За якими критеріями визначають ефективність господарської діяльності?

Господарська діяльність знаходиться між матеріальним і духовним світами, хоча б вже тому, що сама людина належить одночасно до цих двох світів. Ця діяльність не тільки перетворює навколишній матеріальний світ, але сприяє (або заважає) спасінню людини. Тому вона повинна будуватися відповідно до визначених духовно-моральних принципів, підлягати духовно-моральній оцінці. Адже християнська релігія не тільки філософсько-етична система, але принцип життя, спосіб буття і його основа.

Християнство створило соціально-економічний ідеал, соціально-економічну систему, альтернативну цінностям «світу цього». Оскільки, з одного боку, господарська діяльність для християнського світогляду річ тимчасова, але необхідна, а, з іншого – має причетність до справи спасіння людини, християнство створює ідеал не економічно ефективного, а духовно-ефективного господарства. Тому виникають і принципово відмінні від західної економічної теорії духовно-моральні критерії оцінки ефективності господарювання (підхід, властивий східнослов’янській економічній думці).

Методологічний принцип дослідження господарства – принцип зворотної (зсередини - зовні), а не прямої (зовні-всередину) перспективи. Тобто, дослідження результативності, ефективності господарювання – це не тільки оцінка звичайних соціально-економічних параметрів, які можливо підрахувати, а передусім оцінка самої етики та психології господарювання у порівнянні з ідеалом, який задає релігія, оцінка цілей господарювання, мотивів економічної поведінки і в цілому економічної психології господарюючого суб'єкта відповідно до ідеального змісту.

На думку д.е.н., професора В.В. Симонова економіка має моральне, сотеріологічне, есхатологічне і частково екклезіологічне вимірювання [92, С.11].

Відносно сотеріологічного виміру, тобто, що до того, наскільки економічна діяльність пов'язана із спасінням людини (роду людського). У тих областях, де ми стикаємося з конкретними проявами реальної господарської діяльності – з відносинами, власності, багатства, бідності, благодійності, праці та відшкодування за працю та ін. – ми можемо говорити про сотеріологічний вимір економіки. Християнину (християнській громаді) необхідно не тільки знайти своє місце в господарському процесі, визначити міру і мету участі в ньому, а й зрозуміти, наскільки і як вони можутьсприяти досягненню кінцевої мети християнського буття – спасінню.