Тема 5. Методологічний базис вітчизняної школи оцінки ефективності капіталовкладень та нової техніки

До переходу економіки на ринкові відноси використовувалися методи оцінки економічної ефективності капітальних вкладень і нової техніки, що відповідали особливостям планового господарства. Оцінка ефективності мала характерні особливості, що принципово відрізняли її від підходів, які застосовуються у ринкових умовах. Зокрема, використовувалися методи абсолютної та порівняльної економічної ефективності капітальних вкладень і нової техніки. В їх основу був покладений критерій народногосподарського ефекту, який можна отримати в результаті створення і реалізації об’єкта інвестицій.

Звернемося до принципів, які покладені в основу оцінки ефективності інвестицій, що застосовувалися вітчизняною школою в умовах адміністративної економіки.

1. Народногосподарський (макроекономічний) підхід.

Орієнтація на такий підхід передбачає, що всі економічні заходи мають бути розглянуті не відокремлено, у відриві одне від одного, а у взаємозв’язку, як складові частини системи, що планомірно функціонує. Тобто при оцінці ефективності інвестицій на рівні окремого підприємства, галузі, району тощо враховувалися результати здійснення таких інвестицій для всього народного господарства.

Народногосподарський підхід вимагав того, щоб, окрім прямого ефекту в даній сфері, був розрахований і весь непрямий ефект (або збиток), який може бути отриманий у пов’язаних з нею сферах, в економіці загалом, причому як в економічній, так і у соціальній, політичній та інших сферах. Крім того, ефект має бути розрахований не лише на даний момент, а й на перспективу з урахуванням того, що у багатьох випадках основний ефект отримується не відразу, а через певний проміжок часу.

При цьому ефект розглядався не лише як вартісна оцінка результатів інвестиційного заходу, що оцінювався. Такий захід може і не привести до суттєвої економії витрат, проте приносити позитивні результати у соціальній, культурній сфері чи у сфері природокористування.

При народногосподарському підході рентабельність окремого підприємства, отримання ним чистого доходу розглядалися не лише як основна мета, а передусім як умова зростання виробництва на рівні держави.

Принцип народногосподарського підходу можна порівняти з принципом альтернативних витрат у мікроекономіці, проте при реалізації принципу народногосподарського підходу «альтернатива» розглядається для економіки в цілому і виражається у зіставленні виграшу, отриманого у будь-якій ланці народного господарства у результаті залучення додаткових капітальних вкладень, із втратами в інших ланках економіки.