Експертиза якості медичної допомоги

Експертна оцінка втручань є надзвичайно важливим еле­ментом у характеристиці якості медичної допомоги. Вона пе­редбачає визначення відповідності конкретних результатів діа­гностики, лікування, профілактики захворювань та реабілітації хворих і інвалідів так званим стандартам якості. Під стандар­том якості розуміють реальний для досягнення і нормативно затверджений на певний період часу рівень медичної допомо­ги. Стандарти якості встановлюються на структуру (ресурси), технології (процес) і результати медичної допомоги. При екс­пертній оцінці якості медичної допомоги найчастіше викорис­товуються стандарти технологій. Загальноприйнятою в світо­вій практиці на сучасному етапі формою стандартів технологій о; клінічні керівництва (синоніми - клінічні протоколи, алго­ритми дій), що являють собою формалізований опис техноло гії процесів профілактики, діагностики, лікування та реабіліта­ції для окремих груп пацієнтів, що базується на наукових дока­зах результативності або на стійких успішних результатах прак­тичної діяльності.

Експертна оцінка якості медичної допомоги повинна відпо­відати наступним вимогам:

• має проводитися за загальноприйнятою (уніфікованою) методикою;

• має бути індивідуальною щодо діяльності окремого ліка­ря (враховувати ідповідність його дій вимогам сертифіката спеціаліста);

• має базуватися на аналізі інформації, отриманої в ході обстеження та лікування;

• має враховувати ймовірність помилок інструментальних та лабораторно-діагностичних досліджень.

Експертизі піддаються окремі (закінчені у даному підроз­ділі) випадки надання медичної, допомоги. Експертиза, як правило, проводиться за даними медичної документації: найчастіше за медичною картою амбулаторного хворого - форма № 025/о, при оцінці якості організації допомоги дітям викори­стовується також історія розвитку дитини (форма № 112/о), при оцінці медичної допомоги вагітним жінкам - індивідуальна карта вагітної і породіллі (форма № 11 І/о). За необхідності може бути проведена і очна експертиза з залученням пацієнта.

Для забезпечення об'єктивізації висновків експертизи ре­комендується відбирати документи методом випадкової виборки кількістю не менше 25 штук по кожному лікареві, діяль­ність якого аналізується. Крім того, обов'язковій експертизі під­лягають випадки:

• смерті хворих;

• виявлення хворих із занедбаними формами онкологічних
захворювань, туберкульозу;

• первинного виходу на інвалідність осіб працездатного віку;

• повторної госпіталізації з приводу одного й того ж захво­-
рювання протягом року;

захворювань з великими або малими строками лікування
(або тимчасової непрацездатності);

• розходження діагнозів;

• що супроводжувалися скаргами пацієнтів.

Рівень якості визначається шляхом оцінки відхилень від стан­дарту якості. В процесі контролю за якістю медичної допомоги інтегральна оцінка рівня якості лікування (диспансеризації) пови­нна проводитися з урахуванням значущості її складових компоне­нтів з акцентом на кінцевий результат діяльності - стан здоров'я пацієнта по закінченні лікування, реабілітації, диспансеризації. Недовиконання навіть одного критерію (діагностики, лікування, обстеження) веде до зниження рівня якості лікування або диспан­серизації. Можливе використання підвищуючих коефіцієнтів, на­приклад за ведення хворих з високою складністю курації, за про­ведення амбулаторних хірургічних втручань та наявність знижую­чих коефіцієнтів (за недовиконання умов, визначених у стандартах надання медичної допомоги, незадоволення населення медичними послугами тощо). На кожен випадок експертної оцінки запов­нюється "Карта оцінки якості медичної допомоги".

Окрім оцінки якості лікувально-діагностичного процесу до функцій експерта входить підготовка рекомендацій з усунення та попередження виявлених недоліків.