ТЕМА № 2.1. Криміналістичні проблеми розкриття злочинів по гарячих слідах

З навчальної дисципліни: Актуальні проблеми криміналістики

Категорія слухачів: студенти 5 курсу

Навчальна мета: поглиблення базових знань про сучасні можливості розкриття злочинів по гарячих слідах.

Виховна мета: поважне ставлення до закону і прав людини

Розвивальна мета: формувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у діяльності з розкриття злочинів по гарячих слідах.

Навчальний час: 2 години.

Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання, ноутбук

Наочні засоби: диск, флешка

Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Кримінальне право України, Кримінальний процес, Криміналістика, Кримінологія

План лекції (навчальні питання):

1. Поняття та сутність розкриття злочинів по гарячих слідах.

2. Загальні положення методики розслідування злочинів по гарячих слідах.

3. Організаційне та криміналістичне забезпечення розслідування по гарячих слідах.

Література:

1. Алєксєєв О. О. Розслідування окремих видів злочинів. [текст]: навч. посіб. / Алєксєєв О. О., Весельський В. К., Пясковський В. В. – К.: «Центр учбової літератури», 2013. – 278 с.

2. Гончаренко В. Г. Вибране / В. Г. Гончаренко. – К.: Прецедент, 2011. – 791 с.

3. Гордін Л. Я. Слідчо-оперативна група: проблеми створення та діяльності: Монографія / Гордін Л. Я. – Х.: Вид-во «ФІНН», 2009. – 192 с.

4. Криміналістика: підручник / [В. Д. Берназ, В. В. Бірюков, А. Ф. Волобуєв]; за заг. ред. А. Ф. Волобуєва; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х.: ХНУВС, 2011.

5. Криміналістика. Академічний курс: підручник / Т. В. Варфоломеєва, В. Г. Гончаренко, В. І. Бояров [та ін.]. – К.: Юрінком Інтер, 2011.

6. Лавров В. П. Расследование преступлений по гарячим следам: Учебное пособие / В. П. Лавров, В. С. Сидоров. - М., 1989. - 56 с.

7. Маркусь В. О. Криміналістика: Курс лекцій. Навч. посібник / Маркусь В. О. – К.: Кондор, 2007. - 558 с.

8. Негласні слідчі (розшукові) дії [Текст]: курс лекцій / [Никифорчук Д. Й., Ніколаюк С. І., Поливода В. В. та ін.]; за заг. ред. Д. Й. Никифорчука. – К.: Нац. акад. внутр. справ, 2012. – 124 с.

9. Негласні слідчі (розшукові) дії та використання результатів оперативно-розшукової діяльності у кримінальному провадженні: [навчально-практичний посібник] / С. С. Кудінов, Р. М. Шехавцов, О. М. Дроздов, С. О. Гриненко. – Х.: «Оберіг», 2013. – 344 с.

10. Олішевський О. В. Організація розслідування злочинів в органах внутрішніх справ [криміналістичний аспект]: [моногр.] / Олішевський О. В. – Харків: Кримінологічна асоціація України; ФОП Ніконова, 2011. – 206 с.

11. Салтевський М. В. Криміналістика. Підручник для ВУЗ / М. В. Салтевський. – К.: Кондор, 2005. - 586 с.

12. Специализированный курс криминалистики: Учебник / Авт. кол.: В. П. Бахин и др. – К., 1987. – С. 345-353.

13. Шевчук В. М. Тактичні операції у криміналістиці: теоретичні засади формування та практика реалізації: монографія / В. М. Шевчук. – Х.: Вид. агенція «Апостіль», 2013. – 440 с.

КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ:

Поняття розкриття злочину розглядається в декількох аспектах: а) процесуальному (у зв’язку із стадіями кримінального судочинства); б) оперативному (злочин вважають розкритим, коли встановлено особу і зібрано необхідні матеріали); в) криміналістичному.

Під розкриттям злочину в криміналістичному аспекті розуміють: а) завдання кримінального провадження; б) слідча діяльність; в) результат розслідування.

Розкриття злочину здійснюється в процесі розслідування та розгляду справи в суді. Розкриття – це слідча діяльність з розслідування злочину, в ході якої реалізується завдання розшуку і викриття злочинця.

В теорії та практиці зустрічаються такі поняття як «очевидні» злочини (при затриманні особи на місці вчинення злочину) та «неочевидні» злочини, які вимагають встановлення особи, що його вчинила.

