Порядок виконання роботи

1. Добре промити віскозиметр звичайною, а потім дистильованою водою.

2. Встановити віскозиметр вертикально в посудині з водою і заповнити резервуар (4) віскозиметра дистильованою водою, зачекати деякий час, коли її температура стане рівною температурі води в посудині (8).

3. Стиснути гумову грушу (5), витиснувши з неї повітря, приєднати її до коліна віскозиметра з розширеннями (1) і (2) і, повільно відпускаючи грушу, наповнити ці розширення дистильованою водою із резервуара. Після цього перетиснути трубку груші зажимом (6).

4. Відпустити зажим і в той момент, коли поверхня води пройде через мітку "m" віскозиметра, ввімкнути секундомір, а в момент її проходження через мітку "n", вимкнути його. Відповідний час t₀ записати в таблицю. Вимірювання t₀ провести тричі.

5. Вилити дистильовану воду із віскозиметра.

6. Аналогічні дії виконати для розчинів спирту і кухонної солі (визначити ).

7. Термометром (7) визначити температуру води в посудині, яка однакова з температурою рідин у віскозиметрі.

8. Результати вимірювань записати в таблицю

9. За значеннями величин, використовуючи формулу (6), визначити значення коефіцієнта в’язкості для розчинів спирту і кухонної солі. Значення η₀, ρ₀, при температурі вимірювань взяти із довідкових таблиць.

10.Кінцеві результати записати у вигляді:

η₁ = η_{1 серед.} Δη_{1 серед.} (кг/м·с),

η₂ = η_{2 серед.} Δη_{2 серед.} (кг/м·с).

Таблиця

Контрольні питання

1. Що називають в’язкістю?

2. Основні положення молекулярно-кінетичної теорії і пояснити на їх основі механізм в’язкості.

3. Закон Ньютона для внутрішнього тертя. Коефіцієнт в’язкості, його фізичний зміст і розмірність одиниці вимірювання.

4. Що таке градієнт швидкості?

5. Залежність коефіцієнта в’язкості від температури.

6. Закон Пуазейля.

7. Конструкція віскозиметра та метод Оствальда для визначення коефіцієнта в’язкості.