Площу приміщень складської групи розраховують з врахуванням добової кількості сировини, строків зберігання її і допустимого навантаження у Кілограмах на квадратний метр площі підлоги.
Площу, яку займають продукти, визначають за формулою
Sпр=Q1/q1+ Q2/q2+К+ Q п /q п
де Q1, Q2, Q п - кількість окремих видів продуктів, кг;
q1, q2, qп- питоме навантаження, кг/кв м.
Значення його для окремих продуктів такі
| М'ясо | 220-240 | Яйця | 240-260 |
| Субпродукти | 160-200 | Напівфабрикати | |
| Риба | 160-180 | м'ясні і рибні | 100-120 |
| Птиця | 140-160 | овочеві | 160-200 |
| Молочно-жирові продукти | 260-300 | Кондитерські вироби | 120-140 |
| Гастрономія | 220-240 | Консерви | 300-400 |
| Відходи | 300-350 | Цибуля ріпчаста | |
| Картопля | 400-650 | Борошно, крупа, цукор | |
| Капуста свіжа | Макаронні вироби | ||
| Корнеплоди | 180-200 | Сіль | |
| Фрукти | 300-320 | Повидло, джем | |
| Квашені овочі | 400-500 |
Заплощею Sпр підбирають складське обладнання (підтоварники, стелажі тощо) і розраховують площу від нього:
Sоб=S1+S2+К+S п (2.7.2)
де S1,S2, S п - площа, яку займають окремі види обладнання, кв м.
Коефіцієнтивикористання площі складських приміщень та розрахунок
площі камер для зберігання напівфабрикатів подані у таблицях 2.7.1. та 2.7.2
Таблиця 2.7.2. Коефіцієнти використання площі складських приміщень
| Модель приміщення | Площа, м | Коефіцієнт використання площі |
| Охолоджувальні камери | 6-12 | 0,45 |
| 8-20 | 0,55 | |
| 12-40 | 0,62 | |
| Не охолоджуватьні приміщення | ||
| склад картоплі | 0,7 | |
| склад овочів | 0,4-0,6 | |
| комора сухих продуктів | 0,4-0,6 |
Таблиця 2.7.2. Розрахунок площі камери для зберігання напівфабрикатів
| Продукт | Добова витрата,кг | Строк зберігання, дні | Кількість сировини для зберігання, кг | Питоме навантаженя, кг/дм3 | Площа, яку займають продукти, кв.м. | Складське обладнання |
| Кури випатрані | 0,91 | Підтоварник | ||||
| Яловичина (великокусковий напівфабрикат) | 1,3 | Те саме | ||||
| Нирки | 0,25 | « | ||||
| Тріска (філе) | 0,39 | « | ||||
| Картопля обчищена | 0,4 | « | ||||
| Буряки і морква обчищені | 0,4 | « | ||||
| Капуста зачищена | 0,1 | « | ||||
| Цибуля ріпчаста обчищена | 0,33 | « | ||||
| Разом | 4,08 |
2.8. Організація праці комірника.
В організації складського господарства велике значення має планування
його роботи. На підприємстві повинні бути розроблені графіки з зазначенням часу:
- відпуску товарів у цехи основного виробництва та філіали;
- приймання товарів від поставників;
- приймання тари від матеріально-відповідальної особи та здачі тари збираючим організаціям;
- складання звітів комірника.
Такий графік упорядковує завіз та відпуск товарів, виключає одночасне приймання продукції від декількох постачальників.
Раціональна організація складського господарства передбачає механізаціюі автоматизацію навантажувально-розвантажувальних робіт.
Перед відпуском продуктів робітники складських приміщень перевіряють та приводять у порядок ваги, підготовлюють інвентар та інструменти, перевіряютьстан тари, в яку відпускати продукти.
Відповідальність за зберігання матеріальних цінностей, що надійшли до складу,несе завідувач складу чи комірник.
З метою забезпечення обліку й контролю за рухом товарно-матеріальних цінностей завідувач складу веде складську книгу або облікові карти, де він реєструє всі відомості про надходження і видачу продуктів.
Комірники повинні також знати устрій та експлуатацію ваговимірювального обладнання та правила експлуатації обладнання, яке застосовується в складськихприміщеннях.






