Глобальні проблеми людства

Довільність самодіяльності чи співпричетність до реалізації законів Всесвіту? Новий феномен людства – глобальність. Глобальні проблеми людства.

Наприкінці XX століття загострилися проблеми, які набули загально-планетарного значення і котрі загрожують самому існуванню людства, – це так звані глобальні проблеми. Наприклад – проблема виживання людства в умовах розвитку принципово нового типу військової техніки і нагромадження зброї масового знищення. "Сучасна науково-технічна революція призвела до небаченого стрибка у розвитку засобів руйнування і військової справи, в результаті якого людина стала фізично здатна знищити все живе на нашій планеті. Вже накопичених арсеналів, як вважають вчені, достатньо для того, щоб знищити 58 мільярдів людей, або в 10 разів більше, ніж живе людей на Землі.

Крім військової загрози, відвернення ядерної війни, дуже важливою є проблема глобальної екологічної кризи і пов'язані з нею сировинні, енергетичні, економічні проблеми. Постійна хімізація життя людей в наш час є достатнім приводом для хвилювання. "З продуктами харчування, медикаментами, забрудненим повітрям різноманітні речовини, шкідливі для людини, потрапляють в її організм. Це не тільки погано впливає на стан здоров'я людей, але й дуже негативно діє на фізичну повноцінність майбутніх поколінь". Важливими глобальними проблемами також є – загроза демографічної кризи, проблема збереження особистості як біосоціальної істоти в умовах деформуючого впливу техногенної цивілізації та її масової культури, зростаючих процесів відчуження (накопичення шкідливих мутацій, інформаційні перевантаження, стреси, наркоманія, маніпуляція свідомістю тощо).

До глобальних проблем належать охорона навколишнього середовища, енергетична, сировинна, продовольча та демографічна проблеми, мирне освоєння космосу і багатств Світового океану, подолання економічного відставання країн, що розвиваються, ліквідація небезпечних хвороб, статус людини в сучасному світі і її майбутнє та інші. При всіх своїх відмінностях такі проблеми мають спільні характерні ознаки, що відрізняють їх від багатьох інших проблем сучасності. Зрозуміло, що глобальні проблеми, які постали перед народами різних країн, виникли в різних сферах життєдіяльності людей. В одному випадку мова йде про ті чи інші сторони розвитку продуктивних сил, стан і якість навколишнього середовища, в іншому — про кардинальні питання зовнішньої і внутрішньої політики, в третьому — про стосунки людини і суспільства тощо.

Гострота глобальних проблем залежить не лише від того, що непередбачені екологічні та соціально-економічні наслідки глибоко впливають на всі боки життя сучасної людини. Істотним є й те, що ці проблеми настільки взаємопов'язані, що практично неможливо добитися успіху у вирішенні однієї з них, ігноруючи або приділяючи недостатню увагу іншим. Крім того, однобічний підхід до вирішення глобальних проблем може призвести до тяжких наслідків, які негативно позначаються на перспективах розвитку усього людства.

.Характерною рисою глобальних проблем є їх динамізм. Він указує на можливості у людства, в умовах глобалізації економічного, політичного й культурного життя, як збільшити кількість і масштаб глобальних проблем з часом, так і зменшити їх. Він означає також можливість, з певним ступенем вірогідності, ослаблення чи посилення гостроти однієї з них. Тому важливо вчасно оцінити ті проблеми, які можуть набути глобального характеру, і вчасно виробити реакції суспільства на гострі питання сучасності.

Вирішення глобальних проблем можливе лише зусиллями світового співтовариства. Навіть найбільш могутня держава не в змозі вирішити самостійно загальнолюдські проблеми. Для їх подолання потрібно спільне використання економічних, інтелектуальних, науково-технічних і культурних ресурсів всього людства. Необхідні також політична воля урядів і народів різних країн, широке розповсюдження у світі нового політичного мислення. На теперішній час різні країни по-різному ставляться до вирішення глобальних проблем: одні ігнорують ці проблеми, інші витрачають великі кошти на їх подолання.

Що охоплюється поняттям "глобальні проблеми"? Які характерні ознаки дають змогу говорити про них як про явище особливе, що стосується всього людства? Відповіді на ці запитання важливі не лише в теоретичному, а й у практичному плані. Від того, які саме проблеми будуть визнані глобальними, якою мірою буде пізнана їхня природа, багато в чому залежить і вибір рішень, а, отже, й доля багатьох народів і держав, майбутнє планети.

Одні вчені на Заході довільно звужують коло глобальних проблем, зводячи всю їх багатоманітність до двох-трьох. Інші вдаються до протилежних крайнощів, відносять до них проблеми, які не мають нічого спільного із світовими процесами, а стосуються тільки певних країн або окремих соціальних груп. Поняття глобальної проблеми торкається лише тих проблем, що пов’язані з корінними інтересами планетарного людства. Основні серед них: природокористування, сировинно-енергетична, геополітична, демографічна, екологічна, проблема творчої особистості.

Усе сказане зумовлює необхідність докладної характеристики глобальних проблем сучасності. До них слід віднести ті, які, по-перше, мають справді планетарний, загальносвітовий характер, зачіпають життєві інтереси всіх народів і держав; по-друге, загрожують усьому людству в разі, якщо не будуть вчасно вирішені; по-третє, вимагають для свого розв'язання спільних і невідкладних зусиль усіх держав і народів.

Визначити теоретично поняття «глобальна проблема» все ж порівняно просто, але найскладніше від будь-яких інших проблем є їх практичне вирішення. Вирішення глобальних проблем – це засіб подолання загрози повної катастрофи людства (кліоциду). Через можливості коеволюції природи і ноосфери визначаються стратегічні шляхи вирішення глобальних проблем.

Протиріччя буття людини в умовах глобалізації вимагають якісної зміни духовної ситуації людства, необхідності ціннісної переорієнтації ідеальних систем “самоорганізації” буття людини у світі: правової культури, мистецтва, моралі, релігії, екологічної культури, науки. А це й сама по собі складна проблема. Та все ж є сподівання, що нові сенси буття людини і зростання цінності майбутнього можуть рішуче вплинути на позитивні зміни людських якостей.

"Екологічний песимізм" – напрямок у філософії, економічній теорії, соціології і футурології, представники якого вважають важко вирішуваними глобальні проблеми, що стоять перед людством (виснаження мінеральних ресурсів, забруднення навколишнього середовища, забезпеченість продовольством тощо), без припинення росту населення. Склалося в першій половині 70-х років 20 ст. Провідні представники цієї течії – Дж. Форрестер, Д. Медоуз, Р. Хейлбронер, П. і А. Ерліх (США) та ін. До прихильників "екологічного песимізму" відносять представників різних інтелектуальних напрямків, що виступають, по суті, проти концепцій нічим не обмеженого соціального прогресу.

Таблиця 14.

Глобальні проблеми сучасності: