2017-11-30
5586
Дослідники давно намагалися об'єднати людей за спільними ознаками в окремі групи — типи конституції (від лат. constitutio — будова тіла). Класифікації базувалися на різних принципах: морфологічних, функціональних, біохімічних, нейрореактивних, гормональних тощо.
Астенічний тип — високий (рідше середній) зріст, видовжена грудна клітка з гострим підгрудинним кутом, довга шия, вузькі плечі, відносно довгі кінцівки, ніжна тонка бліда шкіра, слабко розвинута підшкірна клітковина. Серце невеликих розмірів, легені видовжені, кишки короткі, тиск крові знижений; переважають процеси дисиміляції.
Гіперстенічний (пікнічний) тип — зріст середній або нижчий за середній, тіло масивне, багате жировідкладення (схильність до повноти), порівняно короткі кінцівки, короткі грудна клітка й шия, великий живіт, велике серце, довгі кишки, схильність до підвищеного тиску; переважають процеси асиміляції.
Нормостенічному типу властива пропорційна гармонійна будова тіла, добре розвинуті у більшості випадків кісткова і м'язова тканини. Вважається, що нормостенічний тип займає середнє положення між астенічним і гіперстенічним типами.
За В. М. Шевкуненко виділяють два основних типи конституції: доліхоморфний (ближче до астенічного) і брахіморфний (ближче до гіперстенічного). Кожний тип налічує багато спадкових особливостей (типів) будови різних органів і систем.
За сучасними поглядами, типи конституції людини — це типи груп людей, які мають комплекс більш-менш однакових спадкових і набутих протягом індивідуального життя ознак (морфологічних, фізіологічних, біохімічних, психічних), які зумовлюють особливості життєдіяльності та реактивності організму.
Типи конституції мають також певну кліматогеографічну залежність. Подальше вивчення конституціональної типології потребує популяційно-генетичного підходу.
|
|
|
1.________________________2._________________________3.___________________
Внутрішньоутробний період розвитку людини.
| ПЕРІОДИ | ЧАС | ОСОБЛИВОСТІ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ |
| Передзародковий етап (дроблення) | перші 2-3 тижні після запліднення | У матковій трубі яйцеклітина зливається зі сперматозооном, що призводить до утворення зиготи. Відразу після запліднення зигота починає швидко ділитися на клітини (бластомери). Утворюється морула(компактний комплекс з 12 клітин, що потрапляє у порожнину матки), потім бластоциста(вигляд порожнистого міхурця). В одношаровій бластоцисті утворюється два відокремлених клітинних утвори — стінка бластоцисти утворює позазародковий трофобласт, а відокремлене клітинне скупчення — внутрішню клітинну масу (ембріобласт), між якими незабаром виникає порожнина — бластоцель. Кінець першого тижня відбувається занурення (імплантація) бластоцисти (діаметром близько 1 мм) у слизову оболонку матки, яка на цій стадії містить всі необхідні речовини для живлення зародка. На другий і третій тижні після запліднення відбувається гаструляція (виділення зародкових листків і початок їх розвитку). Спостерігається активніший розвиток ембріобласта (порівняно з трофобластом), тобто інтенсивно відбувається утворення та диференціація зародкових листків. Спочатку (восьма доба) у внутрішньому шарі ембріобласта виділяється однорядний шар клітин — зародкова ендодерма. У решті клітинної маси ембріобласта пізніше з'являється порожнина — амніон, вистелений зсередини однорядним шаром клітин. Частина стінки амніона, яка прилягає до ендодерми, називається зародковою ектодермою. Внутрішній і зовнішній зародкові листки — ендо- і ектодерма – разом становлять зародковий диск, де пізніше і розвивається ембріон. Утворюється жовтковий мішок. При цьому ендодерма зародкового диска разом з позазародковою частиною, яка розвивається, входить до складу стінки жовткового міхура. Ектодерма ж є частиною стінки амніона. У зародковому диску незабаром з'являється потовщення — первинна смужка із зародковим вузликом спереду, де в кінці першого і на початку другого тижня починається інтенсивна міграція клітин під ектодерму. За рахунок цих мігруючих клітин розвивається третій, середній між ендодермою та ектодермою, зародковий листок, або мезодерма. Клітини, розташовані перед зародковим вузликом, утворюють нотохорду — зачаток хребта, по боках від первинної смужки — основний зачаток мезодерми, який невдовзі диференціюється на три частини: приосьову (епімер) мезодерму бічної пластинки(гіпомер) і закладену між ними проміжну (мезомер). Паралельно з утворенням основних частин мезодерми відбувається також диференціація нотохорди (спинної струни). Це циліндричної форми скупчення мезодермальних клітин, розташоване по серединній площині вентрально від мозкової первинної смужки. Нотохорда є осьовим скелетом примітивних хордових і преембріонів усіх хребетних і відіграє важливу роль у розвитку нервової трубки та хребта. В ектодермі на етапі нейруляції починає розвиватись нервова система, точніше коли на дорсальній поверхні зародкового диска ектодерма стовщується у вигляді нервової пластинки, — від головного кінця до хвостового. Ця пластинка перетворюється на нервову борозну, а на початку ембріонального періоду — на нервову трубку. На цьому етапі розвитку живлення зародка здійснюється тільки за рахунок речовин із тканин матки. |
| Зародковий (ембріональний) період (диференціація основних зачатків органів і тканин) | 4 — 8-й тижні після запліднення | У цей час тіло зародка цілком відокремлюється від жовткового мішка. Сегменти приосьової мезодерми, яких в ембріоні людини закладається 43 — 44 пари і які дістали назву сомітів, диференціюються на дерматом, клітини якого беруть участь у розвитку власне шкіри, міотом, з якого розвивається посмугована мускулатура, і склеротом, з клітин якого розвивається скелет. Мезодерма бічної пластинки у подальшому розпадається на два шари: зовнішній — соматичну (парієтальну) мезодерму (соматоплевру) і внутрішній — мезодерму нутрощів, або вісцеральну (спланхноплевру) — спланхнічну мезодерму. Перший шар, з якого розвивається парієтальний листок серозної оболонки, тісно зростається з ектодермою і елементами дерматомів, що проникають у неї. Другий об'єднується з ендодермою і є початком вісцерального листка серозної оболонки та його похідних. Між соматичною і вісцеральною мезодермою розташована порожнина (целом). На ранніх стадіях ця порожнина є спільною целомічною порожниною тіла, а потім ділиться на чотири ізольовані порожнини: праву й ліву плевральні, перикардіальну і черевну. З проміжної мезодерми (нефрогенного тяжа) розвиваються головні компоненти сечової і статевої систем, які протягом еволюції хребетних зазнали складних перетворень. У ембріональному періоді з глибоких шарів мезодерми відділяються характерні відростчасті клітини, які поширюються по всьому організму. Ця клітинна маса, що дістала назву мезенхіми, започатковує гладку м'язову тканину, кров, лімфу, кровотворні органи, кровоносні і лімфатичні судини, лімфатичні вузли, селезінку тощо. 4-й тиждень: В ембріона утворюються язик, анальний отвір, починають з’являтись зачатки кінцівок, серце являє собою трубку, але вже скорочується. 5-й тиждень: Чітко розрізняються зачатки голови, хвоста, зябрової щілини, рук і ніг (довжина зародка 6 мм). 6-й тиждень: Починається формування загрудинної залози (тимуса) і селезінки. З'являються перші ознаки скостеніння скелета, замикається нервова трубка, утворюються первинні мозкові виступи (міхури), спинний мозок складається вже з сірої і білої речовини, інтенсивно виникають зачатки органів, формується шкіра із зачатками її придатків. 7-й тиждень: З’являються груди і живіт, пальці, розвиваються зачатки очей (довжина зародка 12 мм). 8-й тиждень: Диференційовані голова, тулуб, зачатки кінцівок, носа, рота, очей, сформувалося обличчя, атрофується хвіст, починається формування лімфатичних вузлів, закладаються зуби, плід зовнішньо нагадує людину (довжина плода 3-3,5 см, маса 4 г). Формується плацента, хоч зародок ще продовжує живитись за рахунок жовткового кровообігу. |
| У кінці ембріонального і на початку плодового періоду за допомогою нервових волокон установлюється зв'язок між органами, що розвиваються, і їхніми частинами та відповідними невротомами. Цей зв'язок залишається сталим протягом усього життя. | ||
| Плодовий період | 9-ий тиж-день – до на-родження дитини. | Протягом цього часу відбувається бурхливий ріст та диференціація органів. Високого розвитку досягає центральна нервова система. У зв'язку з тим, що утворення плаценти цілком завершується до початку плодового періоду, плід повністю переходить на плацентарний кровообіг.Кожен наступний етап причинно випливає з попереднього. Через це ушкодження на будь-якому етапі, як правило, призводить до різких порушень розвитку зародка, іноді його загибелі або розвитку виродливостей (О. Г. Кнорре). |
| 3-й місяць: Голова велика, обличчя розвинене, ніс видається вперед, сформовані губи, починається розвиток нігтів, майже у всіх кістках з’являються вогнища скостеніння, виникають зачатки коронок молочних зубів, помітні статеві органи, кінцівки починають слабко рухатись, можна бачити пальці і зачатки нігтів (довжина плода 8-10 см, маса 40 г). 4-й місяць: Формуються індивідуальні особливості обличчя, шкіра тонка, блискуча (крізь неї просвічується сітка судин), чітко розрізняється стать плода, рухи кінцівок більш активні, але вагітною жінкою ще не відчуваються, починається скостеніння черепа, плід здійснює слабкі дихальні рухи (довжина плода 16 см, маса 120 г). 5-й місяць: Шкіра ніжна, червоного кольору, вкрита пушковим волоссям, починається відкладання підшкірної жирової клітковини, з’являються сальні залози, на лобі, спині та кінцівках відкладається сироподібна змазка, у кишечнику з’являється меконій (первородний кал темно-зеленого кольору), нігті на пальцях, рухи кінцівок плода відчуваються матір’ю, можна прослухати слабке серцебиття плода (довжина плода 25 см, маса 280-300 г). 6-й місяць: Формуються брови, з’являється волосся на голові, всі внутрішні органи достатньо розвинені, характерні енергійні рухи, при народженні виживання можливе лише за умов інтенсивної терапії (довжина плода 30 см, маса 600-700 г). 7-й місяць: Плід має “старечий вигляд”, шкіра тонка, червона, зморщена, густо вкрита сироподібною змазкою, підшкірна жирова клітковина розвинена недостатньо, на тілі – пушкове волосся, довжина волосся на голові – до 0,5 см, хрящі м’які, нігті не досягають кінчіків пальців, відкриваються повіки, при народженні виживання можливе лише при створенні особливо сприятливих умов (довжина плода 35 см, маса 1000-1200 г). 8-й місяць: Відкладається підшкірна жирова клітковина, шкіра червоного кольору, але не зморщена, у хлопчиків яєчка починають опускатися в мошонку, плід життєздатний, але вимагає спеціальних умов (довжина 40-43 см, маса 1500-1600 г). 9-й місяць: Підшкірний жировий шар збільшується, шкіра гладенька, рожева, пушкових волос на тілі мало, волосся на голові подовжується, діти народжуються життєздатними (довжина плода 45-48 см, маса 2400-2500 г). 10-й місяць: Шкіра рожева, підшкірна жирова клітковина добре розвинена, сироподібна змазка розташована лише у складках шкіри, довжина волосся на голові 2 см, пушкове волосся розташоване лише на плечах і верхній частині спини, брови і вії добре розвинені, нігті заходять за кінчики пальців, хрящі вух і носа пружні, у хлопчиків яєчка опущені у мошонку (довжина плода 50 см, маса 3200-3500 г). |
|
|
|
|
|
|
|
|
|
Плацента (placenta) є частиною плодових оболонок. Розвивається в ділянці трофобласта, який безпосередньо прилягає до стінки матки, протягом двох — п'яти місяців вагітності.
Функції плаценти: Це орган, який здійснює процеси обміну між кров'ю матері й плода.
ü Плацента гальмує перехід деяких токсичних речовин із крові матері в кров плода. Разом з тим через плаценту в кров плода проникають алкоголь, наркотичні речовини, нікотин, гемолітичні отрути, ртуть, миш'як тощо. Бар'єрну функцію плацента має лише у фізіологічних умовах. Отруєння алкоголем, нікотином та іншими речовинами різко зменшує цю функцію, що призводить до захворювань, формування вад плода і навіть до його загибелі.
Протягом вагітності за нормальних умов розрізняють такі критичні періоди.
ü Перший період — це запліднення й етап імплантації (перший тиждень після запліднення).
ü Другий — ембріональний період, тобто збігається з часом, який передує утворенню плаценти. У цей час зародок продовжує живитись речовинами, що надходять із стінки матки, причому часто між ембріоном і матір'ю відбувається обмін несумісними білковими фракціями.
ü Третій період збігається з бурхливим розвитком органів у першій половині плодового періоду. З'являється велика потреба плода в поживних речовинах і особливо в кисні. Кров матері насичується надмірною кількістю продуктів обміну, внаслідок чого можлива гіпоксія і токсинемія вагітної.
