Освітньо-кваліфікаційна характеристика фахівця

ЗІ СПЕЦІАЛЬНОСТІ “ПЕДІАТРІЯ”

Згідно з вимогами кваліфікаційної характеристики фаху

Лікар-педіатр повинен знати:

- принципи організації лікувально-профілактичної допомоги дітям тапідліткам, загальні питання роботи стаціонарно-поліклінічних, дошкільних закладів і шкіл; принципи організації стаціонару на дому;

- основні державні та відомчі документи, якими користується педіатрична служба в своїй діяльності;

- питання асептики та антисептики, основні документи, які регламентують заходи з підтримання санітарно-епідеміологічного режиму у профільних відділеннях;

- основи протиепідемічних заходів у випадку виникнення осередку інфекцій;

- принципи диспансеризації здорових та хворих дітей;

- основні питання фізіології, анатомії дитини та вікові їх особливості; рубіжні стани;

- вікові параметри психоемоційного, фізичного та статевого розвитку дитини та підлітків;

- константи гомеостазу, їх вікові особливості, порушення та корекція;

- принципи та правила раціонального харчування здорових та хворих дітей різного віку;

- принципи імунопрофілактики інфекційних захворювань у дітей; календар профілактичних щеплень, показання та протипоказання до їх проведення;

- клінічну симптоматику захворювань дитячого віку, особливості їх перебігу;

- клінічну симптоматику порушень свідомості;

- алгоритм диференційної діагностики гострих станів при патології грудної та черевної порожнини; алгоритм надання первинної догоспітальної допомоги та визначення напрямку госпіталізації;

- основні методи інструментальної і лабораторної діагностики; їх трактовку, показання та протипоказання щодо їх застосування;

- основи фармакотерапії в педіатрії;

- сучасні методи лікування основних соматичних, інфекційних та інших передбачених програмою захворювань;

- організацію та проведення інтенсивної терапії, реанімації на різних етапах педіатричної допомоги;

- основи немедикаментозних методів лікування соматичної патології (лікувальної фізкультури, масажу, фізіотерапії, санаторно-курортного лікування);

- заходи реабілітаційного та санаторно-курортного лікування;

- особливості роботи лікаря – педіатра за надзвичайних обставин (техногенні катастрофи, стихійні лиха, у воєнний час);

- питання гігієнічного виховання дітей;

- питання етики, деонтології.

Лікар-педіатр повинен вміти:

- зібрати повний анамнез життя й хвороби дитини;

- оцінити фізичний, нервово-психічний та статевий розвиток дитини та підлітка;

- провести цілеспрямоване клінічне обстеження дитини по органам та системам;

- провести диференційну діагностику захворювання зі схожими патологічними станами;

- провести огляд дитини в несвідомому стані; оцінити ступінь порушення свідомості;

- визначити ступінь важкості загального стану дитини: оцінити ознаки серцевої, судинної, дихальної, ниркової, надниркової, печінкової недостатності, наявність менінгеального симптомокомплексу;

- визначити необхідний обсяг лікування й тактику ведення хворого залежно від конкретної клінічної ситуації;

- визначити показання до госпіталізації за профілем та організувати її;

- оцінити стан дитини перед проведенням щепленням та в ранньому поствакцинальному періоді;

- оцінити стан новонародженої дитини при народженні;

- визначити гестаційний вік, морфо-функціональну зрілість новонародженої дитини;

- оцінити рефлекси новонароджених;

- провести первинний контакт «шкіра до шкіри» новонародженого та матері в пологовій залі;

- прикласти дитину до грудей матері у пологовій залі та організувати ранній початок грудного вигодовування;

- доглядати за пупковим залишком та пупковою ранкою;

- розрахувати склад, об’єм та режим раціонального харчування для дітей першого року життя з урахуванням виду вигодовування;

- вміти користуватися необхідною медичною апаратурою й інструментарієм (апаратом для вимірювання артеріального тиску, інгалятором, електровідсмоктувачем, пульсоксиметром, електрокардіографом та інше);

- оцінити результати лабораторних (загальних, біохімічних, імунологічних), інструментальних (ЕКГ, рентгенологічних, спірографічних, ультразвукових та інших) методів досліджень;

- поставити шлунковий зонд, провести промивання шлунку;

- розрахувати об’єм та режим зондового харчування;

- провести очисну та лікувальну клізму;

- провести венепункцію та налагодити інфузійну терапію;

- надати первинну реанімаційну допомогу;

- надати допомогу хворим при невідкладних станах: синдром гострої дихальної недостатності; синдром серцевої недостатності; синдром судинної недостатності; пароксизмальна тахікардія, синдром дегідратації, синдром інфекційно-токсичного шоку, синдром гострої надниркової недостатності, гостра менінгококкемія, гостра ниркова та печінкова недостатність, гострий алергічний синдром, коматозні стани, стани, що супроводжуються кетонемією, судоми, опіки, утоплення, електротравма, укуси комах, гострі отруєння, гостра затримка сечі;

- визначити необхідну дозу антидифтерійної сироватки при різних формах дифтерії;

- зупинити зовнішню кровотечу; надати догоспітальну допомогу при внутрішніх кровотечах; визначити об’єм втрати крові при гострих кровотечах та вирішити питання про характер та об’єм замісної терапії;

- визначити групу крові, провести пробу на індивідуальну сумісність; діагностувати ускладнення при переливанні крові та кровозамінних розчинів, застосувати заходи боротьби з ними;

- провести ранню діагностику дисплазії кульшових суглобів та природженого звиху стегна;

- провести первинну обробку рани та накласти різні види пов’язок;

- надати первинну допомогу при травмах, переломах кісток; вміти провести іммобілізацію кінцівок та хребта.