Розрахунок площі складських приміщень

Площу приміщень складської групи розраховують з врахуванням добової кількості сировини, строків зберігання її і допустимого навантаження у Кілограмах на квадратний метр площі підлоги.

Площу, яку займають продукти, визначають за формулою

S_пр=Q₁/q₁+ Q₂/q₂+К+ Q _п /q _п

де Q_1, Q_2, Q _п - кількість окремих видів продуктів, кг;

q_1, q_2, q_п- питоме навантаження, кг/кв м.

Значення його для окремих продуктів такі

М'ясо	220-240	Яйця	240-260
Субпродукти	160-200	Напівфабрикати
Риба	160-180	м'ясні і рибні	100-120
Птиця	140-160	овочеві	160-200
Молочно-жирові продукти	260-300	Кондитерські вироби	120-140
Гастрономія	220-240	Консерви	300-400
Відходи	300-350	Цибуля ріпчаста
Картопля	400-650	Борошно, крупа, цукор
Капуста свіжа		Макаронні вироби
Корнеплоди	180-200	Сіль
Фрукти	300-320	Повидло, джем
Квашені овочі	400-500

Заплощею S_пр підбирають складське обладнання (підтоварники, стелажі тощо) і розраховують площу від нього:

S_об=S₁+S₂+К+S _п (2.7.2)

де S₁,S₂, S _п - площа, яку займають окремі види обладнання, кв м.

Коефіцієнтивикористання площі складських приміщень та розрахунок

площі камер для зберігання напівфабрикатів подані у таблицях 2.7.1. та 2.7.2

Таблиця 2.7.2. Коефіцієнти використання площі складських приміщень

Модель приміщення	Площа, м	Коефіцієнт використання площі
Охолоджувальні камери	6-12	0,45
	8-20	0,55
	12-40	0,62
Не охолоджуватьні приміщення
склад картоплі		0,7
склад овочів		0,4-0,6
комора сухих продуктів		0,4-0,6

Таблиця 2.7.2. Розрахунок площі камери для зберігання напівфабрикатів

Продукт	Добова витрата,кг	Строк зберігання, дні	Кількість сировини для зберігання, кг	Питоме навантаженя, кг/дм3	Площа, яку займають продукти, кв.м.	Складське обладнання
Кури випатрані					0,91	Підтоварник
Яловичина (великокусковий напівфабрикат)					1,3	Те саме
Нирки					0,25	«
Тріска (філе)					0,39	«
Картопля обчищена					0,4	«
Буряки і морква обчищені					0,4	«
Капуста зачищена					0,1	«
Цибуля ріпчаста обчищена					0,33	«
Разом					4,08

2.8. Організація праці комірника.

В організації складського господарства велике значення має планування

його роботи. На підприємстві повинні бути розроблені графіки з зазначенням часу:

- відпуску товарів у цехи основного виробництва та філіали;

- приймання товарів від поставників;

- приймання тари від матеріально-відповідальної особи та здачі тари збираючим організаціям;

- складання звітів комірника.

Такий графік упорядковує завіз та відпуск товарів, виключає одночасне приймання продукції від декількох постачальників.

Раціональна організація складського господарства передбачає механізаціюі автоматизацію навантажувально-розвантажувальних робіт.

Перед відпуском продуктів робітники складських приміщень перевіряють та приводять у порядок ваги, підготовлюють інвентар та інструменти, перевіряютьстан тари, в яку відпускати продукти.

Відповідальність за зберігання матеріальних цінностей, що надійшли до складу,несе завідувач складу чи комірник.

З метою забезпечення обліку й контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей завідувач складу веде складську книгу або облікові карти, де він реєструє всі відомості про надходження і видачу продуктів.

Комірники повинні також знати устрій та експлуатацію ваговимірювального обладнання та правила експлуатації обладнання, яке застосовується в складськихприміщеннях.