Діти від 4х до 6-ти років

У дошкільному віці йде інтенсивний процес становлення самосвідомості дитини, важливим компонентом якого є усвідомлення себе як представника певної статі.

Від народження до 3-х років. У цей період відбувається становлення статевої самосвідомості малюка. Дитина починає усвідомлювати себе представником людського роду і одночасно неповторною унікальною особистістю. Вчиться керувати своїм тілом. Прагне оцінити свої можливості, зрозуміти почуття та емоції. Відбувається первинна статева ідентифікація. Вчиться орієнтуватися в тому, хто хлопчик, хто дівчинка. Починає порівнювати себе з іншими людьми. Проявляє увагу до різних частин свого тіла. Може гратися зі своїми статевими органами, з цікавістю спостерігати за роздягненими людьми. Задає питання про відмінності між статями, запитує, звідки беруться діти. У розмові використовує займенник «він», «вона». Рідко допускає помилки у вживанні родових закінчень дієслів (ходив-ходила), відмінності в статевій приналежності пов'язує з такими ознаками, як одяг, зачіска. Грає в ігри, яким навчають дорослі. В іграх хлопчики більш активні, дівчатка пасивні.

Дії дорослих. Важливо створити умови для становлення особистості дитини, її мужності-жіночності (повна гармонійна сім'я, в якій відносини між батьками будуються на основі взаємної поваги чоловічого і жіночого начала). У відношенні як до хлопчиків, так і до дівчаток проявляти ласку, ніжність, любов, увагу до фізичних і емоційних потреб дітей. У спілкуванні з дітьми емоційно реагувати на їхні дії. Давати дитині ім'я обдумано. Відноситися до дитини відповідно до її статевої ідентифікації. Одягати дітей в одяг, робити зачіску відповідно. Підкреслювати приналежність до певного кола. Виховувати гігієнічні навички. Хлопчиків краще навчати за допомогою зорового аналізатора, дівчаток – за допомогою слухового аналізатора.

Дитина від 3-х до 4-х. У цьому віці дитина розрізняє стать оточуючих її людей. Робить спроби без допомоги дорослих розділяти ролі в іграх у відповідності зі статтю учасників гри. Хлопчики починають проявляти ініціативу, активність, змагальність. Починають складатися інтереси і ціннісні орієнтації і переваги певних видів діяльності і способів поведінки, характерних для хлопчиків і дівчаток, з'являються перші уявлення про соціальні ролі тата й мами: сюжетно рольова гра «Сім'я». З'являється інтерес до свого тіла.

Дії дорослих. Необхідно розвивати позитивне ставлення і повагу до імені дитини, вчити пишатися своїм ім'ям. Розповідати про походження імені (хто ще з родини мав таке ім'я, що воно означає). Разом з дитиною вимовляти його по різному: ласкаво, скорочено, повністю з прізвищем та по батькові. Розвивати моделі рольової, чоловічої або жіночої, поведінки. Показувати зразки правильної статево-рольової поведінки. Спрямувати свої зусилля на формування у дітей найбільш повних уявлень про себе – про своє тіло, ім’я, вік, статеву приналежність. Розвивати позитивне ставлення дитини до себе. У доступній формі дати дітям знання про спільне і відмінне у чоловіків і жінок. Зріст, сила, зачіска, одяг, манера поведінки, тон мовлення, рід занять, відмінності в статурі, насамперед, ті, які доступні погляду дитини (немає необхідності заглиблюватися в анатомічні особливості).

Діти від 4х до 6-ти років. У дітей відбувається формування відносин між хлопчиком і дівчинкою. Діти здатні розподіляти ролі в іграх за статевим принципом (винятки допускаються в тому випадку, коли не вистачає хлопчиків для «чоловічих» або дівчаток для «жіночих», це трапляється і тоді, коли дівчатка чи хлопчики, граючись наодинці, змушені самі виконувати обидві ролі. Імітують в ігровій діяльності професійні жіночі та чоловічі якості та вміння. Ігри дівчаток відбуваються в обмеженому середовищі, хлопчики освоюють всю близь лежачу територію – і горизонтальну, і вертикальну. Починають цікавитися питаннями про пристрій і роботу організму. До 5-ти років виражений інтерес до анатомічних відмінностей статей зникає. З'являються питання про дитинство батьків. До 5-ти 6-ти років діти твердо знають свою статеву приналежність і усвідомлюють її незворотність і незмінність. Починається етап рольових чи статевих ігор. Діти грають в те, що вони побачили, при цьому наслідують відносини батьків. Можуть з'явитися захоплення, палка закоханість, причому предметом любові може бути будь-яка доросла людина з оточення дитини. Починається поділ дітей у спілкуванні: хлопчики дружать лише з хлопчиками, дівчатка дружать лише з дівчатками. Хлопчики активно (підсвідомо) шукають приклад для наслідування.

Дії дорослих. Виробляти у хлопчиків і дівчаток поважне і доброзичливе ставлення один до одного, формувати правильне ставлення між хлопчиками і дівчатками на особистому прикладі. Створювати ігрові ситуації, необхідні для закріплення статево-рольової поведінки. Показувати характерні відмінності професійних якостей і умінь людей різних професій. Розмовляючи з дітьми про відмінності хлопчиків і дівчаток, підводити їх до думки про те, що головною відмінною характеристикою є поведінка. Заохочувати в дівчаток жіночні риси, в хлопчиків – мужні. Показувати фотографії, на яких діти зображені маленькими. Розмовляти про те, чим дорослі відрізняються від дітей, якими будуть діти, коли виростуть. Пам'ятати про те, що особливе значення має контакт дитини з матір'ю, її материнська любов. Вона закладає основи доброзичливих відносин дитини з навколишнім світом, дає їй відчуття безпеки, впевненості. Відповідати на дитячі питання, пов'язані з відмінностями статей, народженням дитини (доступно згідно з віком дитини).