Головне стратегічне завдання людства – перетворення біосфери в ноосферу (сферу розумної і передбачуваної регуляції). Звідси необхідність розробки новітніх наукових програм у зв’язку з альтернативами сучасній техногенній цивілізації, пошуку нових технологій. Значною сьогодні стає роль філософії техніки, її пропаганди у технічних вузах. Новою реальністю стала інформаційна революція. Людина ще нездатна до адекватного перебування навіть в інформаційному суспільстві, тим більше – у “віртуальному просторі буття”. Нова реальність – “віртуальне буття” людини – вже сьогодні показує також і небезпечні грані. Комп’ютерний оптимізм і песимізм сьогодні поки що нарівні сліпі.
Людство на шляху до нової цивілізації. То чи ж є у людства позитивні перспективи? Широкий міжнародний резонанс викликали ряд доповідей Римського клубу, в яких пильна увага приділялася глобальним проблемам сучасності, розв'язання яких вимагає спільних і невідкладних зусиль усіх держав і народів. Глобальні проблеми загострились настільки, що без них неможливо нині скласти реалістичне уявлення про сучасні тенденції суспільного розвитку, про майбутнє людства.
|
|
До стратегії розвитку людства слід віднести перш за все саме майбутнє людини. Проблема людини як особливе вираження одвічних філософських питань набула ще одного відтінку: нині вона активізувалась з погляду проблемності людського існування взагалі. Щоб мати майбутнє, людина має вижити як вид. Питання сенсу людського життя, значення культури, змісту людської діяльності набувають уже не суто академічного, теоретичного, суспільно-відповідального звучання, а потребують конкретних соціально-практичних рішень і вказівок. На жаль у працях багатьох сучасних, як західних, так і східних, вчених вирішення найважливіших проблем людства, як і в уявленнях про найближче й віддалене майбутнє людства, єдності немає. Ще недавно частина їх відстоювали позицію "соціально-екологічного песимізму", доводячи, що світ нібито досяг апогею розвитку виробництва, споживання невідновлюваних ресурсів і в недалекому майбутньому на нього чекає крах.
Чимало західних спеціалістів у галузі екології вважають, що людство має вибирати між матеріальним прогресом і продовженням життя на Землі. Однак потім, і дедалі більше. з'являлось публікацій, автори яких намагалися довести, що нестача джерел енергії, продовольства та інших ресурсів не абсолютна, а відносна, і людство може ці проблеми вирішити. В одній з останніх доповідей Римського клубу "Шляхи, що ведуть у майбутнє" (її автор — американський економіст українського походження Б. Гаврилишин) висувається концепція створення загального "світового порядку", в рамках якого людство може справитися з уже наявними проблемами і з тими, які обов'язково виникнуть у майбутньому.
|
|
Сучасне і майбутнє розпочатих сьогодні в країні соціальних перетворень перебуває в руках людини. Проте складається враження, що ми сприймаємо лише позитивні сторони людського фактора як феномена нашої соціальної практики, навмисне минаючи певні "небезпечні" висновки і "підводні рифи". Настав час чесно і безпристрасно подивитись на цю проблему. Людський фактор — це не тільки першооснова нашого подальшого суспільного розвитку, а й одна з історичних причин наших невдач і поразок. А якщо бачити перспективу, то слід всіма силами душі прагнути виховати духовно розвинену, достатньо гармонійну людину і творити справді громадянське суспільство, а не його ерзаци заради інтересів найбагатших людей планети.
Зміни, що відбуваються сьогодні у світі, — важливий крок на шляху переходу людства до нової цивілізації, яка може бути сформована на шляхах розв'язання глобальних проблем. Ця нова, майбутня цивілізація, хотілося б вірити у цю думку, знищить відчуження людини від людини, суспільства, природи і від продуктів власної і чужої праці, покладе кінець поділу людства на ворожі класи та соціальні групи, створить реальні умови для саморозвитку і вільного об'єднання з іншими на принципах нового гуманізму. Нова цивілізація в тенденції свого розвитку являє собою якісно новий ступінь у розвитку людини і суспільства, що інтегрується в єдине людство, системність якого можна порівняти в якісному відношенні з природними системами, залученими в сферу людської діяльності. Тільки на цьому етапі людство займе гідне, відносно самостійне місце в системі оточуючих космічних процесів і сил, стане специфічним єдиним утворенням.
Розмірковуючи про перспективи людства, слід підкреслити, що мова йде про можливості якогось єдиного демократичного і гуманного світового співтовариства, в якому будуть співіснувати різні форми власності — і суспільна, і приватна, неоднакові форми суспільних відносин. Але треба витримати одну безумовну умову: це мають бути суспільства демократії, суспільства, де людина буде значимим центром усіх відносин.
Отже, майбутнє, яке людина творить сама, і буде її майбутнім. Міркуючи про перспективи розвитку людської цивілізації, слід не лише розвивати існуюче, а й ламати старі догми і стереотипи. Якщо не буде нового в сучасному, якщо не вирішимо сьогоднішніх глобальних проблем, то не буде й ніякого третього тисячоліття розвитку людства. Динаміка процесів не дозволяє міркувати за старим принципом: «Вчені щось придумають». Часу потім не буде. Отже треба стратегічне планування з наперед-баченням, а не лише передбаченням.
У майбутньому, як це вже було і в минулому, суспільний прогрес не застрахований від різких коливань, стрибків з одного боку в інший і, навіть, від відступу назад. Від наукового передбачення і свідомої та активної діяльності народів і особистостей багато в чому залежить, як уникати цих негативних тенденцій, як спрямовувати суспільний прогрес. Гуманістична місія соціального прогнозування саме і полягає в тому, щоб розкріпачити майбутнє людства!
Щодо соціального передбачення, створення моделей майбутньої цивілізації, то особливо активно ця проблема починає розроблятися в західній футурології починаючи з 60-х років нашого століття. Численні моделі нової цивілізації породжують і численні її назви – постіндустріальне суспільство, суспільство третьої хвилі, технотронне, споживацьке, трансформаційне тощо. Останнім часом все частіше використовується термін "інформаційна цивілізація". Незважаючи на те, що залишаються ще технократичні сподівання на вирішальне значення техніки і науки, пріоритетними стають інші варіанти розвитку майбутнього суспільства. Які ж контури нової цивілізації?
|
|
По-перше, очевидним стає принципово інший тип детермінації нової цивілізації. Це будуть вже не соціально-економічні і техніко-технологічні чинники, а фактори людської самодетермінації – свідомості, вільного вибору, соціально-культурних пріоритетів.
По-друге, така цивілізація буде грунтуватися на іншій, ніж техногенна, системі культурних цінностей: на етиці ненасильства, на відмові від культу сили і панування, на толерантному ставленні до різних культурних традицій, на принципово інших засадах відношення до природи. Зростаюча цілісність і єдність людства буде супроводжуватися зростанням багатоваріантності і різноманітності культурного розвитку.
По-третє, нове суспільство буде засноване на розвитку нового типу соціальних зв'язків людей. Суспільство розрізнених, атомів-індивідів зміниться на суспільство вільних соціальних спільнот, де людина стане будувати свої зв'язки, виходячи з міркувань вільного вибору, орієнтуючись на власні смаки і потреби.
По-четверте, технологічною основою майбутньої цивілізації будуть принципово нові процеси і об'єкти, які набули назви "синергетичних", тобто таких, що здатні до саморозвитку (комп'ютерні системи, біотехнологічні комплекси).
Попри всі соціальні прогнози, теоретичні доводи, емпіричні прояви цих тенденцій, чи реалізуються вони – це питання, на яке може відповісти лише саме життя.
Література.
Андрущенко В.П., Михальченко М.І. Сучасна соціальна філософія. – К., 1996, с. 336-368.
Бичко І.В. та ін. Філософія. – К., 1991, с. 420-437.
Введение в философию: Учебник для вузов. В 2 ч. / под ред. И.Т. Фролова. – М., 1989, ч. 2, с. 585-619.
Волкогонова О.Д. Приоткрывая завесу времени: о социальном предвидении будущего. — М., 1989. — С. 2-29.
Волчек Е.З. Философия: Учебное пособие. – Мн., 1998, с. 325-339.
Гаврилишин Б. Дороговкази в майбутнє. До ефективніших суспільств: Доповідь Римському клубові: Пер. з англ. – К., 1990. - С.4-56.
|
|
Глобальные проблемы и общечеловеческие ценности: Пер. с англ. и фр. — М., 1991. — С. 27—45, 89-134.
Ґулям Наби Сакхеб. Будущее человечества. Исламский прогноз.//Свободная мысль. — 1992. — № 6. - С. 75-80.
Зелінський М.Ю. Людина майбутнього: прогнози і пророцтва. — К., 1990. — С. 3 — 52.
Канке В.А. Философия. Исторический и систематический курс: Учебник для вузов. – М., 2000, с. 248-293.
Кремінь Василь, Табачник Дмитро, Ткаченко Василь. Україна: альтернативи поступу. Критика історичного досвіду. — К., 1996. — 793 с.
Мир философии: Книга для чтения. В 2 ч. – М., 1991, ч. 2, с. 407-585.
Научное предвидение общественных процессов. — К., 1990. - С. 23-58.
Перцик Е.Н. Среда человека: предвидимое будущее. - М., 1991. - С. 6-125.
Спиркин А.Г. Философия: Учебник. – М., 2001, с. 336-367.
Философия. /Отв. ред. Кохановский В.П. – Ростов-Дон, 2000, с. 190-228, 531-569.
Семенникова Л.И. Цивилизации в истории человечества. – Б.: Курсив, 2002.
Степин В.С. Научное познание и ценности техногенной цивилизации.//Вопросы филос., 1989, № 10.
Тойнби А. Постижение истории. – М., 1999.
Философия./Под ред. Ракитова А.И. – М., 1990, с. 307-326, 348-366.
Філософія./За ред. Заїченка Г.А., Сагатовського В.М. – К., 1995, с. 435-451.
Філософія /За ред. Надольного І.Ф. – К., 1997, с. 539-576.
Фролов И.Т. Перспективы человека. – М., 1983.
Футурологические концепции эволюции цивилизации.//Современные социально-политические теории. – М., 1991. - С. 121-134.
Контрольні запитання. Завдання:
1. У чому ви вбачаєте унікальність людського буття? Звідки цінність майбутнього для сучасності та проблематичність сенсу людського буття?
2. Чи існує проблема сенсу буття в інших тварин?
3. Чи є позитивною глобалізація людського буття у сучасну епоху і які, на ваш погляд, хибні або ілюзорні цінності нав’язує людині сучасна цивілізація?
4. Дайте характеристику глобальним проблемам сучасності.
5. Які критерії визначення глобальності проблеми?
6. Назвіть причини глобальної екологічної кризи і можливої катастрофи сучасного людства.
7. Причини виникнення соціальних утопій і їхня роль у стратегії розвитку людства.
8. Охарактеризуйте стратегічні перспективи людства в зв’язку зі сцієнтизацією життя, новими технологіями, інформаційною революцією і появою нової (віртуальної) реальності буття.
9. Що таке соціальне передбачення? Чи можливий науковий прогноз майбутнього суспільства?
10. Розкрийте зміст феномену соціального передбачення і прогностичних можливостей філософії.
11. Чи може філософія надати допомогу у пошуку сенсу вашого життя?
12. Як співвідносяться поняття "передбачення", "прогнозування", "провіщення"?
13. За допомогою яких методів розробляються пошукові, нормативні та інші прогнози?
14. Які функції виконує соціальне прогнозування?
15. У чому полягає гуманістична місія передбачення майбутнього?
Теми рефератів
1. Методи і функції соціального передбачення.
2. Наукове передбачення суспільних процесів.
3. Прогностика і футурологія.
4. Соціальне прогнозування і планування.
5. Соціальне передбачення і сучасна глобалістика.