double arrow

Приклад оброблення внутрішньої поверхні

Таблиця 2.2

Зміст завдання для оброблення внутрішньої поверхні

Тип поверхні Матеріал Вимоги до розмірної точності і якості поверхонь деталі
Квалітет Ra, мкм Твердість Величина залишкових напружень, Па Товщина зміцнюючого шару, мм
Внутрішня циліндричного отвору Сталь 40ХМ 0,4 55 HRC 0,3

Виходячи з даних змісту завдання (табл. 2.2) та діючи в тій же послідовності, що і в першому випадку (п. 2.3), з таблиці Д.2.1 вибираємо послідовність способів механічної обробки при обробці внутрішньої поверхні для циліндричного отвору: зенкування або чорнове розточування чи протягування; тонке розточування і хонінгування. У даному випадку можливі три варіанти попередньої обробки отвору. У якості критерію вибору способу обробки проводиться за результатами визначення собівартості. На основі даних таблиці Д.2.1, визначаємо собівартість кожного варіанту обробки.

Позначимо собівартості:

· зенкерування С1;

· чорнове розточування С2;

· протягування С3.

Тоді

С1 = (237∙1,53)/60 = 6,04 грн;

С2 = (361∙1,49)/60 = 8,96 грн;

С3 = (268∙0,8)/60 = 3,57 грн.

Таким чином, по мінімальній собівартості перевагу слід віддати протягуванню.

Матеріал деталі містить С = 0,4 %. З урахуванням вимог до фізико-механічних властивостей поверхневого шару пропонується виконання зміцнення (див. табл. Д.1.2) — поверхневе гартування з нагріванням СВЧ. Уся послідовність способів обробки представлена на рис. 2.2.

 

Рис. 2.2. Схема послідовності способів і результатів оброблення внутрішньої циліндричної поверхні






Сейчас читают про: