Тема 3.2. Супровід соціально незахищених сімей

- Організація соціального супроводу:

а) малозабезпечених;

б) багатодітних;

в) безробітних;

г) дистантної родини.

- Соціальний супровід сімей з дітьми-інвалідами.

Ключові слова: соціально незахищені родини, дистанційна сім’я.

Матеріал до лекції:

Социальное сопровождение малообеспеченных семей. Точкой отчёта бедности является прожиточный минимум.

Семье, где среднедушевой доход ниже величины прожиточного минимума, установленного в Украине (грн.), считается малоимущей и имеет право на получение государственной социальной помощи. Малоимущими являются частично или полностью нетрудоспособные граждане, одинокие пожилые люди, инвалиды, пенсионеры; многодетные, неблагополучные семьи, семьи безработных, молодые семьи (особенно студенты), семьи с малолетними детьми.

Государственные меры: это льготное налогообложение, предоставление льготных или бесплатных услуг (транспорт, здравоохранение, коммунальное обслуживание(50 %)), пособия по безработице, на детей, пенсии…

Часть малообеспеченных семей, т. к. маргинальных («стоящих на краю», группы риска) имеют крайне низкие доходы или их отсутствие, употребляют алкоголь наркотики, плохие жилищные условия или их отсутствие. Поэтому главная работа с такими семьями заключается не только в разовой помощи, но и в устранении причин.

Уровень жизни кризисной семьи тоже может быть очень низким, поэтому здесь главное оказание помощи в трудоустройстве.

Основные направления работы социального педагога

с малообеспеченными семьями:

§ выявление таких семей, наблюдение, изучение их состояния, потребностей, специфики воспитания детей и внутрисемейных отношений;

§ определение вида помощи:

· а)юридическая (отстаивание интересов, помощь в предоставлении консультативных услуг, защита прав малоимущих…);

· б)направление, в случае необходимости, в психологические службы;

· в)организация досуга и отдыха.

§ помощь в трудоустройстве;

§ трудоустройство несовершеннолетних;

§ создание специальных фондов.

Социальное сопровождение многодетных семей. 3 и более детей принято считать многодетной. Виды многодетных семей:

- семьи, где сознательно хотят иметь много детей;

- семьи, где сознательно не стремились иметь, но по разным причинам появились;

- семьи, образовавшиеся в результате слияния неполных семей;

- семьи, где рождение детей можно считать проявлением неблагополучия: беспорядочные половые отношения; как средство получения пособий.

Основные проблемы:

материальные; обеспечением полноценным питанием, одеждой, жильём; проблемы со здоровьем (чаще детей); рост числа разводов; проблемы с обучением, образованием (у детей нет условий и возможностей); проблемы с воспитанием: чаще пополняют ряды «социальных сирот»; индивидуальные проблемы детей (отсутствие родительского тепла, внимания…); моральные проблемы, связанные с общением, проведением отдыха, досуга.

Основные направления работы:

- выявление и учёт семей; составление комплексной характеристики;

- определение основных проблем;

- помощь в получении льгот, пособий, информации; консультирование, педагогическая помощь;

- контроль за использованием выделенных средств;

- социальный патронаж детей, контроль успеваемости и межличностных отношений;

- наблюдение за состоянием здоровья;

- организация благотворительных акций в пользу многодетных семей;

- периодическая проверка предоставления установленных видов помощи (пособий, гуманитарной помощи…)

Социальное сопровождение семей безработных граждан. Безработными признаются граждане: трудоспособные; не имеют работы и заработка; зарегистрированы на Бирже труда (центре занятости).

Основные проблемы таких семей:

материальные; досуговые, проведение оздоровления в летний период; ухудшение психологической атмосферы; рост числа индивидуальных проблем психологического, соматического, нравственного характера; проблемы с воспитанием детей: перегрузка и стрессовые состояния большинства из них.

Основные направления работы:

1) выявление семей безработных, наблюдение, изучение их состояния, потребностей;

Для анализа и проектирования направлений помощи нужны будут сведения:

количество членов семьи, в т. ч. детей; пол, возраст всех; материальное положение;

количество безработных, продолжительный период безработицы, её причины; жилищные условия; взаимоотношения; состояние здоровья, наличие больных, инвалидов; уровень образования, профессия, их трудовой стаж; наличие асоциального поведения у членов семьи; круг интересов…

2) оказание организационно-юридической помощи (отстаивание интересов безработных, консультирование);

3) обеспечение помощи (например, в консультировании …);

4) организация досуга и отдыха детей;

5) содействие самому безработному, членам семьи, в т. ч. несовершеннолетним в трудоустройстве;

6) оказание помощи в обучении профессии, переобучении;

7) участие в создании специальных детских фондов;

8) помощь в получении материальной помощи различного вида (компенсации, стипендии, пособия по безработице, субсидий…);

9) информационные и организационно-посреднические услуги

Дистантна сімя виникає у результаті трудової міграції батьків. Діти трудових мігрантів перебувають у складній ситуації соціального розвитку: вони позбавлені впливу сімї, переживають психотравмуючі впливи,основні соціальні потреби цих дітей залишаються незадоволеними (потреба у стабільності, захищенності, любові, емоційній близькості, спілкуванні). Особливостями ситуації розвитку дітей трудових мігрантів є синдром дитячої гіперактивності, когнітивний дефіцит, невротичні прояви.

Соціальний супровід дистантних родин полягає у: виявленні таких родин; встановленні контактів з дітьми; допомога у навчанні, подоланні проблем і труднощів; увага рівню інтелектуальної зрілості, працездатності, шкільної тривожності; статус дитини у колективі ровесників; тактовне, турботливе та уважне ставлення до таких дітей. При необхідності з дітьми може бути організована психокорекційна робота з наступними напрямами:

- навчання дітей «розпізнанню» і попередженню виникнення небезпечних ситуацій, повязаних з ризикованою поведінкою, впливом негативних явищ, адиктивною поведінкою;

- формування здатності «обєктивізувати» небезпечні для себе ситуації; формування навички аналізу ситуації, уміння віднайти в ній головне і другорядне;

- розширення діапазону можливих варіантів поведінки підлітків у складних для них ситуаціях.

У сучасному нестабільному світі, за умов різких соціальних змін і реформ значна частина людей виявляється дезорієнтованими щодо способів вирішення проблем, які виникають перед ними. Особливою дезадапотваною категорією є діти з обмеженими фукціональними можливостями. Питання соціальної реабілітації та організації соціального супроводу даної групи населення почало інтенсивно розроблятися з 1990р. Різні аспекти реабілітації дітей – інвалідів розглядають Т. Баранцова, А. Капська, О. Молчан, І. Пінчук, О. Толстоухова та ін.

Основні завдання ССС сімей з дітьми – інвалідами: подолання психологічної кризи; розширення кола соціальних контактів; підвищення самооцінки дітей; адаптація та соціалізація дітей; нормалізація життєдіяльності родини; організація раціонального дозвілля; тактична корекція поведінки дорослих та дітей; професійне навчання; підготовка до самостійного життя.

Напрями допомоги соціального педагога полягають у: консультуванні, організації психологічних тренінгів, навчанні батьків спілкуванню з дитиною; організація сумісного дозвілля