Документування господарських операцій важливий методичний прийом

Документування господарських операцій важливий методичний прийом.

Класифікація документації.

Зміст та вимоги до документації.

Первинна обробка документів.

Інвентаризація як метод бухгалтерського обліку.

 

Документування господарських операцій важливий методичний прийом

Бухгалтерський облік здійснює суцільне і безперервне спостереження за господарськими процесами, відображаючи їх в документах, які складаються на кожну господарську операцію. При цьому бухгалтерський документ являє собою письмове свідоцтво певної форми і змісту про факт здійснення господарської операції. У документах зазначається вся інформація необхідна для економічної й юридичної характеристики фіксованих господарських операцій.

Крім того в бухгалтерських документах описані бухгалтерські процедури: реєстрація, узагальнення, систематизація, контроль і аналіз. Процес фіксації господарських фактів у документах називається документацією.

Процес документації складається з трьох елементів:

1) сприйняття господарського факту;

2) вимірювання його в натуральних і вартісних показниках;

3) фіксування на носіях даних про первинне спостереження.

Отже, в загалі документ – це письмове свідчення про здійснення господарських операцій, що надає юридичної сили даним бухгалтерського обліку.

Бухгалтерський документ – це документ, який містить відомості про господарську операцію і є юридичним доказом її здійснення.

Документування має важливе значення в управлінні діяльності підприємства:

1) документи дають розпорядження на здійснення господарських операцій;

2) документи виступають обґрунтуванням операцій, що здійснюються;

3) документи використовують для попереднього та наступного контролю за законністю та доцільністю господарських операцій, дотриманням державної дисципліни;

4) документи забезпечують контроль за збереженням майна підприємства та раціональним його використанням;

5) документи використовуються судовими органами при розгляді господарських позовів як письмове підтвердження здійснення господарських операцій.

Документообіг – це рух документів з моменту їх складання чи одержання від інших підприємств до передавання на зберігання в архів після здійснення певних записів в облікових реєстрах.

Основні етапи документообігу:

1) складання й оформлення документа;

2) прийняття документа бухгалтерією;

3) рух документа відділами;

4) передавання документа для обробки засобами обчислювальної техніки й повернення назад;

5) передавання документа в архів на зберігання.

За Законом України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» первинний документ – документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.

Будь-який документ виконує певні функції. Одночасно може виконуватися одна чи декілька функцій, завдяки чому документ задовольняє потреби осіб, які працюють з документами. Серед функцій документів (рис. 5.1) прийнято виділяти загальні (достатньо типові й притаманні всім без винятку документам) та специфічні (особливі, властиві певним документам).

 

Рис. 5.1. Функції документа

Таким чином, документація – це спосіб оформлення господарських операцій відповідними документами, призначеними для первинного спостереження за господарськими операціями як обов'язкова умова відображення їх в обліку.

Сутність бухгалтерських документів полягає в тому, що вони, фіксуючи факти здійснення господарських операцій, є основою для їх реєстрації та бухгалтерського обліку, в цілому. Від якості оформлення документів залежать повнота й вірогідність показників обліку та звітності.