Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору

Третіми особами, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, є суб’єкти цивільних процесуальних правовідносин, які вступають у порушену цивільну справу з метою захисту своїх особистих прав, свобод чи інтересів, пред’явивши позов до однієї чи обох сторін.Характерною ознакою таких осіб є саме пред’явлення самостійної вимоги щодо предмета матеріального спору між сторонами, а не наявність самостійних прав на нього, так як такі права можуть бути визначені тільки рішенням суду.

Треті особи із самостійними вимогами можуть і не вступати в процес у справі між сторонами, а порушити самостійну справу — пред'явити позов до тієї із сторін, яка, одержавши позитивне рішення суду на свою користь, порушила чи поставила під загрозу їх права та інтереси з приводу спірного об'єкта. Вони не бажають закінчення вирішення судом справи, оскільки в них є побоювання, що визнання права за стороною може утруднити чи зробити неможливим одержання спірного об'єкта, хоч у майбутньому суд і визнає право за ними на цей об'єкт. Розгляд справи за їх участю дає можливість зекономити час та процесуальні засоби, зменшити судові витрати та запобігти ухваленню судом протилежних за змістом рішень.

Треті особи заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору, а тому можуть претендувати на весь предмет чи на його частину.

Закон не забороняє участь в одній справі кількох третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмета спору. При цьому, якщо третя особа вступає в процес, в якому вже є третя особа з самостійними вимогами, позов пред'являється лише до сторін (або до однієї з них) і не може бути пред'явлений до третьої особи, яка вступила в процес раніше.

Вступ у справу третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, є важливим тактичним прийомом. Залучення третіх осіб з тактичних міркувань змінює розстановку сил в процесі, розширює предмет доказування, ускладнює судовий розгляд. Крім позивача на предмет позову претендує інша особа.

Часова межа

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, можуть вступити у цивільний процес до початку судових дебатів, оскільки згідно ч. 9 ст. 193 ЦПК позовну заяву від третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору, подану після початку судових дебатів, суд своєю ухвалою повертає заявнику.

Форма участі

Треті особи, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, приєднуються до справи за власною ініціативою, пред'явивши позовні вимоги до однієї або до обох сторін. Позовна заява повинна відповідати всім вимогам, що пред’являються до позовних заяв. А тому щодо позовних заяв третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги щодо предмету спору, поширюються правила ст.ст. 118-120 ЦПК. Крім цього, позовна заява третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору, оплачується судовим збором.

Але вона має й свої особливості. У позовній заяві третьої особи слід зазначити, що вона подається третьою особою, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору в іншій судові справі (там, де у звичайній позовній заяві пишеться «позивач» буде написано «третя особа, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмета спору»), і зазначити сторін цієї справи та у якого судді у провадженні ця справа перебуває. В іншому випадку позовна заява третьої особи, яка нічим не відрізняється від звичайних позовних заяв, не потрапить у ту справу, в яку вона подається.

Оскільки процесуальною формою втілення самостійної вимоги третьої особи буде позовна заява, то у ній необхідно викласти зміст позовних вимог, обставини, що обґрунтовують ці вимоги на предмет спору між сторонами, із зазначенням доказів, що стверджують позов. Цим самим підтверджується зв'язок між вимогою третьої особи і спірними правовідносинами сторін

23. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору.