Проектування машин для нарізання хліба

 

3.4.1. Машини для нарізання хліба (типу МРХ)

При проектуванні машин для нарізання хліба, як і інші машини періодичної дії, працюючих із порційними штучними продуктами, початковим параметром є кутова швидкість подачі робочого органу, яка дорівнює у даному випадку швидкості обертання водила (кількість різів за хвилину) і знаходиться із виразу:

; (3.4.1)

де Q – продуктивність, кг/год;

m – маса порції продукту, кг;

t₁ – тривалість завантаження порції хліба, с;

L – довжина продукту, м;

n – частота обертання водила, хв^-1;

h – товщина відрізаної скибки, м.

Для розрахунків приймають: m = 0,8...1,0 кг; L = 0,18… 0,2 м; t₁ = 6...9 с.

Потрібна потужність визначається за формулою

 

(3.4.2)

 

де q – питомий опір різанню продукту, Н/м;

r – радіус водила, м (r = 0,09м);

D – величина діагоналі поперечного перерізу порції хліба, м;

η – ККД механічних передач від двигуна до ножа хліборізки.

Коефіцієнт ковзання розраховується за формулою

 

; (3.4.3)

 

де К_β – коефіцієнт ковзання;

R – радіус дискового ножа, м;

α – кут загострення дискового ножа, ^о;

і – передатне відношення.

Для розрахунків приймають: R = 0,1555 м; α = 35º...40º.

За розрахованою споживчою потужністю підібрати електродвигун серії 4А.

Передатне відношення планетарної ланцюгової передачі знаходиться за формулою:

 

де Z₁, Z₂ – кількість зубців зірочок на валу водила і ножа, відповідно.

Кількість зубців меншої зірочки прийняти Z₂ = 9...10, де менше значення Z₂ відповідає більшим значенням k_β. Величину Z₁ округлити до цілого числа.

Розрахунок ланцюгової передачі виконати далі за загальномашино-будівельною методикою, прийнявши, що передача, яка розраховується передає (0,7...0,8)^.N без урахування ККД. Неврахована частина потоку потужності витрачається на обертання ножа відносно головної осі.

До захисту представити: збірне креслення хліборізки (у двох проекціях на 1 аркуші формату А1); робочі креслення дискового ножа, робочого вала та двох зірочок (4 формату А3 на 1 аркуші формату А1).

Розміри на збірних і робочих кресленнях повинні відповідати розрахованим.

3.5. Проектування машин і механізмів для просіювання та перемішування харчової сировини.

3.5.1. Просіювачі (типу МПП ІІ-1, МС 24, МПМ-800)

Теоретична продуктивність просіювача визначається за формулою

 

(3.5.1)

де Q – теоретична продуктивність просіювача, кг/год;

F₀ – сумарна площа отворів барабана-сита, м²;

υ – швидкість проходження частинок крізь отвори барабана-сита, м/с;

ρ_H – насипна маса продукту, кг/м³ (приймають залежно від продукту, який просіюють);

φ – коефіцієнт використання поверхні сита, що показує, яку частину загальної площі бокової поверхні барабана-сита займає просіюваний продукт за стаціонарного режиму роботи.

За даними досліджень φ = 0,3…0,4. При цьому мінімальні значення φ приймають для сипучих продуктів із невеликими густиною та розмірами частинок, максимальні значення φ – для продуктів із великими відповідними показниками.

Для борошна всіх видів приймають φ = 0,3; для дроблених круп, дрібної солі і цукру φ = 0,35; для грубої солі φ = 0,4.

Сумарна площа отворів барабана-сита визначається за формулою

 

, (3.5.2)

 

де К_С – коефіцієнт перерізу барабана-сита, що показує, яка частина площі бокової поверхні сита належить отворам (для плетених сит К_С = 0,5…0,8; для сит № 1,2…1,4 К_С = 0,5…0,6; для сит № 2,8 К_С = 0,6…0,7; для сит №4 К_С = 0,7…0,8);

D_C – діаметр барабана-сита, м;

Н_С – висота барабана-сита, м.

Швидкість проходження частинок продукту крізь отвори барабана-сита визначають за формулою

(3.5.3)

 

де n_С – частота обертання барабана-сита, с^-1 (для розрахунків можна використати значення n_С = 12….13с^-1);

К_пр – коефіцієнт прослизання частинок продукту по поверхні барабана-сита (за експериментальними даними К_пр = 0,7…0,8).

Числове значення діаметра барабана-сита розраховується за формулою:

 

(3.5.4)

 

Значення Н_С визначають за формулою

 

Розрахунок потрібної потужності двигуна просіювача проводять після визначення його конструктивних особливостей (аналогічно з відомими машинами і механізмами, які використовуються для просіювання).

 

(3.5.5)

де N₀ – потрібна потужність, кВт;

N₁ – потужність, яка необхідна для подолання сили тертя продукту об поверхню барабана-сита, Вт;

N₂ – потужність, яка необхідна для обертання барабана-сита з продуктом із заданою частотою, Вт;

η – загальний коефіцієнт корисної дії передатного механізму просіювача.

Значення N₁ розраховують за формулою

 

(3.5.6)

 

де m_пр – маса продукту, що завантажений у барабан-сито, кг;

g – прискорення вільного падіння, м/с²;

f – коефіцієнт тертя ковзання продукту об поверхню барабана-сита (значення f залежить від виду продукту та конструкції барабана-сита, для плетених сит приймають f = 0,82…0,92);

– кутова швидкість обертання барабана-сита, рад/с.

Масу продукту, яку завантажено в барабан-сито, розраховуємо за формулою:

 

де - коефіцієнт завантаження барабана-сита продуктом (приймають = 0,3…0,6).

Кутову швидкість обертання барабана-сита визначають за формулою:

 

Значення потужності N₂ розраховують за формулою

 

(3.5.7)

де - маса барабана-сита, кг.

Масу барабана-сита визначають за формулою

 

 

де V_C – об’єм конструкції барабана-сита, м³;

- густина матеріалу барабана-сита, кг/м³ (приймають = 7000 кг/м³).

Об’єм конструкції барабана-сита визначають за формулою

 

 

де - товщина дроту плетеного сита, м (приймають = 0,001…0,002м);

- товщина дна барабана-сита, м (приймають = 0,0015…0,003 м).

Загальний коефіцієнт корисної дії η передатного механізму просіювача визначають як добуток коефіцієнтів корисної дії всіх передач, які використовуються в конструкції просіювача, а також підшипників кочення і ковзання за формулою:

 

За розрахованою споживчою потужністю підібрати електродвигун серії 4А.

До захисту представити: збірне креслення механізму МПП або МС з приводом МПМ (у двох проекціях на 1 аркуші формату А1); робочі креслення корпуса ситового барабана, сита, шестерні, шківа, приводного вала (4 формату А3 на аркуші формату А1).

Розміри на збірних і робочих кресленнях повинні відповідати розрахованим.

 

3.5.2. Збивальні машини (типу МВ-6, МВ-35М, МВМ-100, МС 4-20, МВП ІІ-1)

Основним конструктивним параметром збивальних машин, що характеризує їхню продуктивність, є об’єм робочого бачка, який розраховують за формулою

, (3.5.8)

 

де V - об’єм робочого бачка, м³;

Q – продуктивність збивальної машини, кг/год;

- густина суміші продуктів, які оброблюються, кг/м³;

- коефіцієнт завантаження бачка (під час збивання білково-яєчних сумішей, вершків, сметани приймають = 0,3…0,4, масляних кремів - = 0,4…0,6);

- відповідно тривалість завантаження, обробки та вивантаження продуктів, с ( тривалість обробки приймають на основі відомих технологічних вимог).

Густину суміші оброблюваних продуктів розраховують за такою формулою

 

,

 

де - маса компонентів a,b,c, які входять до складу суміші або її рецептури, кг;

- відповідно густина компонентів, кг/м³.

 

Найменування продукту	Густина, кг/м3
Масло вершкове
Цукор-пісок
Ванілін
Яєчні білки та жовтки
Вершки
Сметана
Молоко

 

Розрахунок геометричних параметрів збивальної машини з планетарним рухом робочих органів проводять таким чином.

Якщо припустити, що діаметр бачка D дорівнює його висоті H, а форма бачка являє собою циліндр, то діаметр бачка можна розрахувати за формулою

 

. (3.5.9)

 

Діаметр дна бачка D_ДН визначають за формулою

 

 

Висоту циліндричної частини бачка Н₁ можна розрахувати за формулою

 

 

Висоту нижньої окружної частини бачка Н₂ можна розрахувати за формулою

 

Максимальний діаметр збивальної машини d визначають за формулою

 

 

Максимальну висоту збивача h визначають за формулою

 

Радіус водила

Радіуси ділильних кіл сонячного R та планетарного r коліс визначають за формулою

 

Розраховуючи значення R, r, користуються їхнім заданим співвідношенням

 

.

 

Потужність електродвигуна збивальної машини розраховують за формулою

, (3.5.10)

де N₀ – потрібна потужність, кВт;

М_кр – момент сили, що необхідна для подолання лопатевого опору продукту, Н^.м;

ω_в – кутова швидкість водила, рад/с;

К_а – коефіцієнт запасу потужності, який враховує пусковий момент, коли виникають підвищені навантаження (приймають К_а = 1,1);

η – загальний ККД приводу машини.

Момент сили, необхідний для збивання продукту робочим органом, розраховують за формулою

,

де Р – сила опору продукту, яка виникає під час збивання, Н.

,

де ξ – питомий коефіцієнт опору збивальної суміші (прийняти залежно від виду продукту та швидкості збивання υ_сер);

F - площа проекції прутків або лопатей збивача, який рухається, на площину, перпендикулярну напрямку її максимальної швидкості, м²;

υ_сер – середня швидкість руху робочого органа, м/с.

,

де К_в – коефіцієнт використання площі робочого органа, що показує, яку частку його загальної площі займають прутки або лопаті (для багатопруткових, плоскорешітчатих та фігурних приймають К_в = 0,7…0,8; для однопруткових, гачкоподібних і рамних К_в = 0,1…0,2; для лопатевих К_в = 0,3…0,4).

Середню швидкість руху робочого органа розраховують за формулою

 

.

Кутову швидкість водила розраховують за формулою

,

де n_В – частота обертання водила, хв^-1.

Для збивальних машин із плавним регулюванням швидкості руху робочого органа значення n_В = 60…185 хв^-1.

Для збивання білково-яєчних сумішей, вершків приймають n_В = 120…185хв^-1; для збивання масляних кремів, помадок та інших сумішей густої консистенції n_В = 60…90хв^-1; для сметанних кремів, рідкого тіста n_В = 90…120хв^-1. Питомий коефіцієнт опору продукту при збиванні масляних, вершкових кремів зі швидкістю збивання υ_СЕР = 0,7…1,5 м/с – ξ = 3 ^. 10³; для яєчно-білкових цукрових сумішей, сметанних кремів, збитих вершків зі швидкістю збивання υ_СЕР = 1...2,2 м/с – ξ = 20…30.

Загальний ККД передатного механізму збивальної машини розраховується за формулою

,

 

де η_П – ККД пасової передачі;

η_З – ККД зубчастої передачі;

η_ПК – ККД підшипників кочення.

Величина еквівалентної в’язкості визначається за таблицею, що зазначена вище.

За розрахованою споживчою потужністю підібрати електродвигун серії 4А.

Вибір аналога здійснюється за певним параметром – розрахунковим об’ємом бачка.

При виконанні розрахунків прийняти потужність, яка передається планетарною передачею, рівною 0,5...0,6 N, без урахування ККД. Неврахована частина потоку потужності витрачається на обертання збивальника відносно головної осі.

До захисту представити: збірне креслення збивальної машини (у двох проекціях на 1 аркуші формату А1); робочі креслення литого збивальника, шестерні, колеса і одного із валів планетарної передачі (4 формату А3 на 1 аркуші форматуА1).

Розміри на збірних і робочих кресленнях повинні відповідати розрахованим.

 

3.5.3. Фаршемішалки (типу МС 8-150)

Основним параметром, що характеризує продуктивність механізму, є об’єм робочої камери, який визначають із виразу.

 

(3.5.11)

 

де Q – продуктивність механізму, кг/год;

V – об’єм робочої камери, м³;

γ – насипна маса фаршу, кг/м³;

φ_З – коефіцієнт заповнення об’єму камери;

τ_З, τ_О, τ_В – тривалість завантаження, обробки і вивантаження порції продукту, с.

Об’єм робочої камери розраховується за формулою

 

 

де R – радіус обертання лопаті, м;

с – відстань між внутрішньою поверхнею робочої камери й лопаттю, м (прийняти с = 0,003 м);

l – довжина робочої камери, м.

Радіус обертання лопаті знаходять за формулою

 

,

де К_пр – коефіцієнт проковзування продукту;

n – частота обертання лопаті, с^-1.

Електродвигун приводу підбирають, виходячи з потрібної потужності N₀, що визначається за формулою

(3.5.12)

де Р – сила, необхідна для подолання опору перемішуванню, Н;

υ – швидкість поступального руху продукту вздовж осі вала, м/с;

К_а – коефіцієнт запасу потужності;

η – ККД передатного механізму, η = 0,96.

Знаходимо силу опору фаршу при перемішуванні за формулою

 

 

де - опір перемішуванню однією лопаттю, Па (прийняти = 8кПа);

F – площа лопаті, м²;

z – кількість лопатей, встановлених в одному ряді, шт.

Площа лопаті дорівнює

,

 

де В – ширина лопаті, м (прийняти В = 0,09 м).

Швидкість поступального руху продукту вздовж осі вала розраховується за формулою

 

де υ₀ – швидкість осьового зсуву продукту однією лопаттю, м/с;

ψ – коефіцієнт, що враховує періодичність зсуву продукту вздовж осі мішалки.

Швидкість осьового зсуву продукту однією лопаттю розраховується за формулою

 

де f – коефіцієнт тертя фаршу об лопать;

α – кут нахилу лопаті до осі приводного вала, ^о.

Коефіцієнт ψ, що враховує періодичність зсуву продукту вздовж осі мішалки, знаходиться за формулою

 

При проектуванні прийняти: коефіцієнт заповнення камери φ_З = 0,6...0,7; тривалість циклу обробку Т_р = 100с; довжина робочої камери l = 0,26 м; кут нахилу лопаті до осі обертання α = 35^о; частота обертання лопаті n = 2,83 с^-1.

За розрахованою споживчою потужністю підібрати електродвигун серії 4А.

До захисту представити: збірне креслення механізму с приводом (у двох проекціях на 1 аркуші формату А1); робочі креслення робочого вала, лопаті, шестерні чи колеса і вала редуктора (4 формату А3 на 1 аркуші формату А1).

Розміри на збірних і робочих кресленнях повинні відповідати розрахованим.

3.5.4. Салатомішалки (типу МС 25-200)

Основним параметром, який характеризує продуктивність механізму, є об’єм робочої камери, що знаходять із виразу:

 

(3.5.13)

де V – об’єм робочої камери, м³;

γ – насипна маса компонентів оброблюваної суміші продуктів, кг/м³;

φ – коефіцієнт заповнення об’єму камери;

t₁, t₂, t₃ – середній час завантаження, обробки і розвантаження порції продукту, с.

