Ієрархія цілей господарювання. Духовність господарювання

УКРАЇНСЬКА ДЕРЖАВНА АКАДЕМІЯ ЗАЛІЗНИЧНОГО ТРАНСПОРТУ

ФАКУЛЬТЕТ ЕКОНОМІКИ ТРАНСПОРТУ

Кафедра “Економіка, організація і управління підприємством”

Компанієць В.В., Полякова О.М.

МОРАЛЬНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

Конспект лекцій

з дисципліни

„МОРАЛЬНІ ОСНОВИ ЕКОНОМІКИ ТА ПІДПРИЄМНИЦЬКОЇ ДІЯЛЬНОСТІ”

Частина 2

Харків 2011

Компанієць В.В., Полякова О.М. Моральні основи економіки та підприємницької діяльності: Конспект лекцій: -в 4 -х частинах. – Харків: УкрДАЗТ, 2011.- Ч.2 – 57 с.

В конспекті лекцій послідовно викладено теоретичні і методологічні питання моральних основ ведення бізнесу та підприємницької діяльності.

Конспект лекцій складається з 4 частин.

Друга частина присвячена концепції духовно-моральної соціально-економічної системи (СЕС), основам християнської економічної думки та етики господарювання, базовим поняттям й інститутам духовно-моральної СЕС.

Рекомендується для студентів спеціальності „Економіка підприємства” всіх форм навчання.

Іл. 2, табл. 6, бібліогр.: 104 назв.

УДК: 330.162

Конспект лекцій розглянуто та рекомендовано до друку на засіданні кафедри „Економіка, організація і управління підприємством” від 29 червня 2011 р., протокол №17

Рецензент:

доц. О.І. Фролов

Зміст

Лекція 4. Концепція духовно-моральної соціально-економічної системи (СЕС)
4.1 Ієрархія цілей господарювання. Духовність господарювання
4.2 Концепція духовно-моральної СЕС
4.3 Фактори і важелі розвитку духовно-моральної СЕС
Лекція 5. Християнська економічна думка та етика господарювання
5.1 Ставлення християнства до економіки і господарського життя, господарської активності людини, критерії ефективності господарської діяльності
5.2 Християнська економічна думка – загальноекономічні погляди «богословських отців»
5.3 Принципи християнської господарської етики.
Лекція 6. Базові поняття й інститути соціально-економічної системи у християнській етиці та східнослов’янській філософській думці
6.1 Багатство (бідність), власність у християнській (православній) етиці господарювання
6.2 Філософсько-економічне осмислення багатства та власності у працях російських філософів
6.3 Благодійність як духовне явище та фактор розвитку особистості, суспільства, економіки
6.4 Розподіл та споживання у християнській (православній) етиці господарювання

Лекція 4. Концепція духовно-моральної соціально-економічної системи (СЕС)

4.1 Ієрархія цілей господарювання. Духовність господарювання.

4.2 Концепція духовно-моральної СЕС.

4.3 Фактори і важелі розвитку духовно-моральної СЕС.

Ієрархія цілей господарювання. Духовність господарювання

Фундаментальне питання, відповідь на яке визначає істотну різницю в розумінні відмінностей та особливостей СЕС і є каменем спотикання для економічної теорії – це питання про сутність і, відповідно, цілі економіки. І питання це не економічне, але світоглядне. Економіка як наука соціальна, безпосередньо пов'язана з існуванням людини і суспільства, не може за своєю природою бути відірваною від світогляду. Знайти відповідь на питання про сутність, цілі економіки не можливо без певних уявлень про природу, походження та сенс життя людини, її призначення, про цілі, цінності, потреби людини. Тому розуміння сутності економіки базується на філософському або релігійному її осмисленні.

Природа людини, її свідомість і пізнавальні здібності містять не тільки раціональну, але і ірраціональну складову. Людина пізнає світ не тільки розумом, але і вірою, і вони нерозривно пов'язані між собою. Віра і наука – два способи пізнання світу: ірраціональний шлях і сфера свідомості також необхідні людині, як і раціональний. І навіть сама наука, що базується на раціональному підході до зовнішнього світу, не можлива без віри.

