Уживання інфінітивної частки to

Інфінітив у більшості випадків вживається з часткою to, яка є його граматичною ознакою. Слід запам’ятати найбільш поширені випадки вживання інфінітива без частки to. Без частки to інфінітив вживається:

а) після модальних дієслів can, may, must, shall, should, will, would:

We can meet him at the railway station. – Ми можемо зустріти його на залізничному вокзалі.

Але після модальних дієслів ought, to have, to be у модальному значенні інфінітив вживається з часткою to:

I shall have to go there tomorrow. - Я змушений буду піти туди завтра.

б) у спеціальнихконструкціях після деяких дієслів, що виражають сприйняття всесвіту за допомогою органів чуття: to hear, to see, to feel, to observe, to notice, to perceive:

I heard him repeat it several times.- Я чув, що він повторив це багато разів.

в) після словосполучень had better, would sooner, would rather краще б:

You had better speak English. – Тобі краще говорити англійською мовою.

I would rather stay at home. – Я краще залишуся вдома.

Якщо в реченні стоять поряд два інфінітиви, поєднані сполучником and або or, то частка to перед другим інфінітивом не ставиться:

I asked him to visit me and speak to my brother. – Я попросив його відвідати мене і поговорити з моїм братом.

Переклад інфінітиву на українську мову

Здебільшого the Indefinite Infinitive перекладається на українську мову неозначеною формою дієслова:

I am glad to see you. – Я радий вас бачити.

You must be there in time. – Вам слід бути там вчасно.

Складні форми інфінітива перекладаються за допомогою особливих форм дієслів та підрядних речень:

а) після модальних дієслів must i may the Perfect Infintive висловлює припущення, що дія вже відбулась:

You must have translated this article. – Ви, мабуть, переклали цю статтю.

б) після дієслова can(cannot) the Perfect Infinitive виражає здивування, сумнів, що дія могла відбутись:

She cannot have done this exercise in three minutes. – Не може бути, щоб вона зробила цю вправу за три хвилини.

в) після модальних дієслів should, would, could, might, ought the Perfect Infinitive виражає дію, яка мала відбутися, але не відбулась:

You could have helped him. – Ви могли б йому допомогти(але не допомогли).

г) речення типу I want him to…, I expect her to ….. перекладаються додатковим підрядним реченням:

I want him to do this exercise. – Я хочу, щоб він зробив цю вправу.

I expected her to come to the office at 9 a.m. – Я чекав(сподівався), що вона прийде в офіс о дев’ятій ранку.

Інфінітивні звороти

Інфінітив у сполученні з іменником або займенником в об’єктному відмінку може утворювати комплекси, які виконують роль складних членів речення.

Називний відмінок з інфінітивом виконує в реченні роль складного підмета і складається з іменника або особового займенника у називному відмінку та інфінітива. Цей зворот вживається у таких випадках:

а) коли присудок виражений дієсловами to ask, to say, to think, to know, to expect, to suppose, to hear, to see, to report, to describe, to advice, to order. У таких реченнях дієслово-присудок вживається у пасивному стані:

He is said to be a good singer. – Говорять, що він добрий співак.

They were advised to come in time. – Їм порадили прийти вчасно.

б) коли присудок виражений дієсловами to seem, to appear, to happen, to turn out. У таких реченнях дієслово-присудок вживається в активному стані:

Roman seems to know English well.- Здається, роман добре знає англійську мову.

He seemed to have forgotten the poem. – Він, здавалось, забув вірша.

в) коли іменна частина присудка виражена прикметниками sure, certain, likely:

He is likely to have received my parcel. – Він, напевно, вже одержав мою посилку.

He is sure to come to Kyiv. – Він, напевно, приїде до Києва.

Об’єктний відмінок з інфінітивом складається з іменника або займенника в об’єктному відмінку та інфінітива і виконує роль складного додатка. Вживається після дієслів to want, to like, should(would) like, to expect, to prefer, to know, to think, to advise, to ask, to tell, to help і деяких інших:

He wanted me to come today. – Він хотів, щоб я прийшов сьогодні.

I expect my sister to write a letter.- Я сподіваюсь, що моя сестра напише листа.

John wishes the work to be done at once. – Джон хоче, щоб робота була виконана негайно.

Після дієслів to let, to make, to hear, to see, to watch, to notice, to feel інфінітив вживається без частки to:

I saw him run to the river. – Я бачив, як він побіг до річки.

I saw her cross the street. – Я бачив, як вона перейшла вулицю.

Прийменниковий інфінітивний комплекс починається з прийменника for, за яким ідуть іменник або займенник в обєктному відмінку та інфінітив:

It is difficult for him to do this exercise. – Виконувати цю вправу для нього дуже важко.

For me to hear you is a pleasure. – Почути тебе – для мене задоволення.

I waited for Johnny to speak. – Я чекав, поки заговорить Джонні.

Герундій

Герундій має неозначену і перфектну форми активного і пасивного стану. За формами він збігається з відповідними формами дієприкметника:

 

Gerund	Active voice	Passive voice
Indefinite	helping	being helped
Perfect	having helped	having been helped

Неозначена форма герундія (Indefinite Gerund) означає дію, одночасну з дією, вираженою дієсловом-присудком; дію, яка відноситься до майбутнього часу; дію, безвідносну до часу виконання:

I am fond of reading. – Я люблю читати.

We think of going there in an hour. – Ми думаємо піти туди через годину.

We know of his studying here. – Ми знаємо, що він вчиться тут.

I know of his translating that poem. – Я знаю, що він перекладає цей вірш.

 

Перфектна форма герундія (Perfect Gerund) виражає дію, що передує дії, вираженій дієсловом-присудком речення:

I don’t remember having read this book. – Я не пам’ятаю, щоб раніше читав цю книгу.

I know of his having translated that poem. – Я знаю, що він переклав цей вірш.

Герундій і присвійний займенник або іменник у присвійній формі, які стоять перед ним, утворюють герундіальний комплекс:

I remember his taking part in the competition. – Я пам’ятаю, що він брав участь у змаганнях.

Неозначений або перфект ний герундій у пасиві вживається наступним чином:

He knows of being praised. – Він знає, що його хвалять.

He knows of having been praised. – Він знає, що його похвалили.

He knows of her being praised. – Він знає, що її хвалять.

He knows of her having been praised. – він знає, що її похвалили.

Герундій або інфінітив вживаються після дієслів: t o like, to dislike, to continue, to prefer, to start, to begin, to finish, to intend, to remember.

Після наступних дієслів вживається тільки герундій: to enjoy, top avoid, to stop, to postpone, to need, to require, to mind, to mention, to suggest.

Герундій вживається після дієслів, прикметників і деяких словосполучень з різними прийменниками:

· of: to think, to hear, to know, to inform, to approve, to suspect, to be proud, to be fond, to be afraid, to be tired, to be sure, to be capable, to be incapable, to accuse, to blame.

· at: to be good, to be disappointed, to be surprised, to be astonished, to be glad, to be clever.

· with: to be pleased, to be satisfies.

· in: to be interested, to succeed, to result, to assist, to be engaged.

· on: to depend, to insist, to count.

· to: to object, to be (get) used, to devote oneself, to be grateful.

· for: to thank, to be famous, to be responsible, to apologize.