Більшість документів, на підставі яких здійснюється бухгалтерський облік, формуються за межами бухгалтерії. Першою операцією з документами є прийняттяїх від сторонніх структурних підрозділів. Отримані документи підлягають обробці. Мета якої – підготувати їх для подальших бухгалтерських записів. Обробка документів полягає у виконанні наступних робіт:
- перевірка;
- оцінка;
- групування;
- контирування.
Перевірка документів – це визначення їх суті, юридичної підстави й арифметична правильність. З’ясовується достовірність здійснених операцій, встановлюється повнота і правильність заповнення документів, справжність підписів.
Розцінка документів – проводиться тоді, коли документ за порядком складання надходить до бухгалтерії. Суть її полягає в тому, що у відповідних графах в документі проставляється грошова оцінка, тобто ціна і сума та натуральні показники.
Перевірені та про таксовані документи групуються за певними ознаками:
- однорідність змісту;
- матеріально-відповідальна особа;
- характер витрат.
Потреба в такому групуванні зумовлена тим, що протягом певного часу до бухгалтерії надходять багато документів однорідних за певними ознаками. Тому з метою зменшення роботи для бухгалтера, документи групуються для відображення господарських операцій на бухгалтерських рахунках.
Первинна обробка документів завершується визначенням рахунків, які взаємопов’язанні змістом господарського факту, зафіксованого в документах. Такий зв’язок називається кореспонденцією рахунків.
Документи, на підставі яких зроблені записи, називаються використаними і передаються в архів, де зберігаються на протязі встановленого терміну.