Міжнародна конвенція про вантажну марку 1966 р

Міжнародна конвенція про вантажну марку 1966 встановлює, що судно не може вийти в міжнародний рейс, якщо на нього не нанесена вантажна марка і не видано Міжнародне свідоцтво про вантажну марку. Конвенція поширюється на судна, що здійснює міжнародні рейси, за винятком військових кораблів, риболовних суден, прогулянкових яхт та суден довжиною менше 25 м. Вантажна марка визначає мінімальну висоту надводного борту і відповідний їй запас плавучості, яку судно повинне мати у відповідних зонах (у Північній Атлантиці, в тропіках) і в залежності від сезону (взимку, влітку).

Міжнародне свідоцтво про вантажну марку видається Адміністрацією (тобто урядом країни) або за її дорученням (класифікаційним товариством) на строк не більше п'яти років.

Судна в портах держав - учасниць Конвенції підлягають контролю, мета якого - переконатися в наявності на судні дійсного посвідчення і встановити, що розташування марки відповідає свідоцтву і судно не зазнало таких суттєвих змін, внаслідок яких воно не в змозі вийти в море без небезпеки для людського життя, і що судно не додано понад дозволених меж.