Санітарно-епідеміологічна розвідка

На початку розвитку НС в умовах швидкої зміни епідеміологічної обстановки важливого значення набуває своєчасне проведення санітарно-епідеміологічної розвідки.

Вона повинна проводитися з перших годин виникнення катастрофи.

До складу групи (бригади), призначеної для проведення розвідки, входять лікарі та середні медичні працівники різного профілю (епідеміологи, гігієністи, токсикологи, радіологи, зоологи, ентомологи та їх помічники), а також фахівці служб матеріально-побутового забезпечення.

Для проведення розвідки можуть залучатися СЕЗ або пересувні (мобільні) протиепідемічні загони (ППЕЗ), які формуються на базі СЕС, ГЕР, СПЕБ тощо.

Склад та кількість груп (бригад), які направляються на проведення санітарно-епідеміологічної розвідки, визначаються характером катастрофи та розмірами території лиха.

Кожній групі (бригаді) визначається певна ділянка, розмір якої залежатиме від:

§ доступності та спроможності легко пересуватися у її межах;

§ наявності транспорту та швидкості його руху;

§ часу, потрібного для огляду і виявлення хворих, збору матеріалів для лабораторних досліджень та проведення невідкладних протиепідемічних заходів;

§ доступності зв’язку для передачі оперативної медичної інформації.

Керівник групи (бригади) повинен попередньо ознайомитися з даними епідеміологічного нагляду та планом санітарно-гігієнічних заходів, що вже складений. При цьому слід мати на увазі, що у районі катастрофи найбільш ймовірне виникнення та поширення тих інфекційних захворювань, які мають ендемічний або ензоотичний характер для цієї місцевості. Група (бригада) повинна бути відповідним чином оснащеною.

Основні завдання санітарно-епідеміологічної розвідки:

% виявлення інфекційних захворювань серед населення та їх етіологічної структури;

% виявлення причин та умов, що можуть збільшити ймовірність інфікування та захворювання населення:

— умови побуту,

— спосіб життєдіяльності,

— санітарний стан населених пунктів, систем водопостачання та каналізації, об’єктів харчової промисловості, громадського харчування та торгівлі;

— особливості виробничої діяльності населення;

— соціально-економічні, етнічні, релігійні та інші особливості;

% виявлення наявності та характеру епізоотій серед свійських тварин та синантропних гризунів, а також їх складу та чисельності;

% визначення стану та збереження працездатності лікувально-профілактичних закладів;

% виявлення радіаційного та хімічного зараження (у разі ушкодження небезпечних об’єктів);

% організація термінових санітарно-гігієнічних і протиепідемічних заходів на основі попереднього аналізу та узагальнення даних;

% надання оперативної інформації органу, який організував розвідку.

Залежно від характеру та особливостей осередку катастрофи завдання розвідки можуть змінюватися. Санітарно-епідеміологічна розвідка повинна працювати у тісному контакті з місцевими органами влади, охорони здоров’я населенням.

За результатами розвідки санітарно-епідеміологічний стан району катастрофи може бути визначений як: