Учбовий матеріал

Тема 5: Аварії на хімічно небезпечних об’єктах, їх медико-санітарні наслідки

Навчальна мета: Теоретична і практична підготовка студентів до дій в екстремальних умовах при аваріях на хімічно-небезпечних об’єктах.

Навчальні питання

· Хімічно - небезпечні об’єкти

· Причини аварій на ХНО:

· Типи можливих аварій на хімічно небезпечних об’єктах.

· Класифікація аварій на ХНО

· СДОР. Класифікація за клінічним проявом отруєння.

· Характеристика осередків ураження.

· Варіанти випаровувань СДОР.

· Основні заходи захисту населення при аваріях.

Учбовий матеріал

Історія людства постійно супроводжувалась малими і великими техногенними катастрофами, що призводили до ураження і загибелі людей, знищення матеріальних цінностей, тяжких екологічних наслідків. Серед великої кількості техногенних аварій і катастроф особливу небезпеку несуть хімічно небезпечні об’єкти, що підтверджується багаторічним сумним досвідом. Як свідчать дані Організації Об’єднаних Націй (ООН) за останні 30 років в світі сталось 350 великомасштабних хімічних катастроф, внаслідок яких було уражено близько 100тис.осіб, загинуло більше 13 тис. та евакуйовані з місць постійного проживання понад 3 млн. осіб. Нині Україна є найбільш критичним регіоном Європи з техногенного навантаження, що у 5-6 разів перевищує середньоєвропейський рівень. У країні перебуває більше 2 тис. великих потенційно небезпечних об’єктів (ПНО).

У народному господарстві широко застосовують десятки тисяч хімічних сполук, багато з яких являють собою сильнодіючі отруйні речовини (СДОР), здатні під час аварійних ситуацій спричинювати ураження людей і тварин, а також зараження повітря та території із серйозними екологічними наслідками. Багато СДОР одночасно є вибухопожежонебезпечними. На території України розташовано понад 1810 об’єктів, на яких зберігають чи використовують у виробництві понад 283000т СДОР, у т.ч. 98000т хлору, 178000т аміаку та понад 50000 т інших речовин, проходить нафтогін довжиною 2350 км в кожному км якого більше 250 м³ нафти, яка знаходиться під тиском до 90 атм., працює 794 нафтобази с загальними запасами нафти більше 6000000 м³, переробляється до 5% загальносвітової кількості мінеральних добрив. Територією 7 областей України проходить найпотужний (3 млн т/рік) аміакопровід Тольятті- Одеса. В обласних центрах України зосереджено майже 30% усієї кількості СДОР. Усього в зонах можливого хімічного зараження проживає близько 20 млн. осіб (32,5 % населення країни) 140 міст та 46 населених пунктів, у тому числі Київ, Одеса, Вінниця, Черкаси, Кривий Ріг, Миколаїв, Херсон, Запоріжжя, Дніпропетровськ, Маріуполь, Рівне, Сімферополь, Суми, Шебелинка, Северодонецьк, Шостка, Горлівка. Ці міста є екологічно небезпечними для проживання.

За даними МНС, з 2000 по 2005 рік в Україні сталося 28 аварій на ХНО, що складає 1,6% в структурі техногенних аварій за цей період. Внаслідок цього постраждало 29 осіб, з яких 4 загинуло. В 42% випадків аварій на ХНО супроводжувались викидом аміаку, у 28% випадків – викидом хлору, а у 15% викидом концентрованих кислот.

Хімічно - небезпечними об’єктами(ХНО) називають об’єкти, де виготовляють, використовують в якості сировини, зберігають чи транспортують СДОР, де при аварії та зруйнуванні можуть відбутися масові ураження людей, тварин і рослин.

До хімічно небезпечних об’єктів можуть бути віднесені:

- підприємства хімічної, нафтопереробної, нафтоперегінної галузі;

- підприємства, що використовують холодоагенти;

- підприємства целюлозно-паперової промисловості;

- підприємства харчової промисловості;

- водогінні і водоочисні станції, що використовують хлор (водоканал);

- залізничні станції з парком для відстою потягів з отрутохімікатами, порти;

- склади та бази, де зберігають отрутохімікати, що використовують в с/г;

- склади та бази із речовинами для дезінфекції, дезінсекції, дератизації;

- склади Мо України з ракетним паливом, ракетні частини із шахтами;

- склади для зберігання СДОР, ОР, отрутохімікатів;

- лабораторії, науково-дослідні інститути, де використовують СДОР.

Хімічно-небезпечні об’єкти (ХНО) характеризують за наступними показниками:

1. Ступінь хімічної небезпеки залежно від типу СДОР:

за хлором:

перший ступінь – 250 т і більше

другий ступінь – 250-50 т;

третій ступінь – 50-0,8 т;

четвертий ступінь - менше 0,8 т

за аміаком:

перший ступінь – 2500 т і більше

другий ступінь – 2500-500 т;

третій ступінь – 500-10 т;

четвертий ступінь - менше 10т.

2.По коефіцієнту еквівалентності наявної токсичної речовини до 1 тоні хлору:- аміаку – 10, - сірководню – 10, окисли азоту – 6, синильної кислоти – 2, фосгену – 0,75,- сірковуглецю - 125.