Аналітика - бібліотека -. :спілка проєвропейських організацій

res-publica.in.ua›load/13

1. Новости политики, свежие политические новости Украины на UKR.NET....

ukr.net›news/politika.html

Новости политики Украины. Последние политические новости...

Политические новости Украины и мира на портале РБК-Украина. Новости политики в Украине, новости Верховной Рады, Евросоюза, КГГА. RBC.ua›rus/top/politics

Новости политики, политика, политические новости

news.join.ua›all/politics/

Новости политики, политика, политические новости

news.join.ua›all/politics/

Політичні новини - Останні новини політики України / Новини Політика

news.liga.net›ukr/all/politics

Політика. Новини політики. Свіжі політичні новини

Svit24.net›politic

 

Сумський державний педагогічний університет

Імені А.С.Макаренка

Кафедра філософії та соціальних наук

 

Матеріали до лекційного курсу

 

з дисципліни Політологія

 

 

напрям підготовки _________ бакалавр________

 

 

інститут, факультет філологічний,

Історичний,

ІППП,

Фізико-математичний,

Природничий,

Фізичного виховання,

Мистецтв

 

Європейська кредитно-трансферна система

Організації освітнього процесу

 

 

Суми 2016

 

 

Лекція № 1.

Тема 1. Політична наука: її предмет і методи (1 год)

План

1. Політологія у системі суспільних наук
2. Об'єкт і предмет політології
3. Структура та функції політології
4. Методологія політології   Мета вивчення: ознайомлення з політологією як наукою та навчальною дисципліною.

Тема 4. Політична влада: природа, ресурси, легітимність (1 год)

План

1. Влада як системоутворюючий чинник політичної системи
2. Основні концепції політичної влади
3. Форми та механізм політичної влади
4. Поняття легітимності та принцип поділу влади

Мета вивчення: ознайомлення з системо твірним поняттям політичної науки − влада.

 

Література:

1. Бебик В.М. Політологія: Теорія, методологія, практика: Підручник. – К.: МАУП, 1997. – 248 с.
2. Брегеда А.Ю. Політологія: Навч.-метод, посібник для самост. вивч. дисц. – К.:КНЕУ, 1999. – 108 с.
3. Гелей С, Рутар С. Політологія: Навч. посібник. 3 вид., перероблене і доповнене. –-К.: Знання, 1999. – 427с.
4. Кирилюк Ф.М. Історія політології. Підручник для вищих навчальних закладів / Ф.М. Кирилюк. – К.: Знання України, 2001. – 535 с.
5. Основи політичної науки: Курс лекцій за ред. Б. Кухти. Ч. 1: З історії поличної думки: від стародавності до наших днів / Б. Кухта, А. Романюк, М. Поліщук, Л. Старенька. − Львів: Кальварія, 1997. − 288 с.

6. Погорілий Д.Є. Політологія 100 питань – 100 відповідей / Д.Є. Погорілий. – К.: Фірма «ІНКОС», 2008. – 232 с.

7. Политология в вопросах и ответах: Учебно-методическое пособие. – М.: Юристъ, 1998. – 168 с.

8. Политология: Альбом схем / Сост.: Е.В. Макаренков, В.И. Сушков. – М.: Юристъ, 1998. – 208 с.

1. Політологічний енциклопедичний словник / Упорядник В. П. Горбатенко. – К.: Ґенеза, 2004. – 736 с.
2. Політологія посткомунізму. Політологічний аналіз посткомуністичних суспільств. – К.: Політична думка, 1995. – 368 с.

 

Основний зміст

 

Перша частина лекції присвячена особливостям висвітлення політичного життя в рамках політичної науки. Політологія розглядається як галузь наукового знання, що вивчає політику, закономірності функціонування і розвитку політичної сфери суспільства та політичного життя в контексті виборювання, утримання контролю, реалізації та функціонування політичної влади в суспільстві.

Основним об´єктом дослідження політології є політична сфера, яку вивчають і аналізують у поєднанні з особливостями її функціонування і розвитку та зв´язками з економічною, соціальною й духовною сферами суспільства.

Отож, об´єктом політології є все те, що відноситься до прояву політичного:

– політична сфера, особливості її функціонування і розвитку;

– політична дійсність, політичне життя особи й суспільства, політичні відносини;

– політичні ідеї, теорії і доктрини, проблеми, події, прогнози, технології політичних процесів.

Щодо визначення предмета політології існують різні погляди, як на 1) владу, що має підтримку суспільства, сприймається ним як обов´язкова, хоч і спирається на примус; 2) характер і функції держави й уряду, через які держава здійснює владу; 3) систему закономірних взаємозв´язків соціальних суб´єктів з політичною владою, боротьбу за політичну владу; як сутність, форми й методи політичного владарювання; політичну культуру тощо; 4) вивчення політичних систем як сукупності владних інститутів, а також політичної влади як основи функціонування й розвитку політичних систем; 5) спосіб організації та здійснення влади; 6) структуру державної влади, функціонування політичних інститутів, їх відносини з політичними ідеями і теоріями в різних політичних системах, політичну культуру, взаємозв´язок політики з економікою, з іншими формами суспільної свідомості та діяльності.

Структура політології як науки охоплює:

1. Загальну політологію, що вивчає історію і теорію політики, виробляє загальні теоретичні й методологічні основи її пізнання.

2. Теорію політичних систем та їх елементів, механізмів функціонування політичної влади, що досліджує проблеми утворення й функціонування держав, партій, суспільно-політичних організацій, політичних режимів шляхом вивчення конституційних та адміністративних питань, економічних та соціальних функцій управління, аналізу політичних інститутів, відносин між суб´єктами політики, політичної культури та комунікації і т. ін.

3. Теорію соціального управління, що вивчає форми й методи управління соціально-політичними, соціально-економічними, адміністративно-правовими та соціально-психологічними процесами, досліджує проблеми участі в політиці.

4. Теорію політичної ідеології, що досліджує роль і функції ідеології в системі політичної влади, історію та розвиток політичних теорій, концепцій, доктрин, особливості їх реалізації та існування в різних суспільствах.

5. Теорію міжнародних відносин, предметом якої є система міжнародних відносин, проблеми національної та світової політики, мирного співіснування держав з різним соціальним устроєм. Її складовими є геополітика, зовнішня політика, міжнародне право, діяльність міжнародних і міждержавних організацій.

6. Практичну політологію, яка здійснює прикладні та порівняльні дослідження в контексті конкретних політичних технологій, специфіку політичного маркетингу та менеджменту в різних суспільно-історичних умовах, проблеми прийняття оптимальних управлінських рішень та ефективності їх реалізації.

Методологія політології. Політологія, як і будь-яка наука, має загальні й специфічні методи дослідження, прийоми, підходи. У залежності від конкретної мети, виділяють різні методи політичних досліджень:

1. Історичний. Полягає у вивченні політичних процесів, явищ, політичних систем в історичному плані з точки зору їх історичного взаємозв´язку та розвитку.

2. Соціологічний. Передбачає з´ясування впливу на політичну систему економічних відносин, соціальної структури, ідеології і культури.

3. Інституціональний. Вивчення інститутів, за допомогою яких здійснюється політична діяльність (держави, партій, рухів, об´єднань громадян тощо.)

4. Емпіричний (прикладний). Досліджує політичну дійсність шляхом використання статистики, насамперед електоральної, спостереження політичних подій, експерименту, сфокусованого групового інтерв´ю, аналізу документів, анкетування і т.д.

5. Системний. Забезпечує цілісне сприйняття об´єкта дослідження і всебічний аналіз зв´язків між окремими його елементами в межах цілого. Розглядає політику як цілісну, складно організовану систему, як саморегульований механізм.

6. Структурно-функціональний. Передбачає розчленування політичного явища на складові частини з подальшим аналізом вивчення їх ролі для суспільства, соціальних змін індивідів. Аналіз взаємозв´язків між рівнем економічного розвитку і політичним устроєм, між ступенем урбанізації населення та його політичною активністю, між кількістю партій і їх впливом на виборчу систему.

7. Соціально-психологічний (біхевіористський). Орієнтує на вивчення поведінки груп, класів, мас і особистостей, що виконують будь-яку політичну діяльність, спрямовану на досягнення тієї чи іншої політичної мети. Орієнтує на вивчення суб´єктивних механізмів, психологічних мотивацій політичної поведінки.

8. Політичного моделювання. Припускає оперативну оцінку передбачуваного розвитку політичних подій, на основі яких можна прийняти ефективні рішення.

