Правила фінансування підприємств

З метою дотримання фінансової рівноваги на підприємстві, забезпечення стабільної платоспроможності та ліквідності під час прийняття рішень стосовно визначення джерел покриття потреби в капіталі, складання фінансових бюджетів слід дотримуватися правил фінансування, до яких належать:

золоте правило фінансування;

золоте правило балансу;

правила ліквідності;

правило вертикальної структури капіталу.

Перші три правила характеризують горизонтальну структуру капіталу та активів підприємства, останнє стосується лише пасиву балансу. Всі правила базуються на розрахунку ряду показників, які характеризують співвідношення певних статей балансу.

Золоте правило фінансування грунтується на тому, що фінансовий капітал повинен бути мобілізований на термін, не менший від того, на який даний капітал заморожується в необоротних та оборотних активах підприємства.Тобто необхідно узгодити строки, на які мобілізуються фінансові ресурси, зі строками, на які вони вкладаються в реальні чи фінансові інвестиції. Дотримання вимог золотого правила фінансування забезпечує підприємству стабільну ліквідність і платоспроможність.

Управління процесом узгодження залучення та використання капіталу слід здійснювати на стадії планування потреб в ресурсах та визначенні джерел їнього покриття, оскільки з балансу безпосередньо не видно, які саме активи профінансовано за рахунок тих чи інших пасивів.

Золоте правила фінансування на підприємстві дотримується за таких умови:

, .

Золоте правило балансу вимагає дотримання певних співвідношень між окремими статтями пасивів та активів балансу з метою досягнення паралельності термінів мобілізації і використання фінансових ресурсів.

При складанні бюджетів рекомендується керуватися такими двома умовами:

1. Потребу в капіталі для фінансування необоротних активів слід покривати за рахунок власного капіталу і довгострокових позичок:

2. Довгострокові капіталовкладення повинні фінансуватися за рахунок коштів, мобілізованих на довгостроковий період. Тобто довгострокові пасиви повинні використовуватися не тільки для фінансування необоротних активів, а й для довгострокових оборотних активів:

Правило вертикальної структури капіталу пов’язане з аналізом складу та структури джерел формування капіталу.

Структура капіталу підприємства – це співвідношення власних і позичкових джерел у структурі пасивів.

Правило вертикальної структури вимагає дотримання певного співвідношення між власним і позичковим капіталом підприємства. Результати аналізу структури використовуються під час прийняття рішень щодо фінансування підприємства, зокрема при оцінці інвестиційної привабливості, кредитоспроможності та санаційної спроможності.

Структуру капіталі оцінюють за допомогою певних фінансових показників, зокрема коефіцієнту незалежності, коефіцієнту автономії тощо.

Отриманні значення показників порівнюють з нормативними значеннями, з показниками минулих періодів, із середньогалузевими показниками та показниками підприємств-конкурентів.

При визначенні оптимальної структури капіталу розраховують середньозважену вартість капіталу підприємства.

Вартість капіталу – це плата за користування залученими фінансовими ресурсами, у тому числі сплата процентів, дивідендів, комісійних, негативних курсових різниць та інші витрати. При оптимальній структурі капіталу середньозважена вартість капіталу підприємства є мінімальною.

Якщо рентабельність сукупного капіталу (рентабельність активів) перевищує плату процентів за користування кредитом, то підприємству вигідно залучати позички.

Функціональну залежність між рентабельністю власного капіталу та його структурою можна дослідити на основі визначення ефекту фінансового леверіджу. Цей показник певною мірою дозволяє знайти наближене значення оптимальної структури капіталу, тобто виявити граничну межу використання позичкового капіталу для конкретного підприємства.