Економічний зміст бюджетування на підприємстві

Однією з найважливіших умов забезпечення ефективної діяльності підприємства на ринку є формування системи бюджетів, на основі яких можна визначити майбутні витрати і прибутки підприємства, узгодити діяльність структурних підрозділів підприємства, вибрати оптимальні варіанти використання його ресурсів для досягнення стратегічної мети економічного розвитку підприємства та оцінити ефективність прийняття операційних та інвестиційних управлінських рішень.

Бюджет – це документ, у якому окреслені кількісні характеристики плану діяльності підприємства. Бюджети розробляються як у грошових, так і в натуральних показниках.

Термін, на який розробляють бюджети, називають бюджетним періодом. Зазвичай бюджетним періодом є календарний рік, у межах якого виділяють більш короткі періоди: місяць, квартал, декаду, тиждень.

Бюджетування - це сукупність взаємопов’язаних процесів планування, контролю, аналізу діяльності як всього підприємства в цілому, так і його окремих підрозділів.

Бюджетування є інструментом оперативного фінансового контролінгу. В основу бюджетування покладено принцип “управління за центрами відповідальності”, згідно з яким керівники підрозділів та інші працівники підприємства несуть відповідальність за планування і виконання цільових показників, які пов’язані із здійсненням їхньої діяльності. В той же час бюджетування є інструментом управління, який в основному використовується при короткостроковому фінансовому плануванні.

Головними функціями бюджетування на підприємстві є такі:

забезпечення досягнення стратегічних цілей у процесі поточного планування розвитку підприємства;

визначення потреб в фінансових ресурсах та оптимізація грошових потоків підприємства;

координація – узгодження діяльності різних підрозділів підприємства;

комунікація – доведення планів до усвідомлення керівниками різних рівнів;

мотивація – стимулювання керівників підрозділів на досягнення цілей підприємства;

контроль і оцінка ефективності діяльності структурних підрозділів та всього підприємства на основі аналізу планових та фактичних показників діяльності.

При розгляданні бюджетування як процесу необхідно виокремити три його основні складові: організаційне забезпечення, процес і технологію бюджетування.

Організаційне забезпечення стосується питань внутрішньофірмової організації підрозділів і служб підприємства, які несуть відповідальність за забезпечення і підтримку самого процесу бюджетування.

Процес бюджетування поділяється на окремі процедури: планування, виконання бюджетів, збір та аналіз фактичних даних для проведення контролю.

Технологія бюджетування включає в себе формування та консолідацію бюджетів підприємства. Для цього визначається фінансова структура підприємства - сукупність центрів відповідальності. Для кожного з них окремо формуються відповідні бюджети.

Бюджети поділяються на два основних види: поточний (операційний), який відображає операційну діяльність підприємства та фінансовий план, який представляє собою прогноз фінансової звітності підприємства.

Зведений (генеральний) бюджет – сукупність бюджетів, що узагальнюють майбутні операції усіх підрозділів підприємства. Він включає дві групи бюджетів: операційні та фінансові.

Операційні бюджети – сукупність бюджетів витрат і доходів, які забезпечують складання бюджетного звіту про прибуток.

Фінансові бюджети – сукупність бюджетів, що відображають заплановані грошові потоки та фінансовий стан підприємства.

Бюджетне планування здійснюється втакому порядку:

встановлення фактора (причини), який обмежує випуск продукції;

підготовка програми збуту;

первісна розробка бюджетів;

обговорення бюджетів з вищим керівництвом;

координація та аналіз планових бюджетів;

остаточне ухвалення та прийняття бюджетів.

12.2. Методи бюджетного планування

Бюджетне планування – це процес формування бюджетів для конкретних об’єктів на нетривалий період з метою визначення на засадах багатоваріантного аналізу у натуральній чи грошовій формах обсягу видатків і надходжень, оптимізації їхньої структури для досягання цілей організації з урахуванням наявності певних обмежень і впливу дії внутрішніх та зовнішніх чинників.

Методи бюджетного планування – це способи й прийоми розроблення планових бюджетів організації.

Методи бюджетного планування можна класифікувати за наступними ознаками:

1.За порядком розроблення бюджетів:

метод синхронного (симультаційного) бюджетного планування – полягає в одночасному розробленні й координуванні бюджетів на різних рівнях та різного спрямування;

метод послідовного (сукцесійного) бюджетного планування – полягає у логічному послідовному розробленні розпису надходжень і видатків об’єктів бюджетного планування з метою формування зведених бюджетів підприємства.

2. За рівнем пристосування бюджетного планування до змін середовища функціонування підприємства:

метод стабільного (фіксованого) бюджетного планування – передбачає формування бюджетів на бюджетний період і відсутність змін і коригувань протягом усього періоду його виконання;

метод гнучкого бюджетного планування – передбачає одночасне розроблення кількох варіантів бюджету для різних варіантів ділової активності. Цей метод дозволяє забезпечити досягнення цілей підприємства у межах релевантного періодуя і враховує песимістичні та оптимістичні прогнози;

метод неперервного бюджетного планування – забезпечує розроблення ринково адекватних бюджетів. Він дає змогу на основі оцінки результатів виконання бюджетів за певний або мінімальний бюджетний період вносити корективи і зміни до бюджетів на протязі бюджетного періоду.

3. За рівнем централізації бюджетного планування:

метод централізованого бюджетного планування (“згори донизу”) – передбачає розроблення бюджетів для підрозділів нижчого рівня, виходячи із зведених бюджетів підприємства;

метод децентралізованого бюджетного планування (“знизу вгору” або метод бюджетних замовлень) – передбачає послідовну інтеграцію бюджетів підрозділів нижчого рівня до бюджетів підрозділів вищого рівня і остаточно -до зведеного бюджету;

метод зустрічного бюджетного планування (комбінований) – передбачає передачу згори вниз орієнтованих бюджетів, їхнє опрацювання центрами відповідальності й передачу у зворотному порядку для формування зведених бюджетів.

4. За висхідною базою бюджетного планування:

метод бюджетного планування від нульової бази – значення бюджетних показників обґрунтовуються на основі ретельного аналізу і проведених розрахунків відповідно до встановлених на наступний бюджетний період цілей, без урахування показників попереднього бюджетного періоду;

метод бюджетного планування “від досягнутого” – бюджети складаються на підставі статистичних та облікових даних минулих періодів із урахуванням можливої зміни умов діяльності підприємства;

нормативний метод – передбачає розробку бюджетів на основі економічно обґрунтованих норм формування та використання ресурсів.

5. За вибором об’єктів бюджетного планування:

метод поопераційного бюджетного планування – полягає у формуванні бюджетів за певними операціями;

метод бюджетного планування за центрами відповідальності – передбачає розроблення бюджетів за визначеними центрами відповідальності з врахуванням у бюджетах центрів відповідальності тільки тих витрат, які ними безпосередньо контролюються і регулюються;

метод бюджетного планування за видами бізнесу – застосовується із метою прийняття рішення щодо доцільності розвитку окремих видів бізнесу, проведення реструктуризації та реорганізації;

проектно-програмно-цільовий метод – передбачає формування бюджетів на підприємстві за конкретними цільовими проектами і програмами;

змішаний (матричний) метод бюджетного планування – дає змогу одночасно узгодити поопераційні бюджети, бюджети центрів відповідальності, видів бізнесу, проектів і програм.

Вибір конкретних методів бюджетного планування залежить від наступних факторів:

розміри підприємства;

етап життєвого циклу підприємства;

стабільність зовнішнього середовища;

особливості організаційної структури підприємства;

наявність розробленої внутрішньоорганізаційної системи норм і нормативів;

рівень кваліфікації фахівців, які займаються бюджетним процесом;