Инвестиционный доход страховой компании

Инвестиционный доход - важная составляющая выручки от неосновной деятельности страховщика. На Западе в период, когда убыточность превышает 100 %, только доходы от инвестиций позволяют страховщикам обеспечить положительный финансовый результат и не обанкротиться. Страховая организация априори не предполагает заработать на страховании - положительную рентабельность ей гарантируют инвестиции. С ростом конкуренции, с увеличением расходов на ведение дела и повышением убыточности управление активами приобретает чрезвычайно важное значение.

В настоящее время в некоторых страховых организациях инвестиционный доход существенно сказывается на общей величине дохода. Порядок инвестирования средств определяется Правилами размещения страховщиками страховых резервов. По этим Правилам страховые резервы могут быть размещены в государственные ценные бумаги и в ценные бумаги, обязательства по которым гарантированы, в государственные ценные бумаги, акции, облигации и векселя различных организаций, в банковские вклады, в сертификаты долевого участия в общих фондах банковского управления, в недвижимое имущество, в слитки драгоценных металлов и памятные монеты из драгоценных металлов и в другие объекты.

При этом оговариваются объемы средств, вкладываемых в один объект, и суммарные объемы (в процентах) от размещаемых средств, а также доли средств от величины резервов по страхованию жизни и иным видам страхования.

Правила не распространяются на состав и структуру активов, принимаемых для покрытия страховых резервов, сформированных по обязательному медицинскому страхованию.

В розпорядженні страхових компаній акумулюються значні розміри грошових коштів у вигляді страхових резервів (технічних і математичних), які необхідні для забезпечення майбутніх виплат страхових відшкодувань. Але не менш важливою їх функцією є інвестиційна, реалізації якої дозволяє отримати додатковий дохід від фінансової діяльності страховика.

Законодавством України встановлені чіткі обмеження щодо напрямів інвестування та співвідношення фінансових інструментів портфелю технічних резервів, які мають на меті забезпечити високу ліквідність вкладених коштів та диверсифікацію напрямів інвестування. Незважаючи на це, у період фінансової кризи 2008-2009 рр. українські страховики зіткнулись з проблемою недостатньої платоспроможності через зниження загальної ліквідності їх активів, в які були інвестовані кошти технічних резервів.

Основною метою інвестиційної функції технічних резервів є отримання доходу. Недостатня увага вітчизняних страховиків до інвестиційної функції, що простежується у використанні незначної кількості фінансових інструментів, відсутності їх аналізу за критерієм «ризик-доходність»,суттєво зменшує ефект від розміщення технічних резервів.

Незважаючи на те, що окремі дослідники формулюють пропозиції щодо напрямів інвестування страхових резерві, тим не менш більшість українських страхових компаній приділяють недостатню увагу інвестиційному напрямку, а окремі з них навіть не мають відповідних функціонально закріплених підрозділів. Як правило, інвестиційна діяльність обмежується розміщенням коштів на депозитних рахунках, або купівлі акцій підприємств що мають спільного зі страховиком акціонера. Безумовно, подібний підхід не може забезпечити ані достатньої надійності та диверсифікованості, ані високої доходності портфелю інвестицій. Тому необхідною є розробка методики аналізу найкращих напрямків інвестування коштів технічних резервів, розрахунку їх оптимального співвідношення і формулювання відповідних пропозицій для страховиків.

Головною метою формування страхових резервів є забезпечення майбутніх виплат страхових відшкодувань. Проте, в процесі розвитку фінансових ринків, питома вага доходів від операційної діяльності страхових компаній почала поступово зменшуватись. На цьому фоні значно зросла питома вага доходів від інвестиційної діяльності. Тому пропонується розглянути страхові резерви у контексті інвестиційних ресурсів, тобто джерел для отримання додаткового доходу.

Критерії розміщення страхових резервів, нормативидостатності, диверсифікованості та якості активів регламентуються Постановами № 3104 та №741 Національної комісії з регулювання ринків фінансових послуг України відповідно. Впровадження законодавчих норм має на меті забезпечення максимальної надійності, прозорості представлення коштів страхових резервів дозволеними активами, детальний перелік та допустима частка яких у резервах представлені у табл.1.