Організація обліку основних засобів

Для обліку основних засобів підприємство використовує наступні типові форми облікової документації:

-ОЗ-1 «Акт приймання-передачі (внутрішнього переміщення) основних

засобів»;

-ОЗ-2 «Акт приймання-передачі відремонтованих, реконструйованих і

модернізованих об'єктів»;

-ОЗ-3 «Акт списання основних засобів»;

-ОЗ-4 «Акт списання автотранспортних засобів»;

-ОЗ-5 «Акт про установку, пуск та демонтаж будівельної машини»;

-ОЗ-6 «Інвентарна картка обліку основних засобів»;

-ОЗ-7 «Опис інвентарних карток з обліку основних засобів»;

-ОЗ-8 «Картка обліку руху основних засобів»;

-ОЗ-9 «Інвентарний список основних засобів»;

-ОЗ-14 «Розрахунок амортизації основних засобів (для промислових

підприємств)»;

-ОЗ-15 «Розрахунок амортизації основних засобів» (для будівельних

організацій);

-ОЗ-16 «Розрахунок амортизації автотранспорту».

Процес заповнення регістрів обліку основних засобів представлений у

вигляді блок-схеми (рис.7.1).

Окрім вказаних типових форм, які заповнюються підприємством під час здійснення операцій з обліку основних засобів, при придбанні основних засобів постачальник надає наступні документи:

- накладна;

- акт приймання-передачі - при здійсненні робіт з транспортування об’єкта, монтажу та інших;

- товарно-транспортна накладна.

Аналітичний облік основних засобів ведуть за інвентарними об'єктами.

Для обліку нематеріальних активів слід використовувати наступні типові

форми:

1. Акт введення в господарський оборот об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів(типова форма N НА-1). Цей документ складають при оформленні введення в господарський оборот об'єктів права інтелектуальної власності в одному примірнику на кожний окремий об'єкт приймальною комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством.

2. Інвентарна картка обліку об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма N НА-2) - застосовується для аналітичного обліку об'єктів права інтелектуальної власності, а також для аналітичного обліку групи однотипних за призначенням та умовами використання об'єктів, що надійшли в одному календарному місяці та одній відповідальній за їх використання особі. Інвентарну картку ведуть в бухгалтерії на кожний об'єкт чи групу об'єктів права інтелектуальної власності, заповнюють в одному примірнику на підставі типової форми N НА-1.

3. Акт вибуття (ліквідації) об'єкта права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма N НА-3) - застосовують для оформлення вибуття таких об'єктів при їх списанні (ліквідації). Акт складають у двох примірниках комісією, призначеною наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого органу (посадової особи), який здійснює керівництво підприємством, його підписує голова і члени комісії, особа, яка була відповідальною за використання об'єкта права інтелектуальної власності, затверджує керівник підприємства чи особа, на те уповноважена.

4. Інвентаризаційний опис об'єктів права інтелектуальної власності у складі нематеріальних активів (типова форма N НА-4) - складають в одному примірнику для оформлення даних інвентаризації окремо за кожним місцезнаходженням об'єктів права інтелектуальної власності й за кожною особою, відповідальною за використання об'єктів права інтелектуальної власності. В інвентарний опис включають кожний окремий об'єкт права інтелектуальної власності.

Окрім вказаних документів отримання об’єктів нематеріальних активів здійснюється на підставі: договорів та актів приймання-передачі, накладних.

Визначення первинної вартості об'єктів залежить від способів їх надходження на підприємство.

Необоротні активи поступають на підприємство шляхом:

1) придбання за грошові кошти або їх еквіваленти;

2) обміну на інші об'єкти основних засобів;

3) обміну на інші активи, а також роботи і послуги;

4) виготовлення власними силами;

5) безоплатної передачі.

Склад витрат підприємства, що входять до первинної вартості об'єкта основних засобів, визначений МСБО 16 «Основні засоби».

В залежності від вартісного показника, встановленого в обліковій політиці, об’єкти можуть бути віднесені як до основних засобів, так і до малоцінних необоротних матеріальних активів.

Порядок відображення в бухгалтерському обліку операцій з придбання основних засобів за грошові кошти залежить:

— від місця придбання (територія України, або ввезення з інших територій, зокрема із спеціальних (вільних) економічних зон);

— від способу розрахунку (з авансуванням, тобто передоплатою, або з оплатою після надходження);

— від використання посередників, зокрема працівників підприємства, які купують основні засоби за готівку;

— від того, підлягають або не підлягають амортизації придбані об'єкти;

— від термінів введення в експлуатацію (в момент отримання або після виконання низки заходів: монтаж, пуско-налагоджувальні роботи та ін.);

— від наявності або відсутності витрат, пов'язаних з придбанням об'єкта: транспортування, страхування, др.;

— від того, чи є продавець «пов'язаною особою»;

— від того, чи є продавець платником ПДВ.

Незалежно від способу придбання під час вступу на підприємство об'єкт основних засобів зараховується на рахунок 152 "Придбання (виготовлення) основних засобів», і лише при введенні в експлуатацію, під час якої складається форма ОЗ-1, зараховується на рахунок 10 "Основні засоби". Первинна вартість об'єкта основних засобів, отриманого шляхом обміну на інший об'єкт основних засобів, визначається залежно від того, чи є переданий об'єкт подібним або не подібним.

Подібні об'єкти — об'єкти, що мають однакове функціональне призначення й однакову справедливу вартість.

Справедлива вартість — це «сума, за яку може бути здійснений обмін активу, або сплата зобов'язання в результаті операції між обізнаними, зацікавленими і незалежними сторонами».

На відміну від обміну подібних активів, при обміні неподібних активів дохід визнається.

При безоплатному отриманні об'єкта визнання його здійснюється при введенні

в експлуатацію. Первинна вартість безоплатно отриманих основних засобів дорівнює їх справедливій вартості на дату отримання. Справедлива вартість отриманих об'єктів визначається так само, як і при обміні.

Під час експлуатації основні засоби можуть ремонтуватися. Облік витрат на ремонт в бухгалтерському обліку залежить від їх впливу на майбутні економічні вигоди:

- витрати на ремонт, результати якого не збільшують майбутні економічні вигоди, включають до витрат підприємства;

- витрати на ремонт, що збільшують майбутні економічні вигоди, включають до первинної вартості об'єкта.

В обліковій політиці підприємства повинно бути визначено, які витрати, пов'язані з ремонтом, повинні включатися до складу витрат, а які-до складу первинної вартості об'єктів основних засобів.

Підтвердженням здійснення поточних витрат, що не збільшують економічні вигоди, є розпорядження керівника підприємства.