2015-10-13
521
З навчальної дисципліни: Актуальні проблеми криміналістики
Категорія слухачів: студенти 5 курсу
Навчальна мета: поглиблення базових знань про сучасні можливості інформаційного забезпечення розслідування злочинів.
Виховна мета: поважне ставлення до закону і прав людини.
Розвивальна мета: формувати у студентів глибокі теоретичні та практичні знання щодо використання їх у професійній діяльності.
Навчальний час: 2 години.
Навчальне обладнання, ТЗН: мультимедійне обладнання, ноутбук.
Наочні засоби: диск, флешка.
Міжпредметні та міждисциплінарні зв’язки: Кримінальне право України, Кримінальний процес, Криміналістика, Кримінологія.
План лекції (навчальні питання):
1. Джерела криміналістичної інформації..
2. Проблеми використання науково-технічних засобів в інформаційному забезпеченні розслідування.
3. Особливості використання спеціальних та нетрадиційних знань у розслідуванні.
Література:
Використання сучасних досягнень криміналістики у боротьбі зі злочинністю: Матер, міжвуз. Науково-практ. конф. студентів, курсантів і слухачів (12.04.02) / Донецьк. ін-т. внутр. справ МВС України. - Донецьк, 2002. – 485 с.
Гончаренко В. Г. Лекції з судової психології, читані в Академії адвокатури України / В. Г. Гончаренко. – К.: Академія адвокатури України, 2008. – 280 с.
Котюк І. І. Теорія судового пізнання: Монографія / І. І. Котюк. – К., 2006. – 435 с.
Криміналістика: підручник / [В. Д. Берназ, В. В. Бірюков, А. Ф. Волобуєв]; за заг. ред. А. Ф. Волобуєва; МВС України, Харк. нац. ун-т внутр. справ. – Х.: ХНУВС, 2011.
Криміналістика. Академічний курс: підручник / Т. В. Варфоломеєва, В. Г. Гончаренко, В. І. Бояров [та ін.]. – К.: Юрінком Інтер, 2011.
Кудерміна О. І. Психологія особи як суб‘єкта правоохоронної діяльності: монографія / О. І. Кудерміна. – Чернівці: Наші книги, 2012. – 416 с.
Лук’янчиков Е. Д. Методологічні засади інформаційного забезпечення розслідування злочинів. Монографія / Лукьянчиков Е. Д. – К.: Нац. акад. внутр. справ України, 2005. – 360 с.
Маркусь В. О. Криміналістика: Курс лекцій. Навч. посібник / Маркусь В. О. – К.: Кондор, 2007. - 558 с.
Мотлях О. І. Поліграф: наукова природа походження, нормативно-правове регулювання та допустимі межі застосування: Монографія. / Мотлях О. І. – К.: «Освіта України», 2012. – 394 с.
Олішевський О. В. Організація розслідування злочинів в органах внутрішніх справ [криміналістичний аспект]: [моногр.] / Олішевський О. В. – Харків: Кримінологічна асоціація України; ФОП Ніконова, 2011. – 206 с.
Салтевський М. В. Криміналістика. Підручник для ВУЗ / М. В. Салтевський. – К.: Кондор, 2005. - 586 с.
Шеремет А. П. Криміналістика: Навч. посібник / Шеремет А. П. - Київ: Центр навч. літератури, 2005. - 471 с.
КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ:
Факти, що перевіряються, належать до події минулого, тому слідчий шукає джерела інформації, які збереглися в теперішньому, тобто в людях і речах. Одержання інформації від людей – складне тактичне завдання слідчого і суду, основу якого становить теорія спілкування.
Матеріальна обстановка місця події являє собою сукупність об'єктів живої і неживої природи. Перелічити об'єкти неможливо, у цьому і немає необхідності. Типові обстановки місця події зустрічаються рідко, та й то загалом (застосовуване знаряддя, спосіб, сліди рук).
На основі природної обстановки створюється обстановка місця вчинення конкретного злочину як сукупність (система) взаємопов'язаних предметів, які називаються речами.
Люди і речі - прості джерела, що відрізняються за видом відображення інформації. Якщо джерело складається із двох простих, то його називають складним, або системним.
Люди і речіабо їх сполучення, причинно пов'язані з подією злочину, є джерелами доказової інформації. Вони по-різному відображають об'єктивну реальність: люди — ідеально (суб'єктивно), а речі — матеріально і об'єктивно.
Слід пам’яті - уявний образ становить реальну зміну - реальний слід у матеріальному субстраті головного мозку людини. Звідси некоректно називати уявний образ ідеальним слідом або поділяти сліди на ідеальні і матеріальні.
Люди є джерелами специфічних відображень - слідів пам'яті у вигляді суб'єктивних образів, специфічність яких полягає в тому, що вони недоступні для стороннього спостереження, їх не можна бачити і копіювати технічними засобами.
Для дослідження механізму спілкування і розкриття сутності вербальних засобів одержання інформації певне значення має класифікація рівнів спілкування: «маніпулювання», «рефлексивна гра», «правове спілкування», «моральне суспільство».
Відмінність структури спілкування в кримінальному судочинстві від структури спілкування взагалі, полягає в ранжуванні засобів спілкування за суб'єктами, тобто суб'єкти управління спілкуванням використовують тільки встановлені законом засоби доказування, а керовані суб'єкти спілкування можуть використовувати як загальновідомі із психології прийоми спілкування, так і спеціальні, якими користується слідчий, суд.
Речі, як джерело елементарних матеріальних відображень, відображають фактичні дані, інформацію про злочин в очевидній (видимій) або прихованій формі. Для виявлення сліду і зчитування відображеної інформації достатньо спостереження, дотику, нюху, слуху, тобто органолептичних засобів, що є прийомами чуттєвого пізнання. Якщо сліди відображення (невидимі) лежать за порогом чуттєвого сприйняття, то застосовуються технічні засоби (мікроскопія, спектроскопія, хроматографія тощо), що розширюють чуттєве пізнання.
Якщо об'єкт або його ознаки і властивості перебувають за порогом сприйняття органів чуття, то суб'єкт використовує інструментарій, тобто криміналістичну техніку, що розширює пізнавальні можливості органів чуттів і в тактичному аспекті слугує їх предметним продовженням.
Фотографування стало невід’ємною частиною практично кожного розслідування. Його застосування практично ні в кого не викликає сумнівів. Проте, розвиток науки і техніки породжує нові методи фіксації оточуючого середовища, такі як голографія та цифрова фотографія. Принципи передачі та збереження інформації, на яких заснована остання, відмінні від аналогових, а це може впливати на доказове значення фотозображень.
Поліграф реєструє не неправду, а лише природні психофізіологічні реакції людини, які показують, яка саме інформація викликає у неї специфічні стани організму.
Важливе місце в інформаційному забезпеченні розслідування займає належна організація та планування процесу досудового провадження, яке має здійснюватися на відповідних наукових засадах. При розгляді даної теми особливої уваги заслуговує інформаційно-технічне забезпечення слідчого, що є складовим елементом процесу організації розслідування будь-якого злочину.
Повна автоматизація обліків, їх інтеграція і застосування сучасних Інтернет-технологій для забезпечення прямого доступу до масивів даних практичних співробітників слідчих підрозділів ОВС дозволить значно підвищити ефективність використання інформаційних ресурсів у розкритті і профілактиці злочинів, у розшуку осіб різних категорій і встановленні особи злочинців під час розслідування неочевидних злочинів.
В розслідуванні злочинів інколи намагаються використовувати й так звані нетрадиційні методи, під якими розуміють такі знання, які ще не дістали достатнього визнання та поширення. Якщо в основі наукових криміналістичних знань лежать філософські, то в основі нетрадиційних - звичайні, донаукові практичні знання. Це спеціалізовані форми людської практики пізнання світу, досвід, який має вплив на науку, та інші форми знання.
До нетрадиційних криміналістичних знань відносять одорологію, що являє собою засновану на генетично зумовленій індивідуальності запаху людини систему науково розроблених методів і технічних засобів виявлення, вилучення, збереження та дослідження слідів запаху з метою подальшого їх використання для вирішення ідентифікаційних завдань у кримінальному судочинстві.
Фоноскопія - це новий вид досліджень, заснованих на фізіологічних особливостях органів мовного апарату людини, які вивчають групу слідів звуку.
Голографія - це метод отримання інформації полів світла або невидимих коливань, а також перетворення інформації про об’єкти на хвильові поля.
Детекція брехні – метод інструментальної діагностики емоційної напруги людини.
До другої групи нетрадиційних криміналістичних знань і методів, які ще мало застосовані в практиці криміналістики відносять:
Ергономіку – наукову дисципліну, що комплексно вивчає людей у конкретних умовах їх діяльності в сучасному виробництві. Ця наука сформувалась на стику наук – психології, фізіології, анатомії, технічних наук, таких як теорія автоматичного управління, кібернетика, загальна теорія систем та ін.
Кінетику (Bodi Language – мова жестів) – напрям наукових досліджень з окреслювання можливості отримання невербальної інформації про людину на підставі зразків поведінки при невербальному зв’язку, який відбувається без слів у процесі спілкування з нею.
Гіпноз – штучно викликаний психічний стан людини, подібний до сну, в основі якого лежать явища гальмування протікання нервових процесів вищих відділів головного мозку.
Підвести підсумок та дати завдання для підготовки до аудиторних занять.
