Закон про незалежність Карпатської України

15 березня 1939 р. Сойм Карпатської України ухвалив цей закон:

§ 1 Карпатська Україна є незалежна Держава.

§ 2. Назва Держави є: КАРПАТСЬКА УКРАЇНА.

§ 3. Карпатська Україна є республіка з президентом, вибраним Сеймом КУ, на чолі.

§ 4. Державна мова Карпатської України є українська мова.

§ 5. Барва державного прапору Карпатської України є синя і жовта, при чому барва синя є горішня, а жовта є долішня.

§ 6. Державним гербом Карпатської України є дотеперішній краєвий герб: медвідь у лівім червонім полі й чотири сині та жовті смуги в правому півполі і ТРИЗУБ св. Володимира Великого з хрестом на середньому зубі. Переведення цього місця закону полишається окремому законові.

§ 7. Державний гімн Карпатської України є: «Ще не вмерла Україна...».

§ 8. Цей закон обов‘язує зараз од його прийняття.

Три документи, на мій погляд, замало для такої грунтовної теми. Вони не ілюструють СТАНОВЛЕННЯ ТОТАЛІТАРНОГО РЕЖИМУ В СРСР і долю українських земель. Я б додала ще документи по НЕПу, утворенню СРСР, методах здійснення індустріалізації та колективізації (може, щось із новітньої літератури, в т.ч. Снайдера Т., Мейса Дж.)

Література [1;5;7;8;9;10;12; 29; 30; 38; 44; 47; 51; 53;77; 85; 94;100; 113;121; 128; 140; 149; 160; 161; 171; 172; 196; 197; 207; 212; 214; 221; 228; 232]

Семінар 7: УКРАЇНА В ДРУГІЙ СВІТОВІЙ ВІЙНІ (1939 – 1945 рр.)

Мета: Проаналізувати міжнародну політику напередодні нападу фашистської Німеччини на СРСР, охарактеризувати початок Другої світової війни й оборонні бої 1941-1942 рр., розкрити причини поразки та невдач Червоної армії.

Підкреслити жорстокість фашистського окупаційного режиму. Розкрити специфіку антифашистського Руху Опору на українських теренах в роки війни. Проаналізувати дії Червоної армії щодо вигнання німецько-фашистських загарбників. Визначити наслідки Другої світової війни для українських земель.

Питання для обговорення:

1. Напад нацистської Німеччини на СРСР. Оборонні бої 1941-1942 рр. на території України. Причини поразки та невдач Червоної армії.

2. Окупаційний режим на українських територіях.

3. Антифашистський Рух Опору в Україні: організація і специфіка діяльності.

4. Наслідки Другої світової війни.

Методичні вказівки до семінару:

Розкриваючи перше питання, пов‘язане з нападом Німеччини на Радянський Союз, потрібно обґрунтувати причини поразок Червоної армії, основні оборонні операції на території України впродовж 1941 – 1942 рр.

Не повинен залишитися поза увагою факт проголошення з ініціативи ОУН Акта відновлення Української держави 30 червня 1941 р. у Львові та ставлення до нього керівництва фашистської Німеччини.

Характеристику другого питання щодо окупаційного режиму, необхідно зосередити на заходах щодо територіального розчленування України, політиці окупаційних властей у сфері економіки, політичної діяльності, духовного життя, прав людини, звернути увагу на план «Ост», що передбачав нещадну експлуатацію українських ресурсів, розроблений ще до нападу на СРСР.

Щодо висвітлення третього питання, в першу чергу слід звернути увагу на основні складові Руху Опору в українських землях – комуністичне підпілля, партизанський та націоналістичний рухи. Студентам необхідно знати специфіку організації та діяльності двох течій Руху Опору – основні осередки діяльності партійних і комсомольських підпільних організацій, партизанських загонів і з‘єднань, особливості утворення та боротьби Української повстанської армії у тилу ворога. При цьому важливо проаналізувати відносини між партизанським рухом і рухом ОУН-УПА, роль їх у всенародній боротьбі проти фашизму та визволенні українських земель.

У четвертому питанні студенти повинні чітко простежити процес вигнання німецько-фашистських загарбників, мати уявлення про наступальні операції Червоної Армії на території України, дати характеристику діяльності працівників науки та культури в радянському тилу, зробити висновки щодо втрат України в ході Другої світової війни та внесок українського народу у справу розгрому фашистської Німеччини.