Предмет, цілі та завдання товарознавства

Продукція — матеріальний або нематеріальний результат діяльності (процесу), призначений для задоволення реальних або потенційних потреб.

Продукція стає товаром, коли вона є об'єктом купівлі-продажу (комерційної діяльності).

Товар — це об'єкт купівлі-продажу і засіб задоволення потреб споживачів.

Таке визначення терміну дозволяє віднести до товарів не тільки матеріальну продукцію, але і нематеріальну (послуги, інформацію і т. д.).

Товар — складне поняття і не менше складний матеріальний об'єкт, що володіє певними споживацькими властивостями.

Тому він складає об'єкт особливої науки і учбової дисципліни — товарознавство. Існує безліч визначень терміну «товарознавство».

Товарознавство — наука і учбова дисципліна про основоположні характеристики товарів, що визначають їх споживну цінність, і чинники забезпечення цих характеристик.

Термін «товарознавство» складається з двох слів: «товар» і «знати». В цьому сенсі товарознавство є знання про товари.

Ці знання необхідні як технологам підприємств, товарознавцям промислових, сільськогосподарських і торгових організацій, експертам, комерсантам, економістам, бухгалтерам, менеджерам, так і покупцям. Останні набувають знання про товар за допомогою засобів інформації (маркування, реклами, статті, книг і т. п.). Тому дуже важливо, щоб засоби масової інформації як основне джерело використовували товарознавчі знання про товар.

Предметом товарознавства є споживні цінності товарів, а також методи їх пізнання і забезпечення. Тільки споживна цінність робить продукцію товаром, оскільки володіє здатністю задовольняти конкретні потреби людини. Якщо споживна цінність товару не відповідає реальним запитам споживачів, він не буде запитаний, а отже, не буде використаний за призначенням в обумовленій для нього сфері вживання.

На сучасному етапі розвитку товарознавства вже недостатньо просто зробити опис споживної цінності товарів. Предметом товарознавства стають і методи їх пізнання, а також товарознавча діяльність зі збереження цієї цінності на різних етапах руху товару.

Мета товарознавства — вивчення основоположних характеристик товару, складових його споживної цінності, а також їх змін на всіх етапах руху товару.

Для досягнення цієї мети товарознавство як наука і учбова дисципліна повинне вирішувати наступні задачі:

— чітке визначення основоположних характеристик, що становлять споживну цінність;

— встановлення принципів і методів товарознавства, що обумовлюють його наукові основи;

— систематизація безлічі товарів шляхом раціонального вживання методів класифікації і кодування;

— вивчення властивостей і показників асортименту для аналізу асортиментної політики промислової або торгової організації;

— управління асортиментом організації;

— визначення номенклатури споживацьких властивостей і показників товарів;

— оцінка якості товарів, у тому числі нових вітчизняних і імпортних;

— виявлення градацій якості і дефектів товарів, причин їх виникнення і заходів з попередження реалізації неякісних товарів;

— визначення кількісних характеристик одиничних екземплярів товарів і товарних партій;

— забезпечення якості і кількості товарів на різних етапах їх технологічного циклу шляхом урахування формуючих і регулювання чинників зберігання;

— встановлення видів товарних втрат, причин їх виникнення і розробка заходів з їх попередження або зниження;

— інформаційне забезпечення руху товару від виробника до споживача;

— товарознавча характеристика конкретних товарів.

Будь-яка наука і професійна діяльність базуються на певних принципах.

Принципами товарознавства є безпека, ефективність сумісність, взаємозамінність, систематизація і відповідність.

1.2 Об`єкти та суб`єкти товарознавчої діяльності

Об'єкт (від лат. objectum — предмет) — предмет, явище, на яке спрямована яка-небудь діяльність.

Об'єктами товарознавчої діяльності є товари.

Товари як об'єкти товарознавчої діяльності мають чотири основоположні характеристики: асортиментну, якісну, кількісну і вартісну. Крім того, про всі ці характеристики товарів повинна бути товарна інформація.

Характеристика — сукупність відмітних властивостей, ознак предмету або явища.

Асортиментна характеристика товарів — сукупність відмітних групових і видових властивостей і ознак товарів, що визначають їх функціональне і (або) соціальне призначення. Така характеристика включає групу, підгрупу, вид, різновид, найменування, торгову марку і встановлює принципові відмінності одного виду або найменування товару від іншого.

Якісна характеристика (якість) товарів — сукупність внутрішньовидових споживацьких властивостей, що володіють здатністю задовольняти різноманітні потреби. Дана характеристика товарів тісно пов'язана з асортиментною, оскільки для них обох властиво спільна споживацька властивість — призначення. Якісна характеристика відрізняється від асортиментної більшою повнотою споживацьких властивостей, серед яких важливе місце займають безпека і екологічність.

Кількісна характеристика товарів — сукупність певних внутрішньовидових властивостей, виражених за допомогою фізичних величин і одиниць їх вимірювання. Ці характеристики задовольняють потреби в товарах певних розмірів і часто при створенні споживацьких переваг менш значущі, ніж асортиментна та якісна. Виняток становлять лише розмірні характеристики, вживані при оцінці якості.

Вартісні характеристики товарів не відносяться до товарознавчих і складають предмет вивчення економічних дисциплін, тому в даному конспекті детально не розглядаються.

Товар характеризується багатофункціональністю.

Споживацька функція товару полягає в його здатності відповідати запитам споживачів завдяки властивим йому основоположним характеристикам товарів. Серед цих характеристик пріоритетними є товарознавчі, оскільки обумовлюють споживну цінність, або корисність, товару.

Маркетингова функція товару реалізується через його здатність задовольняти різні види і різновиди потреб. Ступінь задоволеності споживачів визначає споживацькі переваги і конкурентоспроможність товарів, що кінець кінцем впливає на стимулювання збуту. На відміну від споживацької функції, коли у споживача є певні знання товару і очікування задоволення потреб, маркетингова функція більш гнучка. За відсутності потреб, у тому числі і попиту, через незнання товарів або їх окремих споживацьких властивостей (наприклад, при появі нових товарів), неприйнятності (недоступності) цін і в інших ситуаціях завдяки комплексу маркетингових заходів (наприклад, формуванню бренда, рекламі, системі знижок і т. п.) формується попит на такі товари. Більш того, завдяки маркетинговій функції одні товари («локомотиви») сприяють продажу інших товарів («вагончиків»).

Комерційна функція товару обумовлена його основним призначенням як об'єкту купівлі-продажу. Для цього товар повинен бути доставлений від виробника до кінцевого споживача за допомогою каналів розподілу в певні терміни і за необхідних умов. Всі етапи і операції руху товару повинні бути організовані з урахуванням властивостей товарів (зберігання, безпеки і т. п.).

Правова функція товару полягає в тому, що, з одного боку, він виступає як об'єкт договірних відносин, з другого боку, він повинен відповідати вимогам нормативних документів (законів, стандартів, ТУ і т. п.), а також положенням договорів. При цьому обов'язок відповідності витікає з договірних відносин і необхідності дотримання достовірності інформації.

Фінансова функція товару визначається тим, що будь-який товар повинен приносити прибуток. Як засіб реалізації цієї функції виступають прийнятні для споживачів певних цільових сегментів ціни. Тому будь-яка організація повинна визначити свою цінову політику і стратегію ціноутворення для кожного товару не тільки з урахуванням споживацької, але і маркетингової, комерційної і правової функцій.

Суб'єкт — людина, що пізнає зовнішній світ (об'єкт) і яка впливає на нього в своїй практичній діяльності, а також носій прав і обов'язків.

Суб'єкти товарознавчої діяльності підрозділяються на дві групи. До першої групи входять товарознавці — фахівці, що здійснюють цю діяльність через свої посадові обов'язки.

Товарознавці — фахівці, що забезпечують просування товарів від виробників до споживачів з урахуванням асортиментної, якісної, кількісної і вартісної характеристик товару, а також запитів споживачів.

Друга група суб'єктів, на яких направлена товарознавча діяльність, представлена споживачами.