Диференційно-діагностичні алгоритми та стандарти надання невідкладної допомоги при пароксизмальних тахікардіях
Клініко-патогенетичні варіанти
· тахікардія з вузьким комплексом (QRS < 0,12 c)
Представлена різними формами суправентрикулярних тахікардій. Найбільш частими варіантами суправентрикулярних тахікардій є реципрокні тахікардії, а саме реципрокна АВ-тахікардія (виникає внаслідок продольної дисоціації АВ-вузла) і тахікардія при наявності додаткових шляхів проведення (ортодромна форма при синдромі WPW).
♦ тахікардія з широким комплексом (QRS > 0,12 c)
- шлуночкова пароксизмальна тахікардія.
Мономорфна ШТ
Поліморфна без подовженого інтервалу Q-T
Поліморфна з подовженим інтервалом Q-T (пірует-тахікардія)
- суправентрикулярна тахікардія з фоновою блокадою ніжки пучка Гіса або з аберацією комплексів (частотно-залежною блокадою)
- антидромна форма тахікардії при синдромі WPW.
До суправентрикулярного варіанту тахікардії з широким комплексом слід схилятись у випадках молодих пацієнтів і великої ЧСС тахікардії (> 200 за 1 хв) та пацієнтів із відсутністю важких органічних уражень міокарда, оскільки патоморфологічним субстратом шлуночкових тахікардій, як правило, виступають: перенесений інфаркт міокарда, хронічна аневризма серця, кардіопатії, некомпенсовані вади серця.
Верифікація варіанту тахікардії може проводитись за допомогою:
♥ попередні ЕКГ
♥ вагусних проб (проба з затримкою дихання і напруженням, масаж каротидного синусу, натискання на сонячне сплетіння, викликання блювотного рефлексу);
♥ черезстравохідної ЕКГ;
♥ фармакологічної проби з АТФ.
♦ тахікардія з вузьким комплексом
1 варіант – гемодинамічно нестабільний перебіг аритмії (безпосередня загроза життю пацієнта)
Методом вибору є електрична кардіоверсія, яка проводиться за життєвими показами
Альтернатива:
Гіпотензія – Черезстравохідна електростимуляція або в/в введення мезатону в дозі 1 мл на малому розведенні
Ангінозний напад або виражена депресія сегменту ST – аміодарон в/в
2 варіант – відносно стабільний перебіг аритмії
♥ вагусні проби
♥ АТФ в/в болюсно (1 мл - 10 мг) при неефективності через 5 хв введення повторюють у дозі 2 мл - 20 мг) при неефективності через 5-10 хв введення повторють у дозі 3 мл - 30 мг)
Або Аденокор в/в болюсно в дозі 6-12 мг (2-4 мл)
↓
♥ Ізоптин в/в болюсно або в/в бета-блокатор
Ізоптин (фіноптин, лекоптин) 0,25% - 2 мл (5 мг) в/в вводиться в дозі 2-4 мл (5-10 мг). Стартова доза залежить від фонового рівня АТ.
Беталок (метопролол) в ампулах по 5 мл (в 1 мл/1 мг препарату). 5 мг препарату розводять на 20 мл розчину і вводять протягом 5-10 хв. При необхідності через 5-10 хв введення препарату повторюють в тій же дозі. Максимальна доза препарату складає 20 мг.
↓
♥ новокаінамід, пропафенон або аміодарон
Новокаінамід 10% по 5 і 10 мл вводиться в/в крапельно у дозі 10-15 мл на розведенні 50 мл протягом до 30 хв.
Аміодарон 5% - 3 мл (150 мг). У даному випадку доцільно вводити в/в крапельно в дозі 300-450 мг на розведенні 100-200 мл протягом 1 години.
♥ електрична кардіоверсія
♦ Тахікардія з широким комплексом (суправентрикулярний варіант без предекзитації)
(попередній алгоритм)
♦ Тахікардія з широким комплексом (суправентрикулярний варіантпри синдромі WPW)
♥ новокаінамід, пропафенон або аміодарон
♦ Тахікардія з широким комплексом (ШТ)
1 варіант – гемодинамічно нестабільний перебіг аритмії (безпосередня загроза життю пацієнта)