Ще Т. Гоббс вказував на дві основи в науці, що кореняться у властивостях нашого єства (сутності): математичне, пов'язане з дією розуму, логіки і догматичне, засноване на ірраціональній частині свідомості і пов'язане з емоціями, інтересами і бажаннями людини, які не піддаються прямій дії розуму і логіки. «Кожне з обох начал науки є вкоріненим в головній властивості нашого єства, а саме математичне – в розумі, догматичне – в емоціях. Перше з них вільно від роздвоєності і конфлікту, бо займається лише порівнянням фігур і рухів, де немає місця суперечності між істиною і інтересами людини. Інше ж, догматичне знання, навпаки, не містить нічого незаперечного, і причина цього в тому, що воно порівнює людей і втручається в межі їх прав і вигод. Отже, у зв'язку з цим можна сказати: «Кожен раз, коли доводи розуму суперечать інтересам людини, людина діє всупереч цим доводам»» [цит. за 74, С.276].

Якщо раціональність як функція інтелекту дуже добре проявляє себе в точних науках, то в сфері, пов'язаній з людськими інтересами, бажаннями, прагненнями, емоціями, в тому числі у сфері економіки, раціональний вибір – тільки один з можливих виборів і дій людини. Дії людини можуть бути обумовлені впливом моральних відчуттів, певного емоційного стану, залежати від її характеру і звичок, від стереотипів і культурних моделей поведінки і інших складових свідомості і несвідомого. Якби економіка базувалася на суворій математичній залежності і розрахунках, логіка в ній діяла б бездоганно, оскільки об'єктивна істина і інтерес людини або групи людей не вступали б в суперечність між собою. Але економіка соціальна і людяна. Реально в господарській сфері вступають в суперечність цінності і інтереси, бажання окремих людей і тому не існує єдиної об'єктивної істини, з якою б відразу погодилися всі суб'єкти господарювання. Істинним, на жаль, часто стає саме те, що вигідно певним людям. І на цій помилковій істині можуть бути побудовані цілі теорії. Те, що представляється об'єктивно розумним комусь, ніколи не може бути абсолютним, «воно завжди співвідноситься з суб'єктивно зацікавленими ціннісними рішеннями», відзначає А. Ріх [74, С.276]. Тому в економіці як науці соціальній не може бути єдності поглядів на ті питання, які пов’язані з різним світоглядом і різними культурами (необхідний соціокультурний підхід), хоча в частині математичної єдності цілком можлива і природна.

Дії людини у сфері економіки, її економічна поведінка залежать від безлічі чинників, які об'єднуються в три групи: зовнішні, внутрішні і сприйняття людиною змін навколишнього середовища, будь-якої дії. Початок дії завжди знаходиться в області розуму – розумної сили душі людини. Не випадково будь-які серйозні, значущі перетворення в соціально-економічній сфері завжди мали відповідне теоретичне, наукове обґрунтовування. Це і більшовицькі реформи в радянській Росії (теоретичний фундамент – навчання К. Маркса про соціально-економічні формації) і реформи «дикого ринку» на пострадянському просторі (теоретичний фундамент – неоліберальна доктрина вільного ринку, зокрема чікагської школи економіки) і економічні реформи в США, спрямовані на державне регулювання економіки (в основі яких, зокрема, була доктрина Дж. М. Кейнса).

На жаль, сучасна економічна наука до недавнього часу була пронизана духом детермінізму, вона, не визнавала (в більшості своїй) пріоритету духовно-морального закону в закономірностях, згідно з якими розвивається господарська діяльність окремої людини або суспільства в цілому.

Сучасна західна економіка (американська в першу чергу) формувалася і розвивалася на фундаменті і у дусі протестантизму в руслі фінансово-економічного раціоналізму, індивідуалізму і лібералізму. Національне підприємництво розвивалося під крилом політики протекціонізму, на специфічних джерелах первинного і подальшого накопичення капіталу за рахунок нееквівалентного обміну з господарсько-економічними устроями, що історично завершуються, колоніалізму, розгортання фінансово-спекулятивної лихварської і віртуальної економіки.

На фундаменті такої науки і такого світогляду, що відображає цінності західної цивілізації, чуттєвої культури збудовано будівлю сучасної світової економіки і у тому числі будівлю національних економік більшості країн, у тому числі України.