Поняття ринку праці, ринку робочої сили та ринку робочих місць

Ринок праці – це соціально-економічна категорія, яка характеризує відносини людей, що проявляються в процесі найму, оцінки, звільнення працівників та встановлення розмірів компенсації за використану робочу силу в залежності від ряду факторів. Або ринок праці – це механізм узгодження інтересів роботодавців (пред’явників попиту на працю) і найманої робочої сили (продавців останньої). Ринок робочої сили - це суспільно-економічна форма руху трудових ресурсів, особливий, властивий розвинутим товарно-грошовим відносинам спосіб включення робочої сили в економічну систему. Ринок робочих місць як складова ринку праці, що відбиває потребу у робочій силі, передусім характеризується кількістю вакансій на підприємствах і в організаціях.

Місце ринку праці в ринковій економіці, його зв'язок з іншими ринками.

Ринок праці в ринковій економіці – це ринок найманої праці, де роботодавець і найманий працівник виступають як юридично рівноправні особи. В цьому полягає унікальність ринку праці, його відміна від інших ринків. Ринок праці займає центральне місце в ринковій економіці, оскільки праця – вирішальний фактор життєдіяльності людини, багатства суспільства. Для ринку праці характерні специфічні риси, притаманна складна структура. На ринку праці діють регулятори та соціальні сили, які невідомі ніякому іншому ринку. Ринок праці охоплює різноманітні сфери та ланки суспільного виробництва. Він функціонує і в межах підприємства, і поза ним. До проблем ринку праці в межах підприємства відносять, зокрема, проблеми, пов'язані з організацією праці та заробітної плати, охороною праці, наймом і звільненням працівників, їхньою оцінкою та розвитком, дисципліною праці, плинністю кадрів тощо. Ринок праці встановлює зв'язок, між роботодавцями та найманими працівниками, які виходять на ринок праці для задоволення взаємних інтересів і потреб. Ринок праці є самостійною комплексною системою в ринковій економіці, в той же час функціонально пов’язаною з ринком товарів та послуг і ринком капіталу, з одного боку, безпосередньо залежною від вказаних ринків, а з другого – такою, що має вплив на їх формування.