сліди могли залишитися на його тілі, одязі, взутті, на знарядді злочину, транспортних засобах; з) які дані свідчать про особистість злочинця, його мотиви; і) звідкіля можна було бачити і чути про те, що відбувалося на місці злочину.
Огляд трупа здійснюється у відповідній послідовності, що фіксується в протоколі де зазначаються: а) загальні дані (зріст, вік, стать, поза, положення); б) одяг (його стан, ознаки, наявність слідів впливу знаряддя вбивства); в) будова тіла, колір шкіри, особливі прикмети; г) ушкодження, що є на тілі (розмір, форма, місце розташування).
Освідування затриманого належить до невідкладних слідчих дій. На тілі підозрюваного, його одязі і взутті, предметах, яки були при ньому, можуть залишитися сліди з місця події: крові потерпілого, сперми, частинки ґрунту, фарби, волокна деревини, тканини, інші мікрооб’єкти.
На початковому етапі розслідування обов’язковим є призначення судово-медичної експертизи.
До початкових дій належить пред’явлення трупа для впізнання. Може проводитися для встановлення особистості загиблого, його зв’язку з підозрюваним та ін.
Допит займає особливе місце. Всіх очевидців і інших свідків треба без зволікання допитати.
Допит обвинуваченого важлива слідча дія. Він потребує ретельної підготовки, складання письмового плану допиту.
Обшук має за мету – виявлення слідів і речових доказів причетності особи до злочину.
Залежно від зібраної інформації можуть бути висунуті такі версії: а) смерть є наслідком вбивства; б) вбивство із помсти; в) вбивство з метою приховання іншого злочину і страху викриття; г) вбивство з метою позбавитися необхідності турбуватися про потерпілого чи з метою одержати свободу дій (вступити в інший шлюб, не сплачувати аліменти та ін.); д) вбивство у сварці, бійці; є) вбивство з необережності; ж) вбивство при необхідній обороні.
Вбивства, що маскуються під нещасний випадок чи самогубство. До подібних інсценувань вдаються особи, які перебували в близьких стосунках з загиблим і від яких очікують пояснень про те, що трапилося.
Вбивства за відсутності трупа потерпілого. При зникненні особи, коли обставини вказують на можливість вбивства, приводом до початку кримінального провадження є заяви чи інші дані про її зникнення.
Вбивства, пов’язані з розчленуванням трупа. Огляд місця події має метою виявлення всіх частин трупа, огляд прилеглої місцевості, пакувальних матеріалів, а також засобів доставки частин трупа до місця їх виявлення.
При розслідуванні тілесних ушкоджень слідчі ситуації на початковому етапі характеризуються умовами надходження інформації про вчинений злочин.
1 ситуація. Надійшла інформація про поранення потерпілого, якого знайдено на місці події або доставлено до медичного закладу.
ІІ ситуація. Факт завдання тілесних ушкоджень відомий; є інформація про характер події і передбачуваного підозрюваного.
ПЛАНИ СЕМІНАРСЬКИХ ЗАНЯТЬ