В одному випадку злочин вважають розкритим по «гарячих слідах», якщо особа, що його вчинила, встановлена в результаті невідкладних слідчих дій і оперативно-розшукових заходів, проведених у швидкому темпі протягом чергової доби, тобто 24 годин із моменту надходження інформації про нього. В інших мова іде про три доби, а по окремих, більше складних злочинах цей етап розслідування може займати 10-15 діб. Для таких випадків рекомендують враховувати такі ознаки як безперервність і наступальність проведення слідчих (розшукових) дій від моменту надходження інформації про злочин до затримання підозрюваного.

В історичному аспекті поняття «гарячі сліди» виникло в середні століття під час становлення розшукового процесу. Пізніше всякі дії, що здійснювалися негайно після виявлення ознак злочину і спрямовані на його розкриття шляхом використання слідів, що збереглися, почали називати розкриттям злочину по гарячим слідам.

Гарячі сліди характеризує дві обставини: а) час, що минув з моменту утворення слідів до моменту їх виявлення з метою розкриття злочину, і б) відрізок часу, протягом якого можна найбільше ефективно використовувати гарячі сліди в розслідуванні.

Розкриття злочину по «гарячих слідах» – це діяльність органу досудового розслідування, а за його дорученням і оперативного підрозділу, на початковому етапі розслідування, одразу після виявлення ознак злочину протягом першої доби після його вчинення.

Види розшуку по гарячим слідам і методика його здійснення обумовлені обставинами конкретного злочину і слідової картиною, яка створює слідчу ситуацію. Тому розслідування по гарячим слідам може бути здійснено за матеріальним і ідеальним відображенням.

Розкриття злочинів по «гарячих слідах» починається, як тільки стає відомо органу досудового розслідування про ознаки злочину. У цей період застосовуються дії, які в більшості мають непроцесуальний характер.

Другий етап розкриття злочинів по «гарячих слідах» настає після прибуття на місце події слідчо-оперативної групи. Діяльність слідчого спочатку спрямована на оцінку ситуації, що склалася, розумову фіксацію джерел інформації, з’ясування причинного зв’язку між ними, встановлення належності до події злочину.

Головна увага на цьому етапі приділяється організації взаємодії слідчого з оперативними підрозділами для ефективного використання можливостей кожного із них.

Успішне розслідування злочинів по гарячим слідам забезпечується ретельно продуманою організацією діяльності органів внутрішніх справ на цьому етапі, і перш за все – негайним використанням можливостей чергової частини, слідчого і оперативних апаратів та інших підрозділів.

Розкриття злочинів по гарячих слідах зазвичай починається з моменту прибуття на місце події слідчо-оперативної групи і проведення огляду цього місця.

До складу слідчо-оперативної групи, що виїжджає на місце події по гарячим слідам, повинні входити слідчий, оперативний працівник, спеціаліст-криміналіст і інспектор-кінолог з службово-розшуковою собакою.

Важливою умовою, яка забезпечує ефективну роботу з розкриття злочинів по гарячим слідам, є забезпеченість групи належними засобами криміналістичної техніки і правильне її застосування з початку розслідування.

Розглядаючи технічне оснащення групи, слід звернути увагу на використання звукозаписуючих пристроїв. Це дозволяє оперативно, об’єктивно і повно здійснювати фіксацію інформації, яка міститься в заяві потерпілого, повідомленнях очевидців і посадових осіб, співробітників міліції, які першими прибули на місце події.

Важливим елементом організаційного забезпечення розкриття злочинів по гарячим слідам є оснащення групи технічними засобами прийому і передавання інформації для зв’язку з стаціонарними інформаційними центрами (базами даних).

В умовах дефіциту часу при роботі по гарячим слідам важливого значення набуває максимальна чіткість організації дій кожного співробітника на місці події, правильний розподіл обов’язків між членами групи.

Важливим елементом забезпечення ефективної роботи по гарячим слідам є організація взаємодії слідчого, оперативних та інших співробітників, які можуть сприяти розкриттю злочинів.

Ми розглянули загальні положення методики розслідування злочинів по гарячих слідах. Вам треба добре засвоїти ці теоретичні положення з тим, щоб керуватися ними у подальшій діяльності, що зробить її більш результативною.