Рішення в області дивідендної політики приймаються зборами власників підприємства. На вибір дивідендної політики впливають наступні основні фактори:
стадія життєвого циклу підприємства - для нового, створеного підприємства доцільна тезаврація прибутку;
наявність у підприємства прибуткових інвестиційних проектів;
наявність та доступність альтернативних джерел залучення капіталу (вартість залучення додаткового акціонерного капіталу, доступність та вартість залучення позикового капіталу, обмежені можливості залучення кредитів у зв'язку з низьким рівнем кредитоспроможності й фінансової стійкості підприємства);
обмеження чинного законодавства чи засновницьких угод. До останніх належать: заборгованість власників за внесками до статутного фонду; на момент виплати дивідендів є підстави для порушення справи про банкрутство; власний капітал підприємства менше статутного і резервного капіталу; повністю не сплачені поточні і накопичені дивіденди по привілейованих акціях; наявність договірних обмежень з банком-кредитором та ін;
врахування інтересів найважливіших груп власників, які можуть бути зацікавлені або тільки в отриманні дивідендів, або тільки в нагромадженні прибутку;
податкові наслідки;
інші фактори (рівень процентних ставок на ринку капіталів, рівень дивідендних виплат підприємствами-конкурентами, невідкладність платежів за отриманими раніше кредитами тощо).
Оцінка цих факторів дозволяє визначити передумови формування типу дивідендної політики підприємства.
У табл. 2 наведено підходи до формування дивідендної політики і методи нарахування дивідендів.
Таблиця 2
Підходи до формування дивідендної політики
і методи нарахування дивідендів
Підхід | Назва методу | Зміст та особливості методу | Переваги | Недоліки |
Консервативний | Залишковий метод і стратегія припинення дивідендних виплат | Дивіденди виплачуються після здійснення усього обсягу необхідних реінвестицій прибутку. Широко використовується негрошова форма виплати дивідендів | Забезпечення швидких темпів розвитку і фінансової незалежності підприємства | Нестабільність виплати і розмірів дивідендів, відтік інвесторів, орієнтованих на споживання |
Метод гнучкої дивідендної політики | Розмір дивідендів, що сплачуються, залежить від фінансових результатів підприємства за період | Сильний зв’язок із фінансовими результатами | Нестабільність виплати дивідендів при коливанні величини чистого прибутку | |
Помірний | Метод стабільних дивідендів | Ставка дивідендів та їх абсолютний розмір на одну акцію тривалий час не змінюються або змінюються незначно. Розмір дивідендів не пов’язаний з прибутком, що фактично отримує підприємство | Стабілізація ринкової вартості акцій, укріплення довіри до підприємства з боку інвесторів | Слабкий звязок з поточними фінансовими результатами діяльності, необхідність створення резервів для сплати дивідендів |
Метод стабільної та бонусної частин | Регулярно сплачуються стабільні невисокі дивіденди, при наявності достатнього прибутку в випадках певних подій (ювілеїв, свят) сплачуються бонуси | Дивіденди сплачуються регулярно, мають зв’язок із фінансовими результатами | Нестабільні розміри дивідендів | |
Агресивний | Метод стійкого приросту дивідендів | Розмір дивідендів постійно збільшується у встановленій пропорції до дивідендів попередніх років. Величина дивідендів не пов’язана з чистим прибутком, що отримує підприємство | Забезпечується зростання ринкової вартості корпоративних прав, підприємство отримує емісійний дохід при розміщенні додатково випущених акцій | Метод застосовується на підприємствах з високим рівнем доходності. Необхідно створювати резерви, при погіршенні фінансового стану можлива втрата ліквідності |