Як пасивний елемент соціальної системи

який суспільство використовує у своїх цілях:

· Право може бути використаним у так би мовити антиправових цілях, коли державою приймаються неправові закони.

· Право може свідомо не використовуватися для реалізації справедливості внаслідок відповідної зацікавленості певних соціальних прошарків

Як відносно незалежна самостійно функціонуюча органічна система, яка сама активно може впливати на розвиток суспільства:

· Право може, опираючись на принцип стабільності та авторитету закону, стояти на заваді правового оформлення необхідних соціальних змін

· Право може, навпаки, перерегулювати в нормативному плані певні соціальні відносини і цим завдати шкоди їх природному, органічному розвитку.

______________________

♠ Як і будь-який зовнішній регулятор право породжує відчужене до нього відношення (хтось змушує вести по іншому – негативне явище, ставлення).

♠ Право породжує соціальний конформізм. Конформізм – людина повинна проявляти творчі риси, але закон обмежує свободу дій. Звідси людина пристосовується до законодавства. Право придушує ініціативу людини, особливо коли система функціонує як строгий механізм. Система заганяє в конформізм. Конформізм це пристосування. Конформізмом можна знищити цілі покоління. Людина ховається за норму (перекладає на неї свою відповідальність за нереалізованість – “Я норма льний, але ж чому Я не...”). Норма об’єднує з усіма, але й робить тебе таким як всі.

♠ Більшість людей залишаються задоволені тим, що дає їм норма, і перестають претендувати на більше, ніби інтуїтивно передчуваючи, що за межею норми лежить страждання, осуд, критика, заздрість і протидія. Залишаючись у межах норми людина зраджує своїй власній творчій природі. Людина починається поза нормою. Особистість завжди позанормована, позамежна.

♠ Право протиставляє людей як позивачів та відповідачів, уповноважених і зобов`язаних, що створює напругу в суспільстві.

♠ Право, яке використовує примус як необхідний елемент управління (елемент санкції в нормі) культивує примус взагалі. Суспільство, де переважають примусові відношення – не нормальне, не духовне.

♠ Право – це декларація неспроможності моралі як форми соціального регулювання. “Право – показник кризи моралі у суспільстві”.