9. Порівняльний. Передбачає співставлення однотипних політичних явищ, наприклад політичних систем, партій, електоратів, з метою виявлення їх загальних рис і специфіки, винайдення найбільш ефективних форм політичної організації чи оптимальних шляхів вирішення завдання.

10. Антропологічний. Вивчення зумовленості політики не соціальними чинниками, а природою людського роду у виявленні біологічних та інших чинників поведінки.

11. Нормативно-ціннісний. Орієнтує на розробку ідеалу політичного устрою, в основі якого – загальне благо, справедливість, повага людської гідності, а також визначає шляхи його практичного втілення.

У другій частині розкривається сутність в лади як системотвірного чинника політичної системи, що інтегрує всі елементи системи, навколо неї точиться політична боротьба, вона — джерело соціального управління, яке, в свою чергу, є засобом здійснення влади. Отже, влада є необхідним регулятором життєдіяльності суспільства, його розвитку та єдності.

Характеристика політичної влади потребує розгляду питання про її суб´єкт і об´єкт.

Суб´єкт політичної влади. Ним є джерело активної предметно-практичної політичної діяльності, спрямованої на об´єкт. Суб´єкт влади — це соціальні групи, насамперед панівні класи, політичні еліти, окремі лідери; носії влади — державні та інші політичні організації, органи і установи, утворені для реалізації інтересів політичне домінуючих соціальних груп. Такий поділ є відносним. Побутує й інша класифікація владних суб´єктів. Згідно з нею суб´єкти влади умовно поділяють на первинні й вторинні:

Об´єкт політичної влади. Це явища і процеси політичної сфери, на які спрямована дія суб´єктів політики. До розуміння об´єкта влади треба підходити діалектичне, оскільки певні суб´єкти і об´єкти влади можуть мінятись місцями залежно від обставин і ролі. Основні концепції політичної влади:

Нормативно-формалістична концепція. Згідно з нею джерелом і змістом влади є система норм, передусім, правових.

Органістична концепція. Її змістом є різні версії функціоналізму, структуралізму й солідаризму, що визначають загальносуспільні функції влади, які применшують або ігнорують її класовий характер.

Суб´єктивно-психологічна концепція. Вона пояснює владу як вроджений інстинктивний потяг людини до влади, панування аж до агресії.

Індивідуалістично-соціологічна концепція. Її прихильники розглядають владу як гру інтересів — особистих суперечностей між свободою одних та її обмеженнями щодо інших.

Марксистська концепція влади. Беручи за основу передусім економічні інтереси, що визначають зміст і форму реалізації класових інтересів, вона тлумачить полі­тичну владу як панування певного класу.

Легітимність політичної влади − форма підтримки, виправдання правомірності застосування влади і здійснення правління державою або окремими його структурами та інститутами. Легітимність не є синонімом законності, оскільки політична влада не завжди спирається на право й закони, але завжди користується певною підтримкою принаймні частини населення.

Різні можливості політичних суб´єктів підтримувати певну систему правління передбачають різні типи легітимності влади. Найвідомішою є класифікація типів влади, запропонована М. Вебером:

- традиційний, який спирається на віру в святість традицій і право володарювати тих, хто одержав владу за цією традицією;

- харизматичний (грец. charisma — милість, благодать, Божий дар, винятковий талант), оснований на вірі в надприродну святість, героїзм чи інші виняткові чесноти володаря і створеної або отриманої ним влади;

- раціональний (легальний), що ґрунтується на вірі в законність існуючого порядку, професіоналізм владних структур.

 

Питання для самостійної роботи:

1. Визначте співвідношення понять “теоретична” і “прикладна” політологія.
2. Покажіть генезу становлення політичної науки.
3. Розкрийте зміст політології як науки і навчальної дисципліни.
4. Розкрийте зміст функцій політології.
5. Чи синонімічні поняття “політична наука”, “політична філософія”, “політична соціологія”? Обґрунтуйте.
6. Чому влада є системотвірним чинником політичної системи?
   Які концепції політичної влади Вам відомі.
   Вкажіть основні форми та механізми політичної влади.
   Що таке легітимність.
7. Чому сприятиме вивчення курсу політології у студентів?
8. Що ви розумієте під політичною просвітою населення? Назвіть найважливіші складові й завдання цього процесу.
9. Що покликана дати студентам політологія як навчальна дисципліна.
10. Який зміст понять “світ політики”, “політична сфера суспільного життя”?
11. Якими є основні види легітимності.

 

 

Лекція № 2