Самореалізуватися не на своїй цінності неможливо

Тема 5 А К С І О Л О Г І Я П Р А В А

Філософська аксіологія: виникнення, основні поняття і принципи, типологія концепцій

Сутність і предмет аксіології права

Моральні цінності в структурі аксіології права: зло, добро, справедливість

Норма права як предмет оцінки

Цінності права і право як цінність. Антицінність права

Право – різновид нормативно-оціночного відображення світу. Для нього характерне визначення належних форм поведінки (норм), виходячи з певних прийнятих у суспільстві цінностей, а потім і оцінка конкретної поведінки як правомірної чи протиправної вже з погляду цих прийнятих норм. Причому норми можуть породжуватися не тільки безпосередньо з цінностей, а й опосередковано – як наслідок негативної оцінки реальної ситуації та спосіб її виправлення.

Отже, в обох випадках ми бачимо присутність явно чи неявно прийнятих у суспільстві цінностей, необхідність процедур оцінювання та виведення в їх процесі певного роду норм як форми належної (що відповідає цінностям) поведінки.

______________________

Історично право завжди було ареною напруженої боротьби ціннісного (природно-правового...) й позитивістського, а по-суті – анти ціннісного, підходів. Хоча в самому запереченні правових цінностей відбувається неявне утвердження певного роду цінностей і, відповідно, самозаперечення антиціннісного підходу (наприклад, правопорядок – у позитивістському нормативізмі Г.Кельзена).

Постає питання – право зумовлюється цінностями, чи самі цінності є породженням права?

Філософська аксіологія: виникнення, основні поняття і принципи,

Типологія концепцій

Аксіологія – це наука про цінності. Аксіологія – це теорія цінностей, яка вивчає всезагальне у різноманітних цінностях і оцінка, їх загальне поняття і тому має методичне значення для правової науки.

______________________

Цінність – це щось найважливіше у житті людини, яка визначає ціль і напрямок діяльності людини по досягненню цієї цінності, яка і визначає все життя людини.

Це те, заради чого людина живе, тобто кожна людина вибирає для себе основну цінність (будує ієрархію цінностей) і визначає те, чим ми можемо пожертвувати і в якій послідовності. Але тоді виникає проблема: а чи правильно зроблено вибір? Цінність може бути нав`язаною, чужою – суспільством, сім`єю, оточенням. Чужа цінність не може принести радість. Як же вибрати адекватно цю цінність?

Наприклад, якщо основне в житті людини – це Бог – то ця людина ходить в церкву та веде богоугодне життя; якщо гроші – то буде думати про гроші, як їх більше заробити. Також істина може бути у дітях; творчій самореалізації і т.д.

Тут постає проблема: якщо людина вибрала гроші, то чи вірний її вибір? Як вибрати правильно цінність? Цим і займається аксіологія.

Самореалізуватися не на своїй цінності неможливо

______________________

Ці ж питання можна поставити і до права. Право також виходить з цінностей: мораль, добро, справедливість...

______________________

Основні поняття аксіології права:

1. Поняття цінності – це предмети, явища та їх властивості, що задовольняють матеріальні та духовні людські потреби. Тобто це предмет з позицій його значимості для людини. Критерій цінностей в самій людині. “Людина є міра всіх речей” – Протагор.

Загальні цінності носять суб`єктивний характер, але по своїй природі цінності можуть носити і об`єктивний характер. Останнє проявляється у:

а) це випливає з природи людини (біологічної, духовної);

б) суспільство як зовнішній фактор життєдіяльності людини.

2. Суб`єктивний момент – оцінка – це сприйняття свідомістю людини чого-небудь як цінності чи нецінності, тобто тут ми оцінюємо самі.

3. Ціннісне відношення – це відношення між суб`єктом і об`єктом, взятого з його корисними для людини властивостями, воно має об`єктивний характер.

4. Оціночне відношення – це співвідношення даного об`єкту з іншою, більш загальною цінністю, взятою в якості масштабу. Воно носить суб`єктивний характер.

5. Ціннісна орієнтація – це відносно стійке вибіркове ставлення людини до матеріальних та духовних продуктів суспільства і засобів їх засвоєння, тобто коли у людини формується відносно стійка ієрархія цінностей.

Слід розрізняти такі поняття як благо і цінність. Як співвідноситься благо і цінність? Цінність – це перш за все явище духовне (а не, наприклад, їжа); а матеріальні цінності – це блага. Щодо матеріальних цінностей вживається термін благо. Людина відрізняється від тварин перш за все духовними цінностями.