2017-11-30
1052
Експлуатаційні властивості переважної більшості деталей машин (зносостійкість, витривалість, опір корозії та ін.) залежать від розмірної точності та якості їх поверхонь. Якість поверхонь визначається сукупністю таких характеристик: шорсткості поверхонь, фізико-механічних властивостей (твердість, мікротвердість, величина залишкових напружень та ін.) та мікроструктури поверхневого шару.
Точність розмірів і шорсткість поверхонь деталей визначаються способом (послідовністю способів) її механічної обробки. Кожному способу механічної обробки відповідає свій діапазон розмірної точності та висоти мікронерівностей.
Для забезпечення необхідних фізико-механічних властивостей поверхневого шару деталі машин підлягають обробці по зміцненню.
У роботі проводиться вибір і визначення послідовності способів механічної та зміцнюючої обробки, які забезпечують необхідну розмірну точність і якість поверхонь деталі, тобто необхідні експлуатаційні властивості.
При виборі та визначенні способу (послідовності способів) механічної та зміцнюючої обробки необхідно слідувати технічним вимогам креслень деталі.
|
|
|
У разі якщо досягнення однакових параметрів якості поверхонь можливе при різних способах механічної обробки, проводиться порівняння їх собівартості за приведеними витратами Сп.в..
Собівартість розраховується за формулою
де Тшт – штучний час операції.
Значення приведених витрат штучного часу, середньої економічної точності наведені в табл. Д.2.1.
Технологічні можливості деяких способів обробки для зміцнення поверхонь наведені в табл. Д.2.2.
Використовуючи вихідні дані, а також відомості з табл. Д.2.1. та Д.2.2, здійснюють вибір і визначення послідовності способів обробки деталі. Під час визначення способу слід мати на увазі, що сталі з вмістом вуглецю до 0,4% піддаються хіміко-термічній (термодифузійній) обробці. Поверхневе пластичне деформування використовується для нетермооброблюваних деталей. Абразивна фінішна обробка проводиться після хіміко-термічного або термозміцнення.
