Спеціальні служби, створені на підприємстві з метою контролю

Спостережна рада (Наглядова рада) — колегіальний орган, група осіб, що посідають посади в раді організації, яка контролює інкубаційну програму, або в консультативній раді клієнта. Члени ради часто координують діяльність підприємств, поміщених в інкубатор, здійснюють керівництво менеджером інкубатора і визначають місію інкубаційної програми. Проте, їх відповідальність і міра участі відрізняються залежно від інкубатора. Права та обов'язки спостережної ради прописані в статуті підприємства.

Функції спостережної ради поділяються на контрольні у сфері управління та контрольні у сфері господарської діяльності товариства.

У першій сфері рада затверджує голову правління (якщо це не директор корпоратизованого державного підприємства), за його поданням - членів правління, аналізує дії правління щодо управління товариством.

У другій сфері рада

розглядає й аналізує звіти правління, ревізійної комісії товариства;

аналізує дії правління щодо реалізації інвестиційної, технологічної та цінової політики, додержання товариством номенклатури товару (послуг);

є ініціатором позачергових ревізій та аудиторських перевірок господарських і фінансових результатів роботи товариства;

погоджує операції товариства щодо розпорядження майном на визначену статутом суму;

вносить засновнику і зборам пропозиції з питань діяльності товариства.

Для виконання контрольних функцій рада наділена правом отримувати інформацію про діяльність товариства; заслуховувати звіти правління та посадових осіб з окремих питань їхньої діяльності; припиняти повноваження тих членів правління, яких затверджує; залучати до аналізу окремих питань експертів.

Формою роботи ради є засідання (правомочні за наявності на них 2/3 членів ради), на яких приймаються рішення більшістю голосів (вирішальним за рівності є голос голови). Засідання проводяться щоквартально. Позачергові засідання ради можуть бути скликані на вимогу голови ради, правління та третини членів ради.

У межах повноважень члени ради як посадові особи товариства несуть відповідальність за додержання інтересів держави, акціонерів.

Рада підзвітна засновникові (у процесі корпоратизації) і зборам. Вона подає їм річний звіт про свою роботу. Якщо ці органи визнають роботу ради незадовільною, вони подають комісії пропозиції про зміни у складі ради. Утримується рада за рахунок товариства.

Основними повноваженнями компетенції спостережної ради є:

затвердження внутрішніх положень товариства, крім віднесених статутом до виключної компетенції загальних зборів акціонерів;

визначення умов оплати праці членів виконавчого органу;

прийняття рішень про перепродаж або розповсюдження серед працівників викуплених акцій товариства;

прийняття рішень про притягнення до майнової відповідальності членів виконавчого органу товариства;

прийняття рішень про укладання товариством певних угод;

визначення аудитора товариства та затвердження умов договору, що укладається з ним;

оцінка вкладів учасників акціонерного товариства, що вносяться до статутного фонду в не грошовій формі.

У Рекомендаціях також зазначено доцільність надання спостережній раді права самостійно скликати позачергові збори акціонерів у разі відмови виконавчого органу організовувати їх скликання на вимогу ради.

Ревізійна комісія — орган, який здійснює контроль фінансово-господарської діяльності через проведення планових та позапланових перевірок документації (ревізій), а також службових розслідувань за фактами виявлених порушень.

Основна функція ревізійної комісії полягає у здійсненні контролю за фінансовою господарською діяльністю.

Завдання ревізійної комісії полягає в реалізації покладених на неї повноважень та виконанні обов’язків, визначених Законом України.

Ревізія - перевірка документів, перевірка арифметичних розрахунків, перевірка дотримання правил обліку за окремими господарськими операціями, інвентаризація, усне опитування персоналу, підтвердження і відстеження);

Ревізійна комісія здійснює контроль за правильністю, акуратністю і своєчасністю ведення оперативного, бухгалтерського обліку та статистичної звітності, правильністю, акуратністю і своєчасністю ведення діловодства посадовими особами відповідно до законодавства України та положень, прийнятих керівними підприємства.

Ревізійна комісія вимагає від посадових осіб підприємства надання їй усіх необхідних матеріалів, бухгалтерських та інших документів, у разі необхідності залучає до роботи незалежних експертів.

На підприємстві створюється постійно діюча інвентаризаційна комісія, для безпосереднього проведення інвентаризації.

Інвентаризаційна комісія зобов’язана:

- опломбувати підсобні приміщення та інші місця зберігання цінностей, що мають окремі входи та виходи;

- перевірити справність усіх ваговимірювальних приладів;

- одержати останні на момент інвентаризації реєстри прибуткових і видаткових документів або звітів про рух товарно-матеріальних цінностей і коштів.

Голова інвентаризаційної комісії візує всі прибуткові та видаткові документи, що додаються до реєстрів (звітів) із зазначенням «До інвентаризації на (дата)».

Матеріально відповідальні особи та особи, які мають кошти на придбання або доручення на одержання цінностей, дають розписки про те, що до початку інвентаризації всі прибуткові та видаткові документи на цінності здані в бухгалтерію, що всі цінності, які надійшли під їх відповідальність, оприбутковані, а ті, що вибули, списані на видаток.

Інвентаризація фактичних залишків повинна проводитися в присутності матеріально відповідальних осіб. Забороняється проводити інвентаризацію в неповному складі інвентаризаційної комісії та заносити до опису дані про залишки цінностей зі слів матеріально відповідальних осіб або за даними обліку без перевірки їх фактичної наявності.

Якщо інвентаризацію цінностей у приміщенні, де вони зберігаються, не закінчено протягом одного дня, її має бути закінчено протягом наступних днів. Після того як інвентаризаційна комісія залишила це приміщення, голова інвентаризаційної комісії опечатує його пломбіром. Під час перерви в роботі інвентаризаційної комісії інвентаризаційні описи повинні зберігатися у закритому приміщенні, де проводиться інвентаризація.

Якщо матеріально відповідальні особи виявлять після інвентаризації помилки в інвентаризаційних описах, вони повинні негайно (до відкриття складу, комори, відділу, секції тощо) заявити про це інвентаризаційній комісії, яка після перевірки вказаних фактів та їх підтвердження проводить виправлення помилок.

Контрольні перевірки інвентаризації повинні проводитись постійно діючою інвентаризаційною комісією за участю членів робочих інвентаризаційних комісій і матеріально відповідальних осіб після закінчення інвентаризації, але обов’язково до відкриття складу (комори, секції тощо), де проводилась інвентаризація.

На підставі отриманих інвентаризаційних описів бухгалтерія підприємства визначає результати інвентаризації.

Інвентаризаційна комісія перевіряє правильність складання звіряльних відомостей, на підставі одержаних пояснень встановлює характер виявлених лишків, нестач, втрат і псування цінностей. Висновки та пропозиції про покриття нестач за рахунок лишків та регулювання встановлених різниць комісія відображає у зведеному акті інвентаризації майна. Узагальнення результатів інвентаризації, підготовка пропозицій і висновків інвентаризаційної комісії щодо врегулювання встановлених різниць проводиться у 5-денний термін після подання всіх інвентаризаційних описів (актів).

Інвентаризаційна комісія повинна отримати письмові пояснення відповідних працівників щодо лишків і нестач. На підставі наданих пояснень здійснюється регулювання інвентаризаційних різниць.

Результати інвентаризації, затверджені керівником підприємства, відображаються в бухгалтерському обліку на дату проведення інвентаризації.