Алгоритм дій галузевого стандарту освіти

“ ПРОВОДИТИ ПЕРКУСІЮ СЕРЦЯ”

Оснащення: Ручка, історія хвороби дитини або історія розвитку дитини.

ЕТАПИ ОБГРУНТУВАННЯ
1.Ввічливо привітатися, назвати себе, отримати дозвіл на обстеження дитини. Встановлення контакту з пацієнтом та його батьками.
2. Вимити і висушити руки, зняти прикраси. Забезпечення інфекційної безпеки
3. В тихому, теплому, світлому приміщенні роздягнути дитину і провести перкусію серця. Створення комфортних умов для дитини.
4. Перкусія серця дозволяє визначити межі органа і встановити його розміри. Тільки невелика внутрішня частина передньої поверхні серця безпосередньо прилягає до грудної клітки. Межи цієї зони називаються межі абсолютної серцевої тупості. Інша частина передньої поверхні серця прикрита легенями. Визначення межі цієї зони, тобто справжніх розмірів серця, полягає у встановленні межі відносної серцевої тупості. У дітей, особливо раннього віку, перкуторно абсолютну серцеву тупість визначають нечасто, і тому на практиці головним діагностичним показником є межі відносної серцевої тупості. Визначення абсолютної і відносної серцевої тупості.
5. Медпрацівник розташовується з правої сторони дитини; найкраще обстежувати хворого у вертикальному положенні з опущеними руками, важку дитину, малюка – в горизонтальному положенні, перкусія проводиться по міжреберним проміжкам в напрямку від легеневої тканини до серця; палець – плесиметр розташовується паралельно межі серця, яку потрібно знайти; порядок перкусії – права, верхня, ліва межі відносної серцевої тупості. Правила і методика перкусії.
6. Визначення правої межі: спочатку, розташувавши палець – плесиметр справа в II – III міжребер’ї паралельно ребрам, перкуторно зверху вниз по середньо ключичній лінії встановлюється нижня межа правої легені. Після цього, піднявшись на 1 міжребер’я вище і розташувавши палець паралельно правій межі серця (тобто перпендикулярно ребрам), проводиться перкусія ззовні всередину від ясного легеневого звуку до притуплення. Виникнення притуплення вказує на те, що палець плесиметр знаходиться на межі серця; перкусія припиняється, межа серця відзначається з зовнішньої сторони пальця. Визначення правої межі відносної серцевої тупості.
7. Визначення верхньої межи:палець – плесиметр встановлюється зліва в 1 міжребер’ї паралельно ребрам по середньо – ключичної лінії у дітей раннього віку, а по парастернальній лінії у дітей старшого віку. Перкусія проводиться зверху вниз до появи притупленого звуку, відзначається межа серця над верхнім краєм пальця. Визначення верхньої межи відносної серцевої тупості.
8. Визначення лівої межи: спочатку пальпаторно визначається локалізація верхівкового поштовху, по цьому ж міжребер’ю палець проводиться до передньої пахвової лінії, і перкусія проводиться по тому ж міжребер’ю. Якщо верхівковий поштовх пальпаторно не найдений, то перкусія проводиться по тому ж міжребер’ю, де поштовх повинен знаходитись в залежності від віку – IV – V. Визначення лівої межи відносної серцевої тупості.
9. Поперечний розмір серця – це сума відстаней від середини груднини до правої межі серця (до 1, 5 року визначається по ІІІ, після 1,5 року – по IV міжребер’ях) і від середини груднини до лівої межі серця. Межі відносної серцевої тупості з віком дитини відносно зменшуються, а поперечний розмір серця – збільшується. Визначення поперечного розміру серця.
  Межа Вік дитини
До 2 років 2 – 7 років 7 – 12 років Старше 12 років
Права Права парастернальна лінія Всередину від правої парастернальної лінії Посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями Посередині між правою парастернальною і правою стернальною лініями, ближче до останньої; надалі – права стернальна лінія
Верхня ІІ ребро ІІ міжребер’я ІІІ ребро ІІІ ребро або ІІІ міжребер’я
Ліва 2 см назовні від лівої середньо ключичної лінії 1 см назовні від лівої середньо ключичної лінії На 0,5 см назовні від лівої середньо ключичної лінії На лівій середньо – ключичній лінії або 0,5 см усередину від неї
Поперечний розмір   6 – 9 см   8 – 12 см   9 – 14 см   9 – 14 см
Нормативні показники меж відносної серцевої тупості і поперечних розмірів серця.
8. Подякувати дитині, допомогти одягнутись. Створення комфортних умов для дитини.
9. Вимити і висушити руки. Забезпечення інфекційної безпеки.
10. Записати отримані дані до історії розвитку дитини або до історії хвороби дитини. Забезпечення передачі інформації.

Понравилась статья? Добавь ее в закладку (CTRL+D) и не забудь поделиться с друзьями:  



double arrow
Сейчас читают про: