Лекція 3. Типізація соціально-економічних систем за моральним критерієм

Світова криза примусила серйозно задуматися щодо вірності світоглядного і теоретичного фундаменту, на якому побудовано сучасну світову економіку. Економічний детермінізм, раціоналізм, індивідуалізм, що став основою сучасних моделей економіки, показав свою істинну сутність. І зараз перед вченими і практиками стоїть життєво важлива задача вибору шляху розвитку як світової, так і національних економік. Особливо значуща вона для тих країн, які в ситуації кризи опинилися на самих невигідних позиціях. До них, на жаль, відноситься і Україна.

Проте, світова криза лише підштовхнула те, що дозрівало в надрах деформованої економіки (аморальної і непрофесійної). Вона, за суттю, є кризою світоглядною і культурною. Згідно П. Сорокіну її можна назвати кризою чуттєвої культури – культури, в якій головною цінністю є чуттєвий, матеріальний світ, а духовно-моральні цінності визнаються лише заради вигоди. Це криза цінностей і ідей раціоналізму і індивідуалізму, гедонізму і утилітаризму, релятивізму і емпіризму, антропоцентризму і споживання. На них будувалася західна цивілізація, у тому числі наука і економіка, вони стали основою англосаксонської соціально-економічної моделі, яка за своєю етичною суттю є аморальною. Вона і стала базовою основою сучасної світової економіки. Цю модель упроваджують і в українській економіці, втім вона придбала у нас свої «національні» особливості, її можна називати кланово-олігархічним капіталізмом і за своєю сутністю вона аморальна. Чи є альтернатива? Так, вона, на щастя, ще існує – це модель духовно-моральної економіки (соціально-економічної системи).

Соціально-економічна система (СЕС) – це цілісна сукупність взаємопов'язаних і взаємодіючих соціальних і економічних інститутів (суб'єктів) та відносин щодо розподілу і споживання матеріальних і нематеріальних ресурсів, виробництва, розподілу, обміну та споживання товарів і послуг.

Соціально-економічна система неминуче локалізована в економічному часі і просторі, а також по відношенню до її альтернативних варіантів. Вона має певні історичні, географічні, етнічні, духовні, політичні і економічні межі. Це у свою чергу означає, що вона може утілюватися в конкретних державно-політичних утвореннях або у формі інших, менших по масштабу, суспільно-господарських організацій. Таким чином, окреме підприємство, галузь (сукупність взаємозв'язаних підприємств) також можна розглядати як соціально-економічну систему. У міру посилення ефекту глобалізації як соціально-економічну систему правомірно розглядати все людство.

Головна цінність і мета економіки, вектори та орієнтири її розвитку втілюються у вирішенні основної моральної дилеми економіки: «мораль і (або) прибуток», що означає теоретичну і практичну відповідь на питання про те, як забезпечити прибутковість при дотриманні моральних норм і який вектор (цінність) вибрати в якості домінанти розвитку. Якщо поле економічної діяльності представити в системі координат, де віссю абсцис представлено функцію прибутку (рентабельності), а віссю ординат – функцію моральності (моральних норм), ми отримаємо чотири поля; у кожному з них окремі суб'єкти господарювання можуть вести себе по-різному, але в системі в цілому домінує якийсь один принцип (рисунок 3.1) [44].

Перше поле характеризується домінуючим прагненням суб'єктів системи і системи в цілому отримати достатній прибуток при дотриманні моральних норм. Друге – тим, що головним є дотримання моральних норм, прибуток не виключається, але передбачається його нульовий рівень і навіть збиток. У цьому випадку можна говорити або про діяльність, яка спочатку неприбуткова і повинна фінансуватися ззовні, або про аскетичне монастирське господарювання, чи про тимчасову ситуацію у господарюванні. Два верхніх поля являють собою духовно-моральну економіку.

Знизу ми маємо поле аморальної економіки, економіки, в якій моральні норми порушуються заради прибутку. Механізм дії цієї системи заснований на перекачуванні ресурсів та капіталів від одних суб'єктів економічної діяльності (фізичних, юридичних

Рисунок 3.1 – Типізація соціально-економічних систем за моральним критерієм

осіб або держав) до інших. Методи (важелі) цього перекачування досить прості за змістом, але їх конкретне наповнення і витонченість застосування модифікується в залежності від обставин, що змінюються. Ось ці важелі: експлуатація народу та природних ресурсів; фінансові та правові спекуляції; використання неповної інформованості народу, правової, політичної, економічної неграмотності; маніпуляція громадською думкою з використанням методів ведення інформаційної війни, у тому числі впровадження помилкових теорій і міфізація суспільної свідомості, використання потенціалу довіри; силовий тиск або пряме застосування сили. Аморальна економіка (СЕС) може проявлятися у двох варіантах (третє і четверте поле): коли у якості експлуатованих виступає власний народ, ресурси і економіка в цілому, тоді ми маємо справу з полем три, та коли експлуатованими є чужі країни і народи – це четверте поле.

Третє поле характеризується тим, що в системі в цілому при недотриманні моральних норм не буде і позитивного економічного результату. Це закономірно для будь-якої аморальної системи, але проявляється не відразу. У цьому полі окремі особи і групи осіб, діючи в своїх особистих інтересах, прагнуть до максимального збагачення, не звертаючи уваги на те, що відбувається із системою в цілому. Це прагнення і дія дуже часто характерні як для осіб, що стоять при владі, так і для тих, що прагнуть до неї. Вони призводять в результаті з одного боку до утворення олігархічних кланів, які діють у власних інтересах всупереч інтересам суспільства і взагалі раціональним принципам збереження системи, а з іншого – до копіювання дій іншими господарюючими особами залежно від їх культурно-морального розвитку. Дія створеного механізму в кінцевому підсумку призводить до величезного збагачення одних і бідності інших, соціального і майнового розшарування, суб'єкти господарювання знищуються, економіка знекровлюється за рахунок вивезення ресурсів, капіталу, і як наслідок, кредитів у міжнародних фінансових організацій, відбувається відплив інтелектуального капіталу. У цілому в країні з такою системою ми спостерігаємо повне руйнування економіки, дестабілізацію суспільства, моральний хаос при дуже, поки що успішній, діяльності окремих олігархічних кланів. Соціально-економічна система, розташована у третьому полі, в результаті орієнтації державної системи (в особі конкретних державних чиновників), а також, як наслідок, і більшості суб'єктів господарювання на аморальні принципи, у поєднанні з непрофесійними підходами в результаті зазнає повного економічного краху. Непрофесіоналізм, звичайно, грає чималу роль у руйнуванні, втім головна домінанта – аморальність. Коли розвалиться система – питання часу, що залежить від накопичених матеріальних і нематеріальних запасів, дій ззовні, бажання і дій (небажання і бездіяльності) щодо зміни ситуації. Описана модель – це аморальна економіка кланово-олігархічного типу, яку, на жаль, ми на сьогоднішній день маємо в Україні.

В четвертому полі при прагненні отримати прибуток суб'єктами і системою також порушуються моральні норми, але система живе достатньо тривалий час, оскільки вона використовує переважно не свої, а чужі ресурси. Це – модель західної економіки, англосаксонської ліберальної СЕС. Маючи раціональний склад розуму, західні теоретики, політики і великі бізнесмени давно зрозуміли: експлуатація власного народу не може призвести ні до чого доброго. Великий бізнес обожнює політичну стабільність, не полюбляє соціальних конфліктів. До того ж західні менеджери зрозуміли, що найкращий результат наймані працівники даватимуть, по-перше, при забезпеченні високої заробітної плати і нормальних умов праці, а, по-друге, при активізації їх соціального потенціалу, забезпеченні довіри і справедливості, законності і порядку у власній державі. Тому від ідеї явної експлуатації власних трудових і природних ресурсів на Заході вже давно відійшли. Уряди розвинутих країн піклуються про майбутнє власної нації. Про це свідчать високі показники якості життя населення. Але питання полягає в тому, за рахунок чого протягом останніх десятиріч благоденствувала західна економічна система. Щоб відповісти на нього, достатньо звернутися до даних, що характеризують економіку США як втілення англосаксонської СЕС, а також до механізму, що пояснює принцип дії віртуальної світової економіки.

Втім, нам необхідно зрозуміти сутність іншої системи – духовно-моральної СЕС.