2017-11-30
512
Таблиця 2.2
Зміст завдання для оброблення внутрішньої поверхні
| Тип поверхні | Матеріал | Вимоги до розмірної точності і якості поверхонь деталі | ||||
| Квалітет | Ra, мкм | Твердість | Величина залишкових напружень, Па | Товщина зміцнюючого шару, мм | ||
| Внутрішня циліндричного отвору | Сталь 40ХМ | 0,4 | 55 HRC | 0,3 |
Виходячи з даних змісту завдання (табл. 2.2) та діючи в тій же послідовності, що і в першому випадку (п. 2.3), з таблиці Д.2.1 вибираємо послідовність способів механічної обробки при обробці внутрішньої поверхні для циліндричного отвору: зенкування або чорнове розточування чи протягування; тонке розточування і хонінгування. У даному випадку можливі три варіанти попередньої обробки отвору. У якості критерію вибору способу обробки проводиться за результатами визначення собівартості. На основі даних таблиці Д.2.1, визначаємо собівартість кожного варіанту обробки.
Позначимо собівартості:
· зенкерування С1;
· чорнове розточування С2;
· протягування С3.
Тоді
С1 = (237∙1,53)/60 = 6,04 грн;
|
|
|
С2 = (361∙1,49)/60 = 8,96 грн;
С3 = (268∙0,8)/60 = 3,57 грн.
Таким чином, по мінімальній собівартості перевагу слід віддати протягуванню.
Матеріал деталі містить С = 0,4 %. З урахуванням вимог до фізико-механічних властивостей поверхневого шару пропонується виконання зміцнення (див. табл. Д.1.2) — поверхневе гартування з нагріванням СВЧ. Уся послідовність способів обробки представлена на рис. 2.2.
Рис. 2.2. Схема послідовності способів і результатів оброблення внутрішньої циліндричної поверхні