V = π^.R²^.H,

 

де R, H – радіус і висота робочої камери, м.

При проектуванні прийняти: H = 2^.R; φ = 0,30...0,35; t₁ = 10...15с; t₂ = 100...120с; t₃ = 50...60с.

Електродвигун приводу підібрати виходячи із споживчої потужності, яка знаходиться із формули:

 

, кВт, (3.5.14)

 

де n – кутова швидкість обертання бачка, об/хв.;

g – прискорення сили тяжіння, м/с²;

α – кут нахилу осі бачка до горизонту;

η – ККД механічних передач.

При розрахунках прийняти: α =60º; n = 20...30 об/хв.

За розрахованою споживчою потужністю підібрати електродвигун серії 4А.

До захисту представити: складальне креслення механізму з приводом (у двох проекціях на 1 аркуші формату А1); робочі креслення бачка, черв’яка, черв’ячного колеса і вала (4 формату А3 на 1 аркуші формату А1).

Розміри на складальних і робочих кресленнях повинні відповідати розрахованим.

 

ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ

1. Оборудование предприятий общественного питания. в 3-х т. Т.1:, Механическое оборудование / В.Д.Елхина А.А.Журин, Л.П. Проничкина и др.2 – е изд., переработ. – М: Экономика, 1987. – 447 с.

2. Обладнання підприємств переробної і харчової промисловості. І.С. Гулій та ін.- Вінниця: Нова книга, 2001.- 576 с.

3. Дейниченко Г.В. Оборудование предприятий питания. Под редакцией Дейниченко Г.В. Х.: Мир техники, 2000. -256 с.

4. Гуляев В.А. Оборудование предприятий торговли и общественного питания. – М.: Инфра-М. 2002.- 234 с.

5. Курсовое проектирование по деталям машин. – М.: Машиностроение.

6. Барышев А.И. Дипломное проектирование оборудования перерабатывающих и пищевых производств: навч.посібник / А.И. Барышев, И.Н. Заплетников. – Донецк: ДонГУЭТ, 2004. – 204с.

7. Шадрин М.А. Оборудование предприятий общественного питания. Ч. 1. Механическое и торговое оборудование. 2007. – 224 с.

8. Обладнання підприємств харчової і переробної промисловості //За ред. Мирончука В.Г. Підручник. – Вінниця: Нова книга, 2007. – 648 с.

9. Устаткування закладів ресторанного господарства: Навч. посіб. / І.О.Конвісер, Г.А. Бублик, Т.Б. Паригіна, Ю.М. Григор’єв; за ред. І.О.Конвісер. – К.: Київ. нац. торг.-екон. ун- т, 2005. – 566с.

 

ДОДАТКИ

 

Д.1. Приклад оформлення титульного аркуша

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ, МОЛОДІ ТА СПОРТУ УКРАЇНИ Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського Кафедра обладнання харчових виробництв   КУРСОВИЙ ПРОЕКТ   з дисципліни: «УСТАТКУВАННЯ В ГАЛУЗІ» на тему: «ПРОЕКТУВАННЯ МАШИНИ ДЛЯ НАРІЗКИ ХЛІБА»   Виконавець: ст. гр. ТХ-10а Іванов В.М. Керівник: ст. викл. Миронова Н.О. Донецьк – 2012

Д.2. Приклад оформлення основного напису для пояснювальної записки

а) для першого аркушу

б) для наступних аркушів розділу

Д.3. Приклад оформлення основного напису для креслення

Д.4. Приклад оформлення специфікації

а) перший аркуш б)наступні аркуші

 

Д.5. Середні фізико – механічні властивості деяких харчових продуктів

Назва продуктів	Насипна маса γ, кг/м³	Пит.опір різанню q, Н/м	Модуль Пруж. Юнга Е, Па	Коеф.тертя об залізо, ƒ
Капуста Картопля свіжа Картопля відварена Салат овочевий Буряк свіжий Буряк відварений Морква свіжа Морква відварена Борошно пшеничне Борошно житнє М’ясо свіже М’ясо відварене Фарш котлетний		- - - -	3,3×106 3,0×106 0,6×106 - 3,2×106 0,7×106 3,5×106 0,8×106 - - - - -	0,32 0,36 0,4 0,35 0,36 0,40 0,38 0,40 0,82 0,92 0,35 0,30 0,60

 

Д.6. Питомий опір різанню хліба

Коефіцієнт ковзання ножа,Kβ	Питомий опір
Хліб пшеничний q, Н/м	Хліб житній q, Н/м
2,8 3,5 5,0 8,0 11,0

 

Д.7. Основні технологічні параметри процесу збивання рідких продуктів

Назва продукту	Параметри
Cv	CN	CT	ρ, кг/м³	η,екв,Па
Яєчно-цукровий н/ф   Крем вершковий	5,41   4,80	2,5×10-2   6,5×10-4	1,9×104   8,0×103	300...380   810...840	18...12   1450...1400

 

Д. 8. Рекомендовані кути заточки ріжучого інструмента

Ріжучий інструмент	Вид різання	Розрізуваний матеріал	Кут заточки леза, град.
Диск	Ковзаюче Ковзаюче Ковзаючи	М’ясопродукти Риба Плоди, овочі	10 – 15 10 – 20 15 – 25
Лізо (прямолінійне)	Ковзаюче Ковзаюче Рубане Рубане Рубане	Риба Пшеничний і житній хліб Риба Цукровий буряк Овочі, фрукти	8 – 10 15 – 20 17 – 25 10 – 15

Д.9. Питомий опір різанню продуктів (в Н/м)

Продукти	Кут заточки леза, град.
При руйнуванні продукту ріжучим краєм леза ножа без урахування сил тертя об грані ножа
Картопля варена Картопля сира Цибуля варена Цибуля сира Буряк варений Буряк сирий Морква варена Морква сира Огірки солені Редиска сира Редька сира Капуста сира	70 – 75 400 – 450 110 – 120 450 – 500 140 – 160 750 – 800 150 – 170 700 – 800 350 – 450 420 – 450 750 – 830 1100 – 1600	80 – 90 460 – 510 120 – 130 550 – 600 150 – 170 900 – 1100 170 – 190 900 – 1050 380 – 470 500 – 550 860 – 1000 1400 – 2000	100 – 110 500 – 600 130 – 140 600 – 630 170 – 190 1150 – 1250 180 – 200 1100 – 1200 450 – 500 550 – 600 1140 – 1260 2100 – 2500
При різанні продукту лезом з урахуванням сил тертя об грані ножа
Картопля варена Картопля сира Цибуля варена Цибуля сира Буряк варений Буряк сирий Морква варена Морква сира Редиска сира Огірки солені Редька сира Капуста сира	100 – 110 800 – 880 170 – 180 850 – 960 240 – 280 1300 – 1500 200 – 250 1250 – 1450 750 – 1000 760 – 810 1300 – 1500 1900 – 2300	110 – 140 850 – 930 190 – 200 900 – 1080 270 – 300 1600 – 1900 250 – 300 1500 – 1900 850 – 1050 790 – 730 1600 – 1800 2200 – 2600	140 – 160 930 – 1100 200 – 210 1000 – 1600 300 – 340 2000 – 2200 290 – 350 2000 – 2250 900 – 1100 800 – 880 2000 – 2300 2400 – 2900

 

Д.10. Модуль пружності продуктів

Продукти	Модуль пружності, Е, кПа	Умови
Ковбаси: варена напівкопчена сирокопчена		одноосне стикання те саме те саме
Картопля сира		Одноосне стикання при статистичному навантаженні
Морква		те саме
Буряк		те саме
Гарбуз		те саме

 

Продовження Д.10.

Продукти	Модуль пружності, Е, кПа	Умови
М’ясо	26,4	Одноосне стикання, 1,5 діб після убою при t = 2 – 4 ºC при миттєвому прикладанні напруги до 15 кПа.
М’ясо: м’язи вздовж волокон м’язи упоперек волокон	10,3 11,8	одноосне стикання при постійному навантаженні 10 діб після убою
Рибні продукти	60 – 680	одноосне стикання при t від 4 до 20 ºC
М’ясо морського окуня	0,205	одноосне стикання при t 10 до 15 ºC
М’ясо морського окуня	0,832	одноосне стискання при t – 10 ºC
М’якушка житнього хліба	0,26 – 0,34 0,60 – 0,65	Час витримки: 4;24;48;120 г. Стискаюча напруга: 4,8;9,2;12,7;19 кПа
Бісквітний напівфабрикат	9,33 – 9,7	Час витримки від 2 до 27 г напруга 4,9 кПа
Сир м’який (Російський)		одноосне стискання
Сир твердий (Швейц.)		те саме

 

Д.11. Значення ККД основних механічних передач

Тип передачі	Відкрита	У масляній ванні
Зубчаста передача: циліндрична конічна	0,92…0,94 0,91…0,93	0,96…0,98 0,95…0,97
Черв’ячна передача з циліндричним черв’яком при кількості заходів черв’яка: 3-4	0,50 0,60 -	0,70…0,75 0,75…0,85 0,80…0,90
Ланцюгова передача	0,91…0,93	0,95…0,97
Пасова передача: плоскопасова клинопасова	0,95…0,97 0,94…0,96	- -
Фрикційна передача	0,70…0,88	0,90…0,96
Опора з підшипником кочення	0,99…0,995	-
Опора з підшипником ковзання	0,98…0,99	0,975…0,985
Муфти, що компенсують	0,985…0,995	-

Д.12. Основні технологічні дані асинхронних електродвигунів

Потуж-ність, N, кВт	Тип двигуна	Номінальна частота обертання nн, хв-1			ККД, %
Синхронна частота обертання, nc = 3000 хв-1
0,25	4АА56В2У3
0,37	4АА63А2У3
0,55	4АА63В2У3
0,75	4А71А2У3
1,1	4А71В2У3				77,5	0,87
1,5	4А80А2У3				81,0	0,85
2,2	4А80В2У3			2,2	83,0	0,87
3,0	4А90L2У3				84,5	0,88
	4А100S2У3				86,5	0,89
5,5	4А100L2У3				87,5	0,91
7,5	4А112М2У3				87,5	0,88
11,0	4А132М2У3		1,6		88,0	0,90
15,0	4А160S2У3		1,4		88,0	0,91
Синхронна частота обертання, nc = 1500 хв-1
0,25	4АА63А4У3			2,2
0,37	4АА63В4У3
0,55	4А71А4У3
0,75	4А71В4У3
1,1	4А80А4У3				75,0	0,81
1,5	4А80В4У3				77,0	0,83
2,2	4А90L4У3				80,0	0,83
3,0	4А100S4У3		2,0		82,0	0,83
	4А100L4У3				84,0	0,84
5,5	4А112M4У3				85,0	0,85
7,5	4А132S4У3				87,5	0,86
11,0	4А132М4У3				87,5	0,87
15,0	4А160S4У3		1,4		88,5	0,88
Синхронна частота обертання, nc = 1000 хв-1
0,25	4АА63В6У3			2,2
0,37	4А71А6У3
0,55	4А71В6У3
0,75	4А80А6У3
1,1	4А80В6УВ				74,0	0,74
1,5	4А9016У3				75,0	0,74
2,2	4А1006У3				81,0	0,73
3,0	4А112МА6У3				81,0	0,76
	4А112МВ6У3				82,0	0,81
5,5	4А132S6У3				85,0	0,80
7,5	4А132М6У3				85,5	0,81
11,0	4А160S6У3				86,0	0,86
15,0	4А160М6У3				87,5	0,87

Продовження Д.12.

Потуж-ність, N, кВт	Тип двигуна	Номінальна частота обертання nн, хв-1			ККД, %
Синхронна частота обертання, nc = 750 хв-1
0,25	4А71В8У3			1,7
0,37	4А80А8У3
0,55	4А80В8У3
0,75	4А90LA8У3		1,6
1,1	4А90LB8У3				70,0	0,68
1,5	4А100LВ8У3				74,0	0,65
2,2	4А112MA8У3				76,5	0,71
3,0	4А112MB8У3				79,0	0,74
	4А132S8У3				83,0	0,70
5,5	4А132M8У3		1,8		83,0	0,74
7,5	4А160S8У3		1,4	2,2	86,0	0,75
11,0	4А160М8У3			87,0	0,75
15,0	4А180M8У3		1,2	2,0	87,0	0,82

 

 

ЗМІСТ
стор.
1. ЗАГАЛЬНІ ВІДОМОСТІ……………………………………………………. 1.1 Мета і задачі курсового проектування………………………………… 1.2 Організація курсового проектування………………………………….. 1.3 Тематика, обсяг, зміст та оформлення проекту……………………….. 1.3.1. Пояснювальна записка…………………………………………… 1.3.2. Графічна документація…………………………………………… 1.4. Вимоги до оформлення пояснювальної записки……………………... 2. ЗАВДАННЯ НА КУРСОВЕ ПРОЕКТУВАННЯ………………………….. 3. МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ………………………………………………….. 3.1 Проектування машин і механізмів для очищення овочів……………. 3.1.1. Картоплеочисні машини з плоским тертковим диском………. 3.1.2.Картоплеочисні машини з конічним тертковим диском……….. 3.2. Проектування машин і механізмів для подрібнення овочів………… 3.2.1. Овочерізки дискові з вертикальним розміщенням опорного диску (типу УММ-10 і МС 10-160) …………………………….. 3.2.2. Овочерізки дискові з горизонтальним розміщенням опорного диску (типу МРО-350 і МОП ΙΙ-1)……………………………… 3.2.3.Овочерізка роторна (типу МРО 400-1000)……………………… 3.2.4. Овочерізка пуансонна (типу МС 28-100)………………………. 3.2.5.Овочерізки з комбінованими робочими органами (типу МС 18-160, МРОВ-160)…………………………………………………………... 3.2.6. Протиральні машини і механізми (типу МП-800, МОП ІІ-1)…. 3.3 Проектування машин і механізмів для обробки м’яса………………... 3.3.1. М’ясорубки…………………………………………………….…. 3.3.2. М ’ясорозпушувачі (типу МРМ, МРП ІІ-1 і МС 19-1400)….… 3.3.3. М’ясорізки (типу МБП ІІ-1)……………………………………… 3.4. Проектування машин для нарізання хліба …………………………… 3.4.1. Машини для нарізання хліба (типу МРХ)……………………… 3.5. Проектування машин і механізмів для просіювання та перемішування харчової сировини…………………………………... 3.5.1. Просіювачі (типу МПП ІІ-1, МС 24, МПМ-800)………………. 3.5.2. Збивальні машини (типу МВ-6, МВ-35М, МВМ-100, МС 4-20, МВП ІІ-1)…………………………………………………………. 3.5.3. Фаршемішалки (типу МС 8-150)………………………………… 3.5.4. Салатомішалки (типу МС 25-200)………………………………. ПЕРЕЛІК ЛІТЕРАТУРИ………………………………………………………. ДОДАТКИ………………………………………………………………………

Навчальне видання

 

Антропова Людмила Миколаївна, канд. техн. наук, доц.

Миронова Надія Олександрівна, старший викладач

Севаторова Ірина Сергіївна, асистент