Форми виплати дивідендів

Сума коштів, що направляються на виплату дивідендів називається дивідендною масою.

Величина дивідендів окремих власників залежить від суми чистого прибутку, співвідношення між прибутком, що розподіляється і прибутком, що не розподіляється, частки власника у статутному капіталі підприємства.

Дивіденди в акціонерному товаристві виплачуються один раз на рік за результатами роботи підприємства усім власникам акцій незалежно від терміну їхнього володіння корпоративними правами. У товариствах з обмеженою відповідальністю дивіденди можуть виплачуватися протягом усього року.

Дивіденди можуть виплачуватися в грошовій і не грошовій формах, у змішаній формі та у формі прихованих дивідендів.

Стандартна форма виплати дивідендів – грошова. Нараховані дивіденди відображаються у статті «Поточні зобов'язання за розрахунками з учасниками».

Виплати дивідендів у не грошовій формі здійснюються:

у формі корпоративних прав даного підприємства – акціями;

іншими фінансовими інструментами – цінними паперами інших емітентів, що входять до портфелю цінних паперів підприємства;

в товарній формі – товарами споживання, які виробляються на підприємстві, або надходять на підприємство за бартерними розрахунками, послугами (наприклад, сплата транспортних витрат).

Змішана форма виплати дивідендів передбачає використання грошових та не грошових виплат. Частіше всього це вибір між одержанням грошових дивідендів чи одержанням дивідендів корпоративними правами.

Виконавчі органи підприємства на практиці за згодою з окремими власниками іноді використовують приховані дивіденди. Вони формуються в результаті таких операцій:

продаж коропоративним власникам товарів (робіт, послуг) за зниженими цінами;

придбання товарів у корпоративних власників за завищеними цінами;

виплата завищених відсотків по депозитах і кредитах;

оплата фіктивних договорів за невиконані послуги (консультації, реклама, ноу-хау);

оплата закордонних відряджень.

Приховані дивіденди призводять до несправедливості у виплаті винагород власникам підприємства.

У процесі реалізації дивідендної політики можуть застосовуватися наступні інструменти:

збільшення статутного капіталу і виплата дивідендів акціями;

подрібнення акцій на менші акції;

викуп акціонерним товариством акцій власної емісії;

формування резервів виплати дивідендів.

Збільшення статутного капіталу здійснюється за рахунок чистого прибутку і супроводжується виплатою дивідендів акціями за номінальною вартістю. Виплата дивідендів акціями здійснюється відповідно до частки участі власника у статутному капіталі. Акціонери можуть реалізувати отримані безкоштовно акції на ринку і одержати гроші. Таку форми виплати дивідендів використовують на підприємствах, які розвиваються і мають потреби в додаткових фінансових ресурсах.

Якщо збільшення статутного капіталу відбувається в рамках обраної дивідендної політики, то курс емісії встановлюється на рівні номіналу або незначно перевищує його. Курс емісії повинен забезпечити виплату стабільних дивідендів після збільшення номінальної вартості капіталу підприємства.

Механізм підрібнення акцій на менші у процесі дивідендної політики використовується за умов високого ринкового курсу акцій і високого рівня капіталізації. При подрібненні одна акція обмінюється на акції більш низького номіналу, при цьому загальна величина статутного фонду не змінюється.

У процесі подрібнення акцій часто здійснюється їх викуп і анулювання. Емітент викуповує у акціонерів частину акцій за ринковою ціною, трактуючи грошові компенсації за викуп як дивіденди, що не підлягають оподатковуванню.

Підрібнення акцій здійснюють великі фінансово стійкі підприємства, однак ця операція вимагає значних накладних витрат на емісію нових акцій, змін у статутному капіталі.

Для забезпечення регулярної виплати стабільного розміру дивідендів підприємства застосовують резервування частини прибутку в особливо успішні роки їх діяльності. Формування резервів може здійснюватися у прихованій формі.

Обрана дивідендна політика повинна бути погоджена з податковим законодавством.

Відповідно до чинного зхаконодавства України підприємство, що виплачує дивіденди, нараховує і сплачує податок на прибуток до виплати дивідендів у розмірі 25% від суми валового прибутку.

При ухваленні рішення про спрямування чистого прибутку на збільшення статутного капіталу підприємства і виплати дивідендів акціями податок на дивіденди власникам корпоративних прав не нараховується. На всю ж суму оподатковуваного прибутку нараховується податок згідно чинного законодавства.

Якщо одержувачем дивідендів є юридична особа, то цей вид доходів не включається до складу валового доходу підприємства-одержувача, тому що дивіденди обкладаються податком у підприємства-емітента. Аналогічно фізичні особи також не сплачують прибутковий податок із суми отриманих дивідендів.

Отримані дивіденди в грошовій формі чи у формі корпоративних прав не обкладаються податком на додану вартість, на них не нараховуються збори на обов'язкове пенсійне страхування, соціальне страхування тощо.