Визначення показників прохідності автомобіля

Виконавши спрощене креслення автомобіля у масштабі 1:20, 1:25, 1:40 або 1:50 – в залежності від розмірів (види справа, спереду та ззаду), визначають за ним показники профільної прохідності:

– дорожній просвіт під переднім h₁ та заднім h₂ мостами та між мостами h, мм;

– передній l₁ та задній l₂ звиси, мм;

– кути переднього γ₁ та заднього γ₂ звисів, град;

– поздовжній кут прохідності γ_позд;

– поздовжній R_позд та поперечний R_попер радіуси прохідності, м.

Дорожній просвіт під одним мостом визначається найбільшою висотою дуги, що проходить через центри опорних поверхонь шин одного моста (внутрішніх шин при здвоєних колесах) і торкається найнижчої жорсткої точки автомобіля між колесами. У заштрихований сегмент креслення не можна вводити жорстку частину автомобіля. У разі потреби дорожній просвіт під декількома мостами вказується в послідовності їх розташування, наприклад, 280/250/250.

Дорожній просвіт між мостами – це найменша відстань між опорною площиною і найнижчою жорсткою точкою автомобіля.

Передній l₁ та задній l₂ звиси – відстань від крайньої точки контуру передньої (задньої) виступаючої частини автомобіля по його довжині до площини, яка проходить через центри передніх (задніх) коліс.

Кут переднього звису – це максимальний кут між поверхнею дороги і площиною, що проходить по дотичній до шин передніх коліс при статичному навантаженні таким чином, щоб ніяка точка транспортного засобу перед передньою віссю не знаходилася нижче цієї площини.

Кут заднього звису – цемаксимальний кут між поверхнею дороги і площиною, що проходить по дотичній до шин задніх коліс при статичному навантаженні таким чином, щоб ніяка жорстка частина транспортного засобу, що знаходиться під задньою віссю, не розташовувалися нижче цієї площини.

Поздовжній кут прохідності – це найменший гострий кут між двома площинами, розташованими перпендикулярно до середньої поздовжньої площини, що прикладені при статичному навантаженні тангенціально до шин передніх коліс і до шин задніх коліс і точка перетину яких знаходиться на жорсткій частині автомобіля всередині бази.

Поздовжній радіус прохідності R_позд – це радіус циліндра, дотичного до кіл, які описані радіусами сусідніх коліс, та до контуру нижньої частини автомобіля у межах його бази L.

Поперечний радіус прохідності R_попер – це радіус циліндра, дотичного до бічних поверхонь шин одного моста (внутрішніх шин при здвоєних колесах) і до найнижчої жорсткої точки автомобіля між колесами.

Поздовжній і поперечний радіуси прохідності є похідними від геометричних співвідношень і можуть бути розраховані за формулами:

R_позд = , (2.67)

R_попер = , (2.68)

де В_вн – відстань між внутрішніми поверхнями шин коліс переднього (заднього) моста.

Найбільший кут підйому, який автомобіль може подолати, з умови ковзання:

(2.69)

а з умови перекидання:

(2.70)

Тут a та b – координати центра мас автомобіля по базі.

Значення максимального підйому для одиночних автомобілів дорожнього типу повинно бути не менше 25 %, сільськогосподарських повноприводних автомобілів – не менше 45 %.

Найбільший кут косогору, на якому автомобіль з жорсткою підвіскою може втриматися:

без бокового ковзання

b_max_ковз» arctgj; (2.71)

без перекидання вбік

b_max _пер . (2.72)

Опорну прохідність оцінюють за допомогою коефіцієнта сили зчеплення коліс з полотном дороги:

К_j = (2.73)

де G_зч – сила тяжіння, що припадає на ведучі колеса.

Рух автомобіля з умов зчеплення можливий при

К_j . (2.74)

При відомих коефіцієнті опору коченню f, ухилі (підйомі) дороги і та коефіцієнті зчеплення j за допомогою К_j можна зробити висновок про можливість руху автомобіля.

Тиск на опорну поверхню p₀ коліс кожної з осей визначають за виразом

p₀ = (2.